Намагніченість

Намагніченість речовини є однією з основних характеристик магнітного поля. З дослідів відомо, що феромагнітні речовини мають здатність намагнічуватися і ставати джерелами магнітного поля.

Інтенсивність намагнічування феромагнітного тіла в кожній його точці характеризується магнітним моментом внутрішньомолекулярних струмів, віднесених до одиниці об’єму. Це відношення називається намагніченістю речови-ни у даній точці і позначається буквою .

Магнітний момент будь-якого замкненого контура зі струмом є вектором, величина якого дорівнює добутку сили струму на площу контура, а напрям перпендикулярний до площини контура і пов’язаний з напрямом струму правилом свердлика:

(12.9)

Одиниця вимірювання магнітного момента

Намагніченість речовини

(12.10)

Одиниця вимірювання намагніченості .

Отже, намагніченість речовини у даній точці дорівнює границі відношення магнітного момента деякого об’єму речовини, що включає дану точку, до цього об’єму

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Магнітна індукція	\|	Напруженість магнітного поля

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.