Облік операцій за розрахунків платіжними вимогами

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить письмову вимогу стягувача до банку, що обслуговує платника, перерахувати без погодження з останнім певну суму коштів з рахунка платника на рахунок одержувача.

Стягувачами можуть бути податкові органи, державні виконавці та підприємства, що здійснюють примусове списання коштів на підставі визнаних претензій. Ці особи оформлюють та подають у банк платіжні вимоги, а за потреби — супровідні документи на примусове списання коштів з рахунків платників. Примусове стягнення коштів з рахунків платників дозволяється тільки
у випадках, установлених законами України, а саме на підставі
виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів та визнаних претензій.

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його доручення на підставі рішення суду. Для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу, яку стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом із двома примірниками реєстру платіжних вимог.Якщо платник і стягувач обслуговуються в різних банках, то банк, що обслуговує стягувача, надсилає банку платника не менше ніж два примірники платіжної вимоги на примусове списання коштів (один з яких — перший). Крім того, стягувачу повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Перший примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує стягувача.

Банк не пізніше від наступного робочого дня повідомляє платника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів з його рахунка, якщо умова про таке повідомлення передбачена договором про розрахунково-касове обслуговування цього платника (у порядку, передбаченому договором).

Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних, а банк платника — протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Платіжні вимоги стягувачів приймаються банком до виконання незалежно від наявності коштів на поточному рахунку платника, оскільки стягнення здійснюється з усіх рахунків підприємства: поточних, депозитних, коштів у розрахунках.

Якщо на час надходження на рахунках платника недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то документи виконуються частково і в несплаченій сумі повертаються стягувачеві. Часткова оплата оформлюється меморіальним ордером. На платіжних вимогах відповідальний виконавець окреслює реквізит «сума» і на звороті всіх поданих примірників документа зазначає дату здійснення платежу, суму часткового платежу та несплачену суму. Ця інформація засвідчується підписом відповідального виконавця та штампом банку. За браку коштів на рахунках платника документи в день надходження повертаються без виконання.

Для сплати документа виконуються такі бухгалтерські записи:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» боржника або

Дебет рахунка 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання» боржника, або

Дебет рахунка 2610 П «Короткострокові вклади (депозити) суб’єктів господарювання» боржника;

Кредит рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку у Національному банку України», якщо стягувач обслуговується іншим банком, або

Кредит рахунка 2650 АП «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ» — рахунок стягувача, або

Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — рахунок стягувача.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок відкриття поточних рахунків фізичним особам	\|	Облік операцій за розрахунків розрахунковими чеками

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.212 сек.