• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ампервольтомметри (авометри).

Це комбіновані прилади побудовані на одному вимірювальному механізмі, забезпечують виміри І, U, R, інколи і інших електричних величин (С, параметрів н.п. приладів , тощо).

Основа приладу – μА високого класу, набір Rш, Rд, система екложивлення.

Авометри широко застосовуються в практиці електроперсоналу. Для розуміння їх роботи розглянемо просту схему такого приладу.

Рис. 2.16. Принципіальна схема простого авометру.

Приклад забезпечує:

Вимір =U на 4-х під діапазонних вимірів (1,3, 10, 30 В.)

Вимір =І на 5 під діапазонних вимірів (1,30, 300 мА та 1,3 А.)

В схемі резистори R1-R4 – відповідні до під діапазонів Rg, (-) та згідної вибраної U.

R7÷R11 – шунти Rm. Для вимірів =І шнури підєднуються також до гнізд «Заг» на вибраного під діаназону.

Для вимірів U та І електроживлення непотрібне.

Електроживлення (в схемі батарея GВ) необхідне при вимірах опорів Rх. Для цього шнури від’єднуються до гнізд «Ω» та «Заг». Перед вимірами – прилад калібрують. Для цього шнури короткочасно з’єднують між собою (коротять) і ручкою «Баланс» стрілку приладу установлюють на 0 шкали (в простих приладах – справа шкали). Від’єднують вимірюваний Rх і його значення знаходять по шкалі приладу.

Для вимірів ~U та І в схему необхідно добавити випрямлячі на напівпровідникових діодах.

По даній системі побудований ампервольтмметр `Ц 20. В сучасних приладах (наприклад `Ц 4353) одна пара гнізд Ом шнурів і багатопозиційний перемикач режимів роботи. Прилад доповнюється бистородією електронно-механічною системою захисту від помилкових вмиканнях, ен на тих режимах роботи.

5. Вимірювальні трансформатори U та І.

Помимо Rш, Rд, для кіл =І в приладах ~І, для розширення меж вимірів застосовуються вимірювальні трансформатори U та І.

а) Вимірювальний трансформатор І – малопотужний з каліброваним коефіцієнтом трансформації. Первинна обмотка – вмикається в розрив сильно струмового кола. Це декілька витків проводу значного перерізу (шипка). Вторинна обмотка (значно більше витків) навантажується на звичний А~І. Його шкала градуюється в вимірювальному значному ~І. Постільки, з точки зору трансформації – це підвищувальний трансформатор ~U вмикати його в режимі ХХ недопустимо.

б) Вимірювальний трансформатор U – малопотужний понижувальний трансформатор з каліброваним коефіцієнтом трансформації. Первинна обмотка вмикається під високі ~І, а вторинна – навантажується на звичайний V~І. Високі вимоги ставляться до питання ізоляції обмоток.

Таким чином, вимірювані трансформатори забезпечують вимірювання значних ~І та ~U в електросистемах.

Контрольні питання

1. Магнітоелектричний механізм – основа для побудови А, V.

2. Метод шунтування Ом розширення меж вимірів А.

3. Математичне обґрунтування вибору Rm.

4. З яких матеріалів виготовлюються шунти Rm? Чому не можна застосувати мідь не алюміній?

5. Математичне обґрунтування вибору Rg для розмежування меж вимірів V.

6. Ампервольтометри. Робота простого приладу, режим роботи:

- вимірів І

- вимірів U

- вимірів R

7. Вимірювальні трансформатори І.

8. Вимірювальні трансформатори U.

Література

Л1 стр. 72-108;

Л2 стр. 418 – 429;

Л5 стр. 345 – 347.

Розділ 3. Вимірювання електричних, не електричних і магнітних величин.

Тема 3.1. Вимірювання електричних величин.

1. Вимірювання І та U колах постійного та змінного струму.

Для вимірів І в якійсь ділянці електричного кола амперметр А вмикається, послідовно з його елементами. Опір А незначний, вмикати його без Rн недопустимо. Для розширення меж вимірів – Rш, вимірювальні трансформатори І. Широко застосовуються μА, mА, кА. При експлуатації електрообладнання широкого примінення знаходять для вимірів І струмовимірювальні кліщі (наприклад Ц90) .Конструктивно – це розвідний магнітопровід. Іобм - струмонизький провід. ІІобм навантажена на звичайний А І.

Для вимірів І невисоких частот використовуються аналогові електронні та цифрові прилади.

Для вимірів та =U використовуються різноманітні вольтметри – V (μV, mV, nV). Для розширення меж вимірів приміняються Rд, вимірювальні трансформатори U. Вольтметри – прилади високоомні, тому в електричні кола можуть вмикатися і без навантаження Rн. Широко використовуються електронні V (аналогові та цифрові). Для індикації наявності U використовуються індикатори фази (до 0,4 кВ), а також високовольтні індикаторні штанги.

2. Вимірювання потужностей в колах = та І.

В загальному виді потужність – це U·І тому найпростішим методом виміру потужності в електричних колах є метод амперметра-вольтметра

(А - V). В досліджуване електричне коло відповідно вмикаються прилади А, V і результат – це добуток їх показань . Метод простий, але не оперативний. Для вимірів потужностей є спеціальні прилади – ватметри (W). Такий прилад фактично поєднує функції А та V , основа його дві котушки – І та U.

Обмотка І – вмикається послідовно з Rн, обмотка U – паралельна навантаженню Rн. Поворотний механізм з’єднаний з стрілкою ,що має вихід на шкалу, на нього діє механічний поворотний.

М = nФI · ФU · cosα, де α – кут між осями двох котушок.

Ватметри універсальні прилади , працюють як в колах = так і ~ І. Причому в колах І вимірюють Р (активну потужність )

Рис. 3.1. Схема вмикання в електричне коло ватметра.

Виводи обмоток І та U позначені * вмикаються в сторону генераторної частини (при цьому гарантується клас приладу).

3. Вимірювання P в 3ф електричного колах.

Для симетричних 3ф електричних кіл Р = 3Pф (т.я. Р_А = Р_В = Р_С). Тому , достатньо одного ватметра W.

а б

Рис. 3.2. Схема вимірів Р в 3ф колах при з’єднанні

навантаження зіркою (а) та трикутником (б).

Якщо 0 (N) точка, провід в 3ф системах по ряду причин недоступні то застосовують штучну 0 (N) точку.

Rv – рівні Z обмотки U ватметра.

Rv – рівні

Z обмотки U ватметра.

Рис. 3.3 Забезпечення ,,0” штучної точки в 3ф системах.

При несиметричному навантаженні для вимір Р в 3ф системах застосовуються методом 2-х чи 3-х ватметрів.

P = P1 + P2

(P1 = IA · UAC · cosφ1)

(P2 = IB · UBC · cosφ2)

Рис. 3.4. Метод 2-х ватметрів при вимірах Р.

P = P1 + P2 + P3

Рис.3.5. Метод 3-х ватметрів при вимірах Р (в 4-х провідних системах).

Приведені методи вимірів Р в 3ф системах побудовані на 1ф W. Проте, є спеціальні W для таких вимірів.

4. Вимірювання Q в 3ф системах.

В потужних електричних системах Q – реактивна потужність може бути значною і є необхідність в її вимірах. Для таких цілей приміняють спеціальні прилади – варметри. В них механічний момент на поворотну систему М ≡ не cos φ, а sin φ. Це прилади рідкого застосування.

Виявляється ,що для цілей вимірів Q можна використати більш поширені ватметри – W, при синосному їх вмиканні (тобто механізм реагує на sin φ).

При симетричному навантаженні достатнього одного W.

Рис. 3,6 Синусне вмикання W.

Аналіз роботи W при тому вмиканні проведемо за допомогою векторної діаграми (навантаження носить індуктивний характер).

Показання W:

PW = UBC · IA · cos(90°-φ) = UA · IA · cos(90°-φ) = UA ·IA ·sinφ

Відомо, що Q = √3UA · IA · sinφ ,тобто по результатах вимірів Q = √3PW _.

Для вимірів Q при несиметричних навантаженнях аналогічно, як і для Р приміняють методи 2 – х чи 3 –х W.

Рис. 3.7. Метод 2-х W для вимірів Q

5. Методи вимірів L та C

При проведенні ремонтних робіт, досліджень вимикає необхідність в вимірах значень реальних елементів L та C.Для вимірювань індуктивний L різноманітних котушок, обмоток застосовують слідуючи методи :

- метод А ,V (по показаннях приладів обчислити комплексний опір , звідси XL = 2πƒL, а потім L).

- на основі вимірюваних мостів (Е2-12; Е7-11; Е7-8 і т.д.).

- резонансний метод(з виразу по зразкових С, прилади - Q

метри (добротність).

- розрахунковий метод (знаючи n витків , параметри осердь, по відповідних

формулах чи таблицях…)

Аналогічні методи і для вимірів C. B ряді тестерів (ампервольтомметрів) є такий режим. Визначається опір X_с але шкалу градуюють безпосередньо в С (мкФ, пФ…).

6. Виміри параметрів взаємодії індуктивності

Величина, яка характеризує здібність 2–х індуктивно зв’язаних L формувати е.р.с. в одній котушці при проходженні І в другій – називається взаємоіндукцією.

Вона характеризується коефіцієнтом взаємодії – М

ψ_1,.2 – потокосчіплення з L₁ в L₂

(ψ = φ і n; φ- магнітний потік ; n – витки котушки).

Значення М можна обмежити:

L_enb- еквівалент індуктивність котушок L₁, L₂

(обмежується, чи вирівнюється)

На практиці зниження М можна визначити простим вимірюванням по зібраній схем :

Рис. 3.11 Схема вимірів зниження М

7. Вимірювання коефіцієнта потужності і частоти

Коефіцієнт потужності та φ^° вимірюються спеціальними приладами – фазометрами. Такі електромеханічні прилади – 2-х основних систем :

- електродинамічна;

- електромагнітна;

Фазометр електродинамічної системи по суті являє собою логометр, в якому магнітне поле формує нерухома котушка (змінюють постійного магніту з полюсами N:S). Рухомі обмотки (рамки) вмикаються R та L (зразкові).

Ζ_H – несиметричне навантаження;

R,L –зразкові;

1,2 – система поворотних рамок;

3 – нерухома котушка.

Рис. 3.8. Фазометр електродинамічної системи.

Аналіз схем приладу показує , що струм 1 рамки І1 через R формує її механічний момент М1 = Р кола.

Струм через L, І2 формує механічний момент другої рамки М2 = Q.

Т.ч. потужна стрілка вимірюється при М1=М2, тобто визначається відношенням Р/Q, в кінцевому – від cosφ (φ). Положення не залежить від ~U, а від ƒ (змінна XL).

Для виміру cosφ в 3ф можливе при симетричних навантажених по слідуючий системі вмикання фазометра.

Рис. 3.9. Схема виміру cosφ в 3Ф системах.

На даному етапі розвитку вимірювальної техніки електромеханічні фазометри практично повністю витіснені більш якісними дешевими електронними (аналоговими та цифровими) , наприклад Ф2- 1 і др. Робота силових електронних фазометрів пояснюється слідуючим рисунком:

Рис.3.10 Блок – схема аналогового фазометра

На фазовий детектор поступово сигналами ≡ електричним величинам ~І,U (чи іншим). На його виході появляються сигнал ≡ фазовому зсуву вхідних величин. Шкала приладу градуюється в φ^° (фазовому зсуву) та cosφ.

В електроустановках вимір частоти промислової електромережі, як правило проводиться вібраційними частомірами з достатньою точністю. Вимір різних f в електро-радіосистемах з високою точністю досягається електронними частотомірами.

Наприклад 43-33, 43-67 тощо (цифрові). Рідше застосовуються електронні аналогові частотоміри.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте ел. величини : І, U,R,P в колах постійного струму

2. Параметри змінних ел. величин: амплітуда, миттєве значення, діюче значення.

3. Параметри змінних ел. величин: W,f, Фаза , фазовий зсув.

4. Потужності P, Q, S в колах змінного стуму.

5. Коефіцієнт потужності cosφ.

6. Технічна і економічна необхідність підняття cosφ в потужних ел. системах.

7. Виміри Р методом А-V в колах постійного струму.

8. Ватметри W. Принципи дії, схеми вмикання.

9. Виміри Р в 3ф системах при симетричному навантаженні.

10. Виміри Р в 3ф системах при несиметричних навантаженнях Х.

11. Виміри R (низькоомні та високоомні кола).

12. Виміри Q в симетричних 3ф системах. Синусне вмикання W.

13. Виміри Q в несиметричних 3ф системах. Метод 2-х W.

14. Пояснити векторну діаграму U та І при ?????? вмиканні W.

15. Методи вимірів L.

16. Методи вимірів С.

17. Робота електродинамічного фазометра для вимірів cosφ, φ.

18. Виміри cosφ в 3ф системах.

19. робота , основні принципи побудови електронних фазометрів.

20. Виміри f в електросистемах і електронних системах автоматики.

Тема 3.2 Вимірювання магнітних величин.

З дисципліни ТОЕ відомо, що електричні і магнітні явища взаємопов’язані, це дві сторони єдиного електромагнітного процесу в електро-технічній системі. Тому є необхідність виміру таких магнітних величин як і електричних.

Основні магнітні величини :

- В – магнітна індукція (силова характеристика поля) , Тл (тесла)

- Ф – магнітний потік (Ф=В·S), Тл · м², Вб (вебер)

- Н – напруженість магнітного поля (), А/μ.

- μ – магнітна потужність матеріалів.

- U_М магнітна напруга магнітного поля, А.

- F_М магнітна рушійна сила (F_М = U_М · l), А.

Виміри основних магнітних величин проводяться за допомогою сучаних електронних приладів – верерметрів (флюксметрів). В них магнітні величини за допомогою датчиків перетворюються в електричні, які потім відомими методами вимірюються, а шкали приладів градуюються в відповідних магнітних величинах.

Індуктивний датчик - зразкова L, при змінних магнітного поля – в ній індуктується відвідна е.р.с. Для стаціонарних магнітних полів, такий датчик переміщується з відвідною швидкістю.

Сучасними, універсальними датчиками магнітних полів є датчик Холла(на основі напівпровідниковою матеріалів).

Рис. 3.12 Робота датчика Холла.

Суть ефекту Холла полягає в тому, що при поміщенні датчики з =І в магнітне поле на його протилежних гранях індукується відповідна е.р.с.

(= чи , залежно від виду магнітного поля ).

Другою стороною ефекту є зміна R від сили поля (цей факт лежить фактично в основі магніторезисторів).

Вимірюючи е.р.с. – шкалу приладу градуюють в магнітних параметрах.

Вимір μ (в основному ферроматеріалів) проводиться в основному на заводах виробничих моткових виборів на спеціальних установках. Їх основа еталонна L, яка установлюється на виготовлених феромагнітне осердя. Відомо що величини індуктивності L ≡ μ осердя.

Параметри петлі магнітного гістерису вимірюються на установках з осцилографом. По зображенню петлі на екрані за допомогою магнітні сітки і відзначаються дані петлі гістерезису, а значить відповідні магнітні характеристики матеріалу.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте основні магнітні величини : В, Ф, Н.

2. Охарактеризуйте основні магнітні величини: μ,Оμ,Fμ.

3. Поясніть взаємозв’язок електричних і магнітних явищ.

4. Датчики для систем магнітних вимірювань.

5. Датчик Холла.

6. Методики вимірів μ.

7. Методики вимірів петлі магнітного гістерозису.

Література

Л3 Гл.15 стр.321-345;

Л1 гл. 3 стр 69-89;

Л5 Гл. 3стр. 69-83;

Л1 розділ 10 стр. 271-280.

Тема 3.3 Вимірювання не електричних величин в с\г.

1. Загальні відомості.

В с/г в різних областях виробництва дуже часто необхідно вимірювати неелектричні величини:

- температуру, t^°;

- освітленість;

- тиск газів, рідин;

- механічні переміщення, оберти.

Для їх вимірювання існують різноманітні механічні прилади і пристрої (термометри для t°, манометри різні для часу і т.д.). Проте найбільш ефективними і взагалі незамінними є виміри таких величин електричними методами (наприклад – виміри t° в силосах елеваторів), для таких методів перш за все неелектричну величину потрібно перетворити в відповідну електричну величину. Такий процес повинен бути максимально лінійними, щоб звести до мінімуму похибки вимірів. Цю функцію виконуються різноманітні датчики.

Пристрої, які забезпечуються перетворенням неелектричних величин в електричні і називаються вимірювальними перетворювачами, датчиками. Іншими словами – датчики – це чутливі до неелектричних, електричних, механічних, магнітних величин елементи , перетворюють одні величини в еквівалентні другі, другі для вимірювань та дистанційної передачі.

Датчики поділяються на 2- і великі групи:

- датчики перетворення неелектричних величин на неелектричні (приклад біметалеві пласти різних пристроїв - t^° – в куті відхилення);

- датчики перетворення неелектричних величин в відповідні електричні.

В свою чергу це група датчиків поділяються на:

- параметричні – в них неелектричні величини перетворюються на даний

електричний параметр (R, L, C, ƒ…);

- генераторні – в них неелектричні величини перетворюються в відповідну е.р.с. (U).

2. Вимірювання освітленості.

Це важливий параметр в агрономії, в роботі теплиць, в організації робочих місць і т.п.

Освітленість вимірюється в люнсах (Лк).

Можна вважати що:

Датчиками освітленості є : фотоелементи (R,VP,VT…). Такі елементи характеризуються електричною чутливістю.

Рис. 3.13 Спектрична чутливість фотоелектричних приладів

Прикладом контролю освітленості є Ю-11Б: датчик – фотодіоди які придають в генераторному режимі, схема виміру – μА.

3. Вимірювання температури в с\г.

Основними датчиками є терморезистори та термопари. Параметричні датчики - терморезистори викоростовуються в мостових електротермометрах та логометрах (див Т2 Розд.2). Терморезистор в мостовій схемі, як R_х, дистанційно установлюється на об’єкті, розбаланс мосту t°.

Термопари – датчики генераторні , в них t° нагріву перетворюються в е.р.с. Розглянемо роботу універсального цифрового терморегулятора Ц 4538 (не тільки вимірює t° і автоматично підтримує заданий режим, є системою автоматичного регулюванням -САР).

Рис. 3.14 Блок – схема вимірів t° Ц 4538.

Основні технічні характеристики Ц 4538:

- діапазон вимірів та регулювання (автоматичного) t° -50° ÷ +300°С.

- max похибка підтримується t°=0,2%

Задатчиком t°(дискретно) задається режим роботи об’єкту. При цьому відповідна U подається на один вхід схем порівняння (компаратора). На другій вхід – е.р.с з термофори об’єкту. Якщо по ряду причин t° обєкту менше заданої то на схему управління ТЕНами (типовими елементами нагріву) поступає відповідати Uупр. Схема може працювати при цьому в 2-х режимах:

- Вмикає в роботу більше ТЕН :в

- Підвищує ~ U мережі (Симістори) на ТЕНах.

t° обєкту підвищується і ТЕНи відключаються і т.д.

Тобто, як в любій системі САР є коло зворотнього зв’язку управління об’єктом.

Приладом в цифровому виді t° обєкту видається на індикатор режиму роботи оператору.

В системах виміру t° і її регулювання примінються термопари:

- ТВР – вольфрамо - родієвий;

- ТПП – платиново – родієвий;

- ТХА – хромель - капель.

4. Вимірювання вологості

Метод виміру – мост ~ І, датчик — ємнісний, діелектриком між пластинами – симінаголь. Діелектрична проникність сімінагелю – Е = f (вологості), на це реагує схему виміру. Інколи в якості датчиків приміняють спеціальної конструкції R, величина опору залежить від вологості.

5. Вимірювання тиску.

Використовуються тензодатчики, часто на основі кварцевої пластини. Під дією тиску проявляються прямий поероефект, тобто на пластині формується відповідна е.р.с., яка легко вимірюється простими методами (шкала приладу градуюється в параметрах тиску).

В системах автоматики приміняються ЕКМ (електро - контактні манометри). Це звичайні манометри доповнені малопотужними котушками (міn, мах).

6. Вимірювання механічних величин.

Переміщення зручно перетворюється індуктивним чи ємнісним датчиками в відповідні L(Х_L), С(Х_С). Мостовими методами в подальшому проводять їх вимір а, шкалу градують – в мм.

Оберти зручно контролювати тахометрами (малопотужні генератори =І), на їх виходні U ≡ n (оберти). В сучасних системах знаходять примінення датчики Холла – безконтактні системи вимірів обертів механічних пристроїв.

Контрольні питання

1. Необхідність вимірів неелектричних величин електричним методом.

2. Кваліфікація датчиків.

3. Методи вимірювання освітленості.

4. Робота датчиків освітлення – фотоелектричні прилади.

5. Принцип дії термопар і термоопорів.

6. Основні принципи побудови систем САР в вимірюванні та контролю режимів роботи систем.

7. Методи вимірювання вологості в с/г.

8. Методи вимірювання тиску.

9. Методи вимірювання механічних переміщень, обертів в технологічному обладнанні.

10. Е.р.с. і робота напруга датчиків в системах вимірів.

Література:

Л1 розділ 8 стр. 328-357;

Л2 розділ ХVІ стр. 500-506.

Л5 гл. 17 стр. 510-523.

Розділ 4 . Метрологічний нагляд і державна повірка приладів.

Функції метрологічного нагляду в країні виконує Держстандарт України. Основними задачами цього контролюючого органу є:

- контроль за єдністю вимірювань і однозначністю засобів вимірювань;

- проведення повірок вимірювальних приладів і систем усіх сфер виробничої

діяльності підприємств і господарств;

- проведення поточних і капітальних ремонтів вимірювальної техніки;

- практична допомога підприємствам і господарствам в оснащенні

вимірювальною технікою;

- організаційно – технічна робота впровадженню в виробництво нової,

прогресивної техніки вимірювань;

- підтвердження кваліфікації спеціалістів метрологів, тощо.

Держстандарт, для організації практичної роботи на місцях в кожному обласному центрі має свій філіал. Структура Держстандарту показана на рис.4.1.

Рис. 4.1 Структура Держстандарту.

В своїй діяльності Держстандарт регулюється відповідними положеннями Кабінету міністрів та стандартів. Тобто, він має повноваження міністерства. Один із основних, організуючих документів, є ДСТУ ,,Метрологія. Терміни та визначення” 2681 – 94.

Метрологічний повірці підлягають всі вимірювальні прилади і системи які безпосередньо впливають на якість продукції. В області електро- радіотехнічному виробництві – вимірювальні прилади (A, V, W, ƒ, електроні прилади і т.д.). В області метрологічних вимірювань – штангенциркуль, кутоміри, лінійки, терези, манометри, різні системи метричних мір тощо.

Повірці підлягають всі прилади і системи, що забезпечують вирішення питань охорони праці і техніки безпеки.

В області електро–радіотехнічних систем вимірювань повірці не підлягають індикаторні прилади і начальні (пл. 4.0).

Повірка, як правило, проводиться не рідше 1 разу в рік. Для цього господарства, підприємства оформляють з філіями Держстандарту договір, де вказується перелік приладів і термін і повірки. Згідно графіка господарство доставляє їх в філіал, чи визиває спеціалістів – метрологів безпосередньо на об’єкти. Ремонти приладів проводяться по окремих тарифах.

Держстандарт має великі навантаження. За порушення метрологічних вимог він виставляє значні штрафні санкції, аж до припинення господарської, підприємницької діяльності.

На приладах, що пройшли метрологічну повірку ставляють відповідне клеймо (як правило на стані шкали, чи передній панелі) і оформляється відповідний паспорт. Для організації метрологічної діяльності в крупних с/г підприємствах назначається відповідальна особа чи, навіть, повністю формується метрологічна служба (відділ головного метролога).

Контрольні питання

1. Дайте визначення терміну – метрологія.

2. Охарактеризуйте метрологічний термін – повірка.

3. Які прилади та системи вимірювань підлягають повірці.

4. Організація метрологічної діяльності в Україні.

5. Структура метрологічної служби в Україні.

6. Класи електричних вимірювальних приладів електро-механічних систем.

7. Робота підприємств по організації метрологічної діяльності.

Література

1. ДСТУ «Метрологія . Термін та визначення.» 2681 – 94.

2. Л1 стр. 51-52

Література

І основна

Л1. А.М. Гурій і др. ,,Електричні і радіотехнічні вимірювання”

Київ ,,Навчальна книга” 2002р.

Л2. І.В. Петров ,,ТОЕ і електровимврювання”

,,Урожай” 1969р.

Л3. В.М. Малиновський ,,Електрические измерения”

,,Енергія” 1982г.

Л4. В.А. Кузнєцов ,,Измерения в електронике” Справ очник

Москва ,,Енергоатомиздательство” 1987г.

ІІ додаткова

Л5. И.А. Данилов и др.. ,,Общая електротехніка с основами електроники”

Москва ,,Висшая школа” 1989г.

Л6. Ю.Щуму ,,Електроизмерительная техника. 1000 понятий”

Москва ,,Енергоатомиздательство” 1989 г.

Л7. А.С. Клюев ,,Наладка средств измерений и технологического контроля”

Москва ,,Енергоатомиздательство” 1990г.

Зміст

Переглядів: 1409