• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

УГКЦ в пер. пол.. 17 ст.

Петро Могила

Освіта у Львівський братській та західних унах. Брав участь у битві під Цецорою та Хотинській війні.

1) У віці 31 року став архімандритом Києво-Печерського монастиря.

2) Стає опікуном Київського братства і відкриває Лаврську школу. Викладання латиною та польською мовою. У 1632 Києвська братська + Лаврська = Києво-Печерська колегія (КМА).

3) Відкрито колегії у Вінниці, Кремінці та Молдові.

4) Розширив діяльність типографії.

5) Став київським митрополитом.

6) Щорічно збирав церковні собори для вирішення нагальних проблем.

7) Відібрав в уніатів та реставрував Софійський собор, розкопав Десятинну церкву.

8) Складено православний катехізис.

9) «Статті для заспокоєння…» за його сприянням.

Постало питання про примирення греко-католиків та православних. Реалізацією цього займались митрополити Іпатій Потій та Йосип Рутський.

Діяльність Іпатія Потія:

1) схилив на бік уніатства значну частину волинської шляхти

2) заснував перші уніатські братства, школи, типографії

3) у полемічних творах доводив переваги УГКЦ

Діяльність Йосипа Рутського:

1) прагнув об’єднати в одну церкву православних Закарпаття, Балкан і Росії

2) реформував уніатське чернецтво

3) розширив мережу уніатських шкіл

4) отримав дозвіл на навчання греко-католиків у католицьких семінаріях

5) створив навчальні заклади для нижчого уніатського духовенства

6) виступив ініціатором відновлення єдності української церкви шляхом утворення Київського патріархату під верховенством папи.

Причини провалу об’єднання:

1) спротив православного духовенства та козацтва

2) відсутність послідовної урядової позиції РП.

Почалась навесні 1648 як козацьке повстання під проводом Б. Хмельницького, переросло у національно-визвольну війну.

Мета війни: звільнити Україну з-під влади РП, сформували власну державу.

Причини:

Соціально-економічні:

1) посилення кріпосного гніту (5-6 днів)

2) погіршення становища міщан

3) скорочення реєстрового козацтва до 6 тис. осіб відповідно до «Ординації…»

Політичні:

1) відсутність власної держави

2) нерівність у правовому становищі української і польської шляхти

3) прагнення козацької верхівки здобути владу.

Національно-релігійні:

1) утиски православ’я

2) поширення унії

3) політика спольщення

Зовнішньополітичні:

1) сусіди – Московія, Туреччина, Швеція – були зацікавлені в послабленні РП

2) сваволя шляхти підривала міцність держави

3) Європа була зайнята своїми проблемами

Характер війни: антифеодальний національно-визвольний під релігійними лозунгами

Рушійні сили: козацтво, селянство, міщани, дрібна шляхта та православне духовенство.

У січні 1648 Б. Хмельницького було обрано гетьманом Запорозького війська. Він:

- розсилав універсали із закликами піднятись на боротьбу

- установив контакти з повстанськими загонами в різних частинах України

- агітував міщан відчиняти міста перед козаками

- Встановив дипломатію з Кримом

Реєстровці незабаром обрали гетьманом Ф. Джалалія та перейшли на бік повстанців.

1648:

19 квітня – 6 травня – битва під Жовтими Водами

15-16 травня – битва під Корсунем

11-13 вересня – битва під Пилявцями

27 вересня – 16 жовтня – облога Львова, заплатили викуп козакам

28 жовтня – 14 листопада – облога Замостя, що закінчилась перемир’ям з Польщею.

Умови перемир’я 1648 р:

- Припинення воєнних дій

- Повернення козакам вольностей

- Учасники повстання амністовані.

Діяльність взимку 1648-1649:

- Формує Київський полк

- Установлено дипломатичні відносини з Туреччиною, Угорщиною, Молдовою, Московією

- Веде переговори з польським урядом з вимогами ліквідувати Уніатську церкву

- Заявляє про намір «відірвати від ляхів усю Русь і Україну»

- Проводить мобілізацію.

Гетьманщина:

Мала всі ознаки державності:

1. Політична влада належала гетьману та козацькій старшині.

2. Територією були завойовані землі, Київщина завжди.

3. Політично-адміністративний устрій складався з полків, що ділились на сотні. За Зборівським договором полків 16. Від 11 до 22 сотен. Запорозька Січ була автономією.

4. Право та судочинство ґрунтувалось на нормах звичаєвого, козацького, магдебурзького права, Литовських статутах.

5. Фінансова система та податки: посада генерального підскарбія.

6. Соціальна структура включала 5 станів: козацтво, шляхетство, духовенство, міщанство, селянство.

7. Наявність армії

8. Зовнішня політика: стосунки з Росією, Кримом, Туреччиною, РП, Молдовою, Трансільванією.

Улітку 1649 атакує Галичину і починає облогу Збаража. У серпні під Зборовом полки опинились в оточенні.

Зборівський договір 1649:

1) Влада гетьмана поширюється на Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства

2) Реєстр 40 тис.

3) Державні посади в Гетьманщині обіймають лише українці

4) Повстанцям – амністія

5) Питання про унію та церковне майно мало бути винесене на сейм

6) Євреї те єзуїти залишають Україну.

Наслідки: сторони не були задоволені, підготовка до війни. Умови для формування державності.

У червні-липні 1651 під Берестечком Хмельницький зазнав поразки через зраду кримського хана. Козаки опинились в оточенні, тільки завдяки наказному гетьманові І. Богуну частина війська змогла прорватись.

Білоцерківський договір 1651:

1) Влада гетьмана поширюється тільки на Київщину

2) Козацький реєстр 20 тис.

3) Польська шляхта повернулась до своїх маєтків, селяни – до шляхти

4) Б. Хмельницький розриває союз з Кримом, позбавляється права дипломатичних відносин

5) Старшину і полковників затверджує король

6) Повстанці амністовані.

22-23 травня 1652 – битва під Батогом, козаки перемогли.

11 жовтня – 5 грудня 1653 – облога Жванця.

Молдовські походи:

1 похід (1650). Захопили столицю Молдови Ясси, князь Лупул уклав союз з БХ. Після битви під Берестечком відмовився від цього, після Батога знову.

2 похід (1652): україно-молдавські договори поновлено, весілля Розанди і Тимоша. Валахія і Трансільванія за підтримки РП здійснила переворот.

3 похід (весна 53): козаки повернули владу Лупулу.

4 похід (осінь 53): останній похід Т.Х. на Молдову. Під Сучавою оточені, ТХ помер. Козаки здались.

Становище Гетьманщині наприкінці 1653:

1) Спустошення Правобережжя, голод, епідемії

2) Масове переселення на Лівобережжя і Слобожанщину

3) Зменшення населення

4) Занепад господарства

5) Втома від війни

6) Формування антиукраїнської коаліції РП, Валахії, Трансільванії, Молдови.

7) Гетьман веде переговори.

Українсько-російські відносини:

Причини:

1) БХ не хотілось бачили Московію союзником РП

2) Москва приймало повстанців і надавала допомогу

3) Росіяни православні.

В жовтні 1653 Московський Земський Собор дав згоду на укладення російсько-українського союзу.

Переглядів: 584