ПСЕВДОТУБЕРКУЛЬОЗ

Інкубаційний період від 3 до 18 діб, частіше – 7-10 діб.

Початковий період 1-5 днів. Проявляється загальною слабістю, ознобом, болем голови, болями у м'язах і животі, диспепсичними і катаральними явищами.

У період розпалу температура тіла підвищується до 38-39*С і вище. Гарячковий період триває 1-2 тиж., зрідка 2-3 міс.

На 2-4 день хвороби на шкірі в місцях згинання рук, на бокових поверхнях грудної клітки, стегнах, гомілках з'являється висипка( дрібно плямиста, точкова, папульозна, розеольозна або геморагічна). Висипка значно густіша в природних складках і навколо суглобів, а на голові відсутня. Може супроводжуватись свербінням. У більшості хворих спостерігається яскрава гіперемія обличчя, шиї, долонь і ступнів (симптоми "каптура", "рукавичок", "шкарпеток"). Утримується висипка 1-2 тиж., на її місці виникають пігментація і лущення: висівкоподібне - на тулубі, пластинчате - на долонях і підошвах.

Обличчя червоне та одутле, носо-губний трикутник блідий, спостерігаються кон'юнктивіт, склерит, нерідко жовтяниця. Часто гіперемія і припухлість дрібних і великих суглобів, обмеження рухів у них. Слизова оболонка м'якого піднебіння, піднебінних дужок і язичка гіперемійована, спостерігаються явища тонзиліту з підщелепним лімфаденітом. Язик вкритий білим нальотом; очищується до 4-5-го дня, він набуває вигляду "малинового".

Пульс частий або сповільнений, тони серця ослаблені. Зрідка розвивається інфекційно-токсичний міокардит. Ураження органів дихання проявляється кашлем, болем у грудях, рідко – вологими хрипами.

Хворі скаржаться на біль в животі, зумовлений розвитком термінального ілеїту, мезентеріального лімфаденіту. Може виникнути пронос. Зрідка приєднується гострий апендицит. Мезаденіт частіше спостерігається в початковий період і розпал хвороби, апендицит – у різні періоди, ілеїт – частіше під час рецидиву хвороби чи ремісії.

Інтоксикація організму супроводжується ознаками ураження центральної нервової системи – потьмарюється свідомість.

Розрізняють різні клінічні форми хвороби:

Скарлатиноподібна(40%) – спостерігаються вказані вище типові прояви.

Септична переважно в осіб похилого віку, характеризується поєднанням проявів сепсису і гострого гастроентериту, артриту, вузлуватої еритеми.

Для абдомінальної форми характерний розвиток мезаденіту. ілеїту, апендициту.

Гостра респіраторна форма характеризується гарячкою

Згасання висипання та іншої клінічної симптоматики свідчить про настання ремісії або видужання. Цей період триває 1-4 тиж. У половини реконвалесцентів виникають рецидиви і загострення, що частіше супроводжуються вогнищевими змінами без загальної інтоксикації і гарячки. Поряд з висипанням з'являється вузлувата еритема. Рецидивів може бути від 1 до 4 і більше.

Ускладненнявиникають рідко, в основному при тяжкому перебігу, неправильного і пізнього лікування, в ослаблених осіб: інфекційно-токсичний шок, міокардит, менінгіт, холецистит, панкреатит, спайкова непрохідність кишок, гостра ниркова недостатність. В останні роки доведена роль єрсиній у розвитку ревматизму, ревматоїдного артриту, інсулінозалежного діабету, хронічних захворюваннях кишок і печінки.

Лабораторна діагностика.

Серологічний метод (основний) 3-5 мл крові з 6-7-го дня РНГА, діагностичний титр 1:160 і вище.

Імуноферментний метод.

Бактеріологічний. Кінцевий результат можна отримати через 16-17 днів і пізніше. Матеріал збирають до призначення антибіотиків.

Змиви з ротоглотки – у перші дні хвороби. Змиви беруть натще стерильним тампоном, змоченим ізотонічним розчином натрію хлориду.

Сечу (20-30мл) – на першому тижні.

Кал (2-3г) - протягом усього захворювання, під час рецидивів. Засівають на стандартний фосфатно-буферний розчин або 1% пептонну воду з 0,5% розчином глюкози і фенолом червоним. Посіви витримують 2-3 тиж. у холодильнику при Т +4…+6*С, причому кожні 3-4 дні роблять висіви з верхнього шару рідини на середовище Ендо чи Сєрова з подальшим вирощуванням їх у термостаті при 25-26*С.

Алергологічний (тільки при псевдотуберкульозі). Внутрішньошкірно 0,1мл алергену, облік через 24 год. проба позитивна, якщо папула і гіперемія більші за 10мм. Проба стає позитивною на 7-20-й день захворювання; позитивна реакція зберігається до 2-5 років.

Біологічний (рідко). Заражають білих мишей або гвінейських свинок.

Догляд і лікування. Госпіталізація (при гострій респіраторній і скарлатино подібній формах – можлива ізоляція вдома).Дієта №4.

Антибіотикотерапія:цефалоридин, ампіцилін, карбеніцилін, бісептол. Курс 2 тиж.

Антигістамінні. знеболювальні, серцево - судинні, загально зміцнювальні засоби.

При легкому перебігу – перорально глюкосол, регідрон; при тяжкому – внутрішньовенно 5% розчин глюкози, реополіглюкін, стандартні полііонні розчини (Рингера, трисіль, лактосіль).

При артралгіях – індометацин, ібупрофен, ацетилсаліцилова кислота.

При вузлуватій еритемі – глюкокортикоїди.

У випадку гострого апендициту – оперативне втручання.

Виписують не раніше 20-го дня від початку захворювання, після клінічного одужання, нормалізації біохімічних показників крові, при негативних даних бактеріологічних досліджень калу. Вони підлягають диспансерному спостереженню протягом 3 міс з проведенням через 1 і 3 міс клінічного обстеження, біохімічного дослідження крові, бактеріологічного посіву калу. Реконвалесцентів з числа працівників харчових підприємств і прирівнюваних до них професій обстежують триразово бактеріологічно (кал) з інтервалом 20 днів.

Профілактика. Дератизація – основний захід в боротьбі з гризунами.

Здійснюють систематичний контроль за санітарно-гігієнічним станом продовольчих складів, холодильних камер, джерел водопостачання; зберіганням харчових продуктів, приготуванням і реалізацією їжі (недоступність до них гризунів). Продукти зі слідами гризунів підлягають термічній обробці.

В осередку: медичне спостереження за контактними 18 днів; дезінфекція, дератизація.

Специфічна профілактика не розроблена.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЄРСИНІОЗИ	\|	РОТАВІРУСНИЙ ГАСТРОЕНТЕРИТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.