• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Евакуаційна комісія.

Евакуаційні органи, їх функції та завдання

Для планування, підготовки та проведення евакуації, приймання і розміщення населення (працівників) за рішенням керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а на об’єктах - наказами керівників об’єктів незалежно від форм власності і підпорядкування створюються евакуаційні органи: евакуаційні комісії, збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), проміжні пункти евакуації (ППЕ), приймальні евакуаційні пункти (ПЕП) .

Адміністрації евакуаційних органів призначаються з числа керівного складу та особового складу центрального та місцевого органу виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єктів на базі яких створюються ці органи.

Евакуаційна комісія відповідає за безпосереднє планування, підготовку, організацію і здійснення евакуації працівників або населення у НС.

У разі загрози або виникнення НС організовується цілодобове чергування евакуаційних комісій у небезпечних районах.

Евакуаційні комісії міністерств (відомств) здійснюють:

- планування та організацію проведення евакуації працівників центрального апарату, науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро (КБ), навчальних закладів, інших організацій;

- визначення і підготовку бази для розміщення працівників центрального апарату, НДІ, КБ, навчальних закладів, інших організацій в безпечних районах;

- контроль за плануванням, підготовкою та проведенням евакуаційних заходів підвідомчими об’єктами.

Евакуаційні комісії Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя здійснюють:

- керівництво роботою евакуаційних комісій районів, міст, об’єктів;

- надання допомоги в організації вивезення (виведення) і розміщення евакуйованого населення (працівників) в безпечних районах;

- організацію взаємодії зі спеціалізованими службами ЦЗ з питань всебічного забезпечення евакуйованого населення (працівників).

Основні завдання евакуаційної комісії:

- планування, підготовка і проведення евакуації населення (працівників) у разі загрози або виникнення НС у мирний та воєнний час;

- планування розміщення евакуйованого населення (працівників міністерств, відомств) Автономної Республіки Крим, області, району, міста, об’єкта в безпечних районах та організація приймання евакуйованих, які прибувають з інших областей, міст, об’єктів;

- підготовка населення (працівників) до проведення евакуаційних заходів;

- підготовка підпорядкованих евакуаційних органів до виконання завдань;

- організація оповіщення населення (працівників) про початок евакуації у разі виникнення НС;

- визначення зон можливих надзвичайних ситуацій на території Автономної Республіки Крим, області, міста, району, об’єкта;

- визначення безпечних районів розміщення евакуйованого населення (працівників) і надання пропозицій керівнику центрального органу виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові обласної, міської та районної держадміністрації про закріплення цих районів за міністерством, відомством, областю, містом, районом та об’єктом за погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування безпечних районів;

- підготовка безпечних районів для розміщення евакуйованого населення (працівників);

- оцінка обставин, що склалися внаслідок виникнення НС, та підготовка пропозицій керівнику центрального органу виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові обласної, міської та районної держадміністрації, керівнику об’єкта для прийняття рішення щодо проведення евакуації населення (працівників);

- організація проведення евакуації населення (працівників) і вивезення матеріальних цінностей;

- залучення до виконання евакуаційних заходів сил і засобів спеціалізованих служб цивільного захисту та координація їх дій;

- контроль за підготовкою та розподілом усіх видів транспортних засобів для забезпечення евакуаційних перевезень;

- визначення станцій, портів для посадки (висадки) населення (працівників) і маршрутів руху евакуйованого населення (працівників) транспортними засобами та пішки;

- організація приймання евакуйованого населення (працівників) та ведення їх обліку;

- контроль за розміщенням та організацією життєзабезпечення евакуйованого населення (працівників);

- взаємодія з іншими органами управління і силами цивільного захисту щодо організації та проведення евакуаційних заходів на території Автономної Республіки Крим, області, міста, району;

- організація інформаційного забезпечення.

До складу евакуаційних комісій входять голова, заступник голови та секретар евакуаційної комісії, а також групи:

- зв’язку та оповіщення;

- обліку евакуації та інформації;

- транспортного забезпечення;

- організації розміщення у безпечному районі;

- охорони громадського порядку і безпеки дорожнього руху;

- медичного забезпечення;

- матеріально-технічного забезпечення.

Групи формуються відповідними службами міністерств (відомств), Автономної Республіки Крим, області, міста, району в складі начальника групи і фахівців. Кількість фахівців у групах визначається рішенням керівника міністерства (відомства), Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, міської, районної держадміністрації та керівника об’єкту.

Можливі інші варіанти організаційних структур евакуаційних комісій об’єкту і району.

Збірні евакуаційні пункти (ЗЕП) призначені для збору та реєстрації населення (працівників), яке підлягає евакуації, розподілу за поїздами (автоколонами, суднами), пішими колонами, а також забезпечення своєчасного відправлення його на станції (пункти посадки) та вихідні пункти руху пішим порядком.

ЗЕП створюються:

- у міністерствах (відомствах) за рішенням їх керівників;

- у містах, районах за рішенням міських, районних державних адміністрацій;

- у населених пунктах, які розташовані у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, районах виникнення стихійного лиха за рішенням центральних, місцевих органів виконавчої влади;

- на об’єктах за наказами керівників об’єктів.

До складу ЗЕП входять:

- начальник збірного евакуаційного пункту;

- заступник начальника збірного евакуаційного пункту;

- група реєстрації і обліку (4-6 осіб);

- група комплектування колон, ешелонів та їх відправлення в безпечні райони (4-6 осіб);

- група охорони громадського порядку (2-3 особи);

- медичний пункт (3 особи);

- кімната матері та дитини (2-3 особи);

- комендант.

ЗЕП безпосередньо підпорядковуєтьсяголові евакуаційної комісії міністерства (відомства), міста (району), об’єкта, а з внутрішніх питань керівнику об’єкта, на базі якого його створено.

Кількість ЗЕП, їх місця розгортання визначаються з урахуванням загальної чисельності евакуйованого населення (працівників) міста, району, кількості маршрутів виведення та виведення людей, станцій (портів) посадки.

ЗЕП, які призначаються для відправлення населення (працівників) автомобільним транспортом та пішими колонами, як правило, розгортаються на околицях міст, населених пунктів поблизу маршрутів вивезення (виведення) евакуйованих у безпечні райони, решта ЗЕП розгортається поблизу залізничних станцій (портів) посадки на транспортні засоби.

Кожному ЗЕП присвоюється порядковий номер, за ним закріплюються територія (об’єкти), населення (працівники), які будуть евакуйовуватись через цей ЗЕП.

ЗЕП розгортаються в будівлях громадського призначення (школах, клубах) за рішенням центральних та місцевих органів виконавчої влади, наказами керівників об’єктів на період проведення евакуації населення (працівників).

Основні завдання ЗЕП:

- підтримання зв’язку з евакуаційною комісією міністерства (відомства), області, міста, району, об’єкта, які закріплені за ЗЕП, транспортними органами, вихідними пунктами пішохідних маршрутів;

- інформування голови евакуаційної комісії про час прибуття населення (працівників) на ЗЕП і час відправлення його в безпечні райони (пункти);

- ведення обліку евакуйованого населення (працівників), яке вивозиться всіма видами транспортних засобів і виводиться пішим порядком;

- в установлені терміни доповідати голові евакуаційної комісії про хід відправлення евакуйованого населення (працівників) у безпечні райони (пункти);

- надання необхідної медичної допомоги хворим, що знаходяться на ЗЕП;

- організація охорони громадського порядку на ЗЕП;

- забезпечення укриття населення (працівників) у захисних спорудах.

У разі виникнення аварій, катастроф на вибухово-, пожежо-, хімічно, радіаційно небезпечних об’єктах, стихійного лиха, евакуація населення (працівників) може здійснюватись без розгортання збірних евакуаційних пунктів. Завдання ЗЕП у цих випадках покладається на оперативні групи, створені на їх основі, за якими закріплюються відповідні адміністративно-територіальні одиниці. До складу оперативних груп входять представники груп обліку і реєстрації збірних евакуаційних пунктів, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку та охорони здоров’я.

Приймальні евакуаційні пункти (ПЕП) створюються за рішенням голови райдержадміністрації безпечного району для зустрічі, приймання евакуйованого населення (працівників) та організації відправлення його в безпечні пункти розміщення.

ПЕП розгортаються в місцях висадки евакуйованого населення (працівників) поблизу залізничної станції, пристані та пункту висадки з автотранспорту.

Основні завдання ПЕП:

- зустріч прибуваючих поїздів, суден, автомобільних та піших колон;

- забезпечення організованої висадки та розміщення евакуйованого населення (працівників);

- організація відправлення евакуйованого населення (працівників) автомобільним транспортом і пішим порядком у пункти його розміщення;

- організація надання медичної допомоги евакуйованому населенню (працівникам);

- забезпечення громадського порядку в пунктах висадки;

- укриття евакуйованого населення (працівників) при необхідності;

- доповідають голові евакуаційної комісії безпечного району про час прибуття, кількість населення (працівників), яке прибуло, та відправлення його до пунктів (місць) розміщення.

До складу приймального евакуаційного пункту входять:

- начальник ПЕП;

- заступник начальника ПЕП;

- група зустрічі, приймання та тимчасового розміщення евакуйованого населення (працівників) (2-3 особи);

- група відправлення та супроводу евакуйованого населення (працівників) до пункту розміщення (3-4 особи);

- група охорони громадського порядку (2-3 особи);

- група забезпечення (2-3 особи);

- медичний пункт (1-2 особи);

- відповідальний кімнати матері та дитини (1 особа);

- відповідальний столу довідок (1 особа).

Проміжні пункти евакуації (ППЕ) створюються за рішенням голови облдержадміністрації - начальника цивільної оборони області для проведення евакуації населення (працівників) із зон можливого радіоактивного або хімічного забруднення.

ППЕ розгортаються на зовнішніх межах зон можливого радіоактивного або хімічного забруднення поблизу залізниць, портів та автомобільних шляхів.

Основні завдання ППЕ:

- облік, реєстрація населення, яке прибуває із забруднених зон;

- дозиметричний та хімічний контроль;

- проведення санітарної обробки евакуйованого населення (працівників) та при необхідності надання медичної допомоги хворим;

- відправлення евакуйованих до безпечних районів (пунктів) розміщення;

- проведення при необхідності заміни або спеціальної обробки забрудненого одягу та взуття;

- організація пересадки евакуйованих з транспорту, який рухався по забрудненій місцевості, на “чистий” транспорт;

- забезпечення громадського порядку на пункті;

- доповідають голові евакуаційної комісії області про час прибуття, кількість населення (працівників), яке прибуло на ППЕ та відправлення його в безпечні райони.

До складу ППЕ входять:

- начальник, заступник начальника, комендант ППЕ;

- групи охорони громадського порядку (2-3 особи), регулювання руху (3-4 особи), реєстрації та обліку (1-2 особи);

- пункти: медичний (1-2 особи), санітарно-миючий (2-3 особи), харчування (1-2 особи), заправки пальним (1-2 особи);

- пост дозиметричного контролю (1-2 особи).

Читайте також:

1. Ревізійна комісія.

Переглядів: 1807