• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Юридичний.

В правовому аспекті зобов'язують виз­навати речовину наркотичною лише за умови, якщо вона відповідає всім цим трьом критеріям.

Медичний критерій полягає у тому, що речовина повинна справляти специфічну дію на ЦНС:

- стимулюючу,

- седативну,

- галюциногенну та іншу,

яка і є безпосередньою причиною її немедикаментозного застосування.

Підсоціальним критерієм мається на увазі, що немедикаментозне вживання даного засобу набуває таких масштабів, які становлять серйозну суспільну небезпеку.

Юридичний критерій базується на обох вище-згаданих і вимагає, аби відповідна речовина була законодавчо внесена до списку наркотиків.

Класифікація наркотичних речовин ВООЗ (1990 р):

1 Опіати (опіоіди)

2 Депресанти:

- седативні,

- снодійні,

- транквілізатори,

- стимулятори,

- кокаїн,

- амфетамін,

- кофеїн,

- кат - рослина, котра містить ефедриноподібну речовину (поши­рена в Азії).

- галюциноґени

- інші речовини*

- канабіс,

- інгалянти.

3 фенциклідин,

4 кава і бетель – рослини (поширені в Океанії).

ПСИХОАКТИВНА ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА може мати ті ж властивості, що й наркотик, але соціальна небезпека її вживання дещо менша, і, відповідно, офіційно наркотиком вона не визнана.

____________________________________

Деякі речо­вини за різних часів то вважали наркотиками, то не вважали такими, наприклад, барбаміл, ефедрин.

ТОКСИКОМАНІЯ - хвороба, яка характеризується психічною, а іноді й фізичною залежністю від психоактивної токсичної речовини, не віднесеної до списку наркотиків.

Такий поділ обумовлений правовими, а не медичними чинниками. Адже з клінічних позицій наркоманії та токсикоманії пато­генетично досить схожі.

Досить складною є чітка правова класифікація фармакологічних препаратів, які віднесені до стимуляторів. Частина з них віднесена до наркотичних, а частина до психотропнихзасобів. Ці препарати знахо­дяться під міжнародним контролем.

Низка речовин, переважно стимулятори, не віднесені до вищевказаних груп, стали предметом зловживання спортсменами з метою підвищення спортивних результатів. Такі препарати стали називати допінгами.

____________________________________

ДОПІНГИ – це:

– психоактивні,

– ендокринні та

– інші речовини чи

– мето­ди, що здатні:

– штучно підвищувати праце-

здатність і

– нівелювати відчуття втоми,

у зв'язку з чим уповноваженими на те органами були внесені до переліку заборо-нених для використання спортсменами.

Сучасна класифікація допінгів має наступний вигляд:

Заборонені класи фармакологічних препаратів:

а) стимулятори - аміфеназол, амінептін, кокаїн, фенкамфамін, пентілентетразол, амфетамін, кофеїн, ефедрин, мезокарб, ігіпрадол, тербуталін і схожі речовини,

б) наркотики - декстраморамід, декст-рапропоксіфен, героїн, метадон, морфін, пентазоцин, петідін і схожі речовини,

___________________________________

в) анаболіки - андрогенні стероїди (клостебол, метандієнон, нандролон, станозолон, флоксіместерон, метенолон, оксандролон, тесто­стерон) та антагоністи бетаадренорецепторів (кленбутерол, сальбутамол, тербуталін, сальметерол, фенотерол);

г) діуретики - ацетазоламід, буметанід, хлорталідон, етакринова кислота, фуросемід, гідро- хлортіазен, манітол, спіронолактон, тріамтерен та схожі речовини.

д) гормони - хоріонічний гонадотропін, соматотропний гормон, еритропоетин.

Заборонені методи:

а) кров'яний допінг - введення спортсмену перед стартом крові, еритроцитів або плазми.

б) фармакологічні, хімічні чи фізичніманіпуляції, спрямовані на повну чи часткову зміну придатності зразка сечі для проведення аналі­зу, а саме: катетеризація, затримка утворення сечі та інше,

____________________________________

Є речовини, котрі можуть використову-ватися з обмеженнями: алкоголь, мари­хуана, місцеві анестетики, кортикостеро-їди, деякі бета-адреноблокатори.

Спеціальному контролю піддають спортсменів з підозрою на вживання алкоголю чи гашишу (марихуани).

Але в даному випадку йдеться більше про етико-медичний підхід, ніж про юридичну класифікацію допінгу.

Через величезну соціальну значимість зловживання алкого­лем його виділяють в окрему нозологічну одиницю.

АЛКОГОЛІЗМ - захворювання, що проявляється синдромом алкогольної наркотичної залежності з розвитком абстинентного (похмільного) синдрому при утриманні від вживання спиртного.

Алкоголізм - динамічний процес, який має свій початок, перебіг, і кінцевий стан.

___________________________________

3 медичної точки зору, алкоголізм відноситься до:

- широкої групи токсикоманій, а як соціальне зло проявляється

- зловживанням спиртними напоями (пиятикою),

- порушенням моральних та

- правових норм поведінки та

- іншими соціальними ексцесами.

Використовуване в науковій літературі поняття "хронічна інток­сикація алкоголем" не варто ототожнювати лише з алкоголізмом, адже воно більш широке

і включає в себе:

- захворювання внутрішніх органів та

- нервової системи внаслідок алкоголізації, але в це визначення не включаються ознаки алкоголіз­му, як психічного захворювання.

Власне ж алкоголізм включає лише ті форми хронічної алкогольної інтоксикації, при яких наявні специфічні ознаки звикання і хворобливої пристрасті до алкоголю.

____________________________________

АБСТИ­НЕНЦІЯ в англомовній літера­турі описується як "синдром відняття" (with-

drawal syndrome), адже в англійській мові термін «абстиненція» означає «утримання», «тверезість» і використовується для характеристики стану невжи­вання алкоголю під час лікування. Але у вітчизняних джерелах цей термін прийнято ототожнювати зі станом похмілля і наші вчені його трактують саме так.

Згідно МКХ-10 всі види залежності від психо-активних речовин коду­ються в рамках діагностичного модуля F1О-F19, що

об'єднує "Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин". Перший знак (F) є загальним кодом психічних розладів у МКХ-10, а конкретна ПАР вказується першими дво­ма цифрами після F). Клінічний стан кодується 4-м та 5-м знаками.

___________________________________________________________________

_________________________________________

Наводимо спочатку весь перелік психоак-тивних речовин, а за ними вказуємо четверті знаки, які за необхідності використовуються для кожної конкретної ПАР. Четверті знаки можуть бути застосовані не для всіх ПАР в силу їх клінічних та фармакологічних особли-востей. Четверті знаки відповідають певному стану, котрий превалює при даному виду залежності, а саме:

А 1. розгальмованість,

2. надмірна схильність до суперечок,

3. агресивність,

4. лабільність афектів,

Переглядів: 755