Валiднiсть змiсту

Валiднiсть змiсту - один із головних типiв валiдностi, що вiдбиває мiру репрезентацiї cкладу завдань вiдповiдно до дослiджуваної властивостi або функцii, яка, в свою чергу, може виступати як складний психологiчний конструкт. Вiдомостi про валiднiсть тесту за змiстом у практичнiй психодiагностицi традицiйно вiдносяться до кола найважливiших у групi тестiв досягнень, що дослiджують дiяльнiсть, яка близька або збiгається з реальною, найчастiше навчальною або професiйною.

Тести досягнень - тип психодiагностичних методик, якi орiентованi на квалiфiкацiю досягненого рiвня розвитку спецiальних здiбностей, навичок, знань в окремих галузях людської дiяльностi. Вiд тестiв iнтелекту цi методики вiдрiзняються здебiльшого тим, що вiдбивають не стiльки впливжиттєвого досвiду, загальних здiбностей на поведiнку та вирiшення широкого кола життєвих завдань, скiльки вимiрюють вплив спецiальних навчальних програм, професiйної пiдготовки на ефективнiсть засвоення того чи iншого комплексу знань та формування спецiальних умiнь. Таким чином, тести досягнень орiєнтованi на оцiнку надбань особи пiсля завершення певного курсу навчання або тренування.

У випадках аналiзу валiдностi змiсту широко використовуються експертнi оцiнки.

При валiдизацii тестiв особистостi та тестiв здiбностей критерiї валiдностi змiсту мають обмежене використання i вживаються лише на початкових етапах складання тесту.

Критерiальна валiднiсть - це комплекс характеристик емпiричної валiдностi, якi розкривають мiру узгодженостi результатiв дослiджуваного тесту з незалежними критерiями, що вiдображають стан вимiрювальної психологiчної властивостi. Критерiальна валiднiсть поєднує в собi комплекс зв'язкiв оцiнок тесту з поточним станом дослiджуваного психологiчного явища, а також зв'язок результатiв тесту з бiльш-менш вiддаленим станом психологiчного феномену. В останньому випадку тестовi оцiнки порiвнюються з критерiями валiдизацiї у майбутньому, котрi характеризують розвиток психологiчної особливостi через певний промiжок часу пiсля тестування. Таким чином, дослiджується не тiльки наявна дiагностична цiннiсть тесту, а також i здатнiсть тесту передбачати перспективи розвитку вимiрюваного психологiчного феномену. Критерiальна валiдизацiя ефективнiше за все здiйснюється за допомогою методу контрастних груп, який полягає у використаннi складного гiпотетичного критерiю, в якому вiдображається комплексний вплив множини факторiв. Наприклад, у випадку валiдизацiї тесту iнтелекту тестовi оцiнки дiтей, що вiдстають у розумовому розвитку можуть порiвнюватися з

аналогiчними показниками нормальних школярiв того ж вiку.

Критерiальна валiдизацiя тесту може здiйснюватись на базi критерiю, що вiдбиває стан дослiджуваної якостi у минулому (ретроспективна валiдизацiя). За допомогою такого прийому показники тесту iнтелекту можуть порiвнюватися з критерiальними вiдомостями ще за часiв дитинства (iнформацiя зi спогадiв батькiв про особистостi психiчного розвитку дитини, характеристики поведiнки, академiчнi оцiнки у початковiй школi тощо). У цьому випадку можна з певними припущеннями покладатися на гiпотезу, що коли людина змалку розвивається бiльш успiшно, то вiрогiдно i в наступнi роки психiчний розвиток може випереджати середньовiковi показники. Слiд зазначити, що завдяки повному або частковому суб'єктивiзму ретроспективних оцiнок такий засiб є допомiжним. Ретроспективне оцiнювання завжди здiйснюється експертом з огляду на теперiшнiй час. Якщо iнтервал ретроспективного оцiнювання є значним, змiнюються критерiї оцiнювання.

Поточна валідність.У широкому розумiннi поточна валiднiсть визначає здатнiсть тесту розрiзняти досліджуваних на основi якоїсь дiагностичної ознаки, що становить об'єкт дослiдження у данiй методицi (наприклад, рiвня загальних здiбностей, вербальних навичок, рiвня домагань, екстраверсiї та iн.).

Завдяки цьому серед термiнiв, що є синонiмами поточної валiдностi, є валiднiсть діагностична.

У бiльш вузькому значеннi поточна валiднiсть - встановлення спiввiдношення мiж показниками тесту, що валiдизується, та незалежним критерiєм стану дослiджуваного феномену вiдповiдно до часу проведення тестування.

Своєрiдним показником, що розкриває суть поточної валiдностi, є добiрка вiдомостей про те, наскiльки зручним та економiчним є наявний тест порiвняно з iнформацiею про дослiджувану якiсть, отриману з iнших джерел (спостереження, аналiз об'ективних даних, контрольнi iспити, експертне оцiнювання тощо). На цю властивiсть поточної валiдностi саме i вказує термiн "конкурентна валiднiсть". "Конкурентнiсть" полягає у тому, що завдяки показникам дiагностичної валiдностi вирiшується питання про те, що може бути бiльш простим та доцiльним - провести обстеження членiв групи за допомогою тесту професiйних досягнень чи проаналiзувати традицiйнi показники, такi як якiсть роботи, задоволенiсть, плиннiсть кадрiв тощо.

Прогностична валiднiсть - комплекс iнформацiї про методику, що розкриває мiру точностi та обгрунтованостi судження про стан психiчної властивостi, котра дiагностується на основi результатiв тесту через певний час пiсля вимiру. Прогностична валiднiсть вiдображає iнтервал часу дiйсності судження про стан психологiчної властивості. Вiдомостi про прогностичну валiднiсть мають безпосереднє вiдношення до розкриття можливостей передбачення, екстраполяцiї результатiв тесту на майбутнє.

Як критерiй валiдизацiї при визначеннi прогностичної валiдностi можуть використовуватись показники поведiнки та здiбностей людини, віддалені у часi вiдносно термiну тестування.

При порiвняннi прогностичної та поточної валiдностi слiд зазначити, що поряд зi збiжнicтю принципiв критерiального зiставлення у першому та другому випадках, аналiз прогностичних характеристик тесту є набагато складнiшою проблемою. Точнiсть прогнозу, що робиться на пiдставi тестових результатiв має зворотню залежнiсть вiд термiну прогнозування. Обгрунтування вiддаленої екстраполяцiї даних тесту потребує врахування значно бiльшої кiлькостi факторiв, нiж при квалiфікацiї поточної дiагностичної сили тесту. До цього слiд додати, що пiд час строку, на який планується валiдизацiя, можуть статись iнтенсивнi змiни вимiрюваних факторiв у наслiдок життєвих змiн у досліджуваних або через вiковi властивостi розвитку.

Важливiсть показникiв прогностичної валiдностi при аналiзi тестових процедур, що використовуються у професiйнiй психодiагностицi, пiдкреслюється введенням спецiального термiна iнкрементної валiдностi. Цей рiзновид прогностичної валiдностi дає iнформацiю про те, наскiльки вищою є ймовiрнiсть правильного вибору персоналу на базi результатiв тестiв порiвняно з випадковим вибором або вибором, що здiйснюється на основi традицiйних засобiв (аналiз документiв особистоi справи, бесiди, контрольний iспитовий строк, приймальнi випробування та iспити тощо).

Розгляд питань критерiальної валiдностi необхiдно доповнити ще одним досить важливим аспектом критерiального порiвняння. Мається на увазi так звана контамiнацiя критерiю, тобто комплекс явищ, пов'язаних з впливом вiдомостей про результати психологiчного обстеження на суб'єктивне ставлення до досліджуваного з боку iнших осiб. Так, якщо педагогу стає вiдомим, що учень недостатньо вдало виконав тестовi завдання з окремого навчального предмета (що лише означає недостатнє опанування окремих роздiлiв програми), це може негативно вплинути на загальну оцiнку навчальної дiяльностi взагалi даного учня педагогом. Вплив контамiнацiї критерiю буде тим бiльшим, чим бiльшим авторитетом та довiрою користується дана методика у споживача психодiагностичної iнформацiї ("Очевидна валiднiсть"). Велику роль у проявi контамiнацiї критерiю вiдiграє наявнiсть певних очiкувань та мiркувань, що сформувалися з тiєї чи iншої причини у експертiв вiдносно загальних здiбностей та успiшностi дiяльностi тестованої особи.

Наявнiсть цього феномену пiдкреслює необхiднiсть дотримання норм етики в психологiчнiй роботi.

Конструктна валiднiсть - один із провiдних типiв валiдностi, що вiдображає ступiнь репрезентацiї в результатах тесту дослiджуваного за його допомогою певного теоретичного фактора. Пiд конструктом розумiється синтетичний фактор особистостi, поведiнки, здiбностей тощо. В якостi психологiчного конструкту можуть виступати практичний або вербальний iнтелект, емоцiйна нестабiльнiсть, iнтроверсiя, розумiння мови, стiйкiсть уваги тощо. Iншими словами, у випадку характеристики конструктної валiдностi визначається, яка галузь теоретичної структури психiчних феноменiв вимiрюється за допомогою даного тесту.

Серед конкретних методiв визначення конструктної валiдностi у першу чергу необхiдно вказати на порiвняння дослiджуваного тесту з iншими методиками, конструктне навантаження яких вiдомо. Кореляцiя мiж новим та аналогiчним за конструктним складом вiдомим тестом розглядається як показник того, що розроблений тест вимiрює приблизно ту саму сферу поведiнки, здiбностей, психологiчних якостей, що й еталонна методика. Така процедура валiдизацiї дещо нагадує визначення критерiальної валiдностi, якщо вважати, що еталонний тест використовується у якостi незалежного критерiю.

Очевидна валiднiсть - це уява про тест, сферу його використання, результативнiсть та прогностичну цiннiсть, що виникає у досліджуваного або будь-якоi iншої особи, яка є користувачем психодiагностичної iнформацiї, але не має спецiальних вiдомостей про характер використання та можливостi даної методики. Очевидна валiднiсть в англомовнiй психологiчнiй лiтературi має назву "зовнiшньої валiдностi" (face validity), а також "валiдностi довiри" (faith validity). Вона виступає як детермiнанта мотивацiї досліджуваного при обстеженнi, стимулюе бiльш свiдоме та вiдповiдальне ставлення до обстеження та психологiчного висновку.

Достатнiй рiвень очевидної валiдностi є особливо важливим для методик, призначених для обстеження дорослих. Якщо склад тестових завдань здаватиметься суб'єкту "несерйозним", надмiрно легким, таким, що не вiдповiдає дослiджуванiй сутностi, нагадує розважальнi опитування з популярних видань, це може призвести до iронiчного, негативно-критичного або, навiть, ворожого ставлення досліджуваних до ситуацiї обстеження. Навпаки, гiпертрофоване ставлення до можливостей методики, не зовсiм адекватна уява про спрямованiсть дослiдження, його прогностичне значення може викликати надмiрну мотивацiю, небажану емоцiйну напруженiсть, тенденцiю симулювати або дисимулювати вiдповiдi. Зрозумiло, що у наведених випадках за рахунок неадекватної очевидної валiдностi реальна валiднiсть тесту помiтно змiниться.

З огляду на це слiд запобiгати туманних, надто загальних назв на опитувальних аркушах, у тестових зошитах та бланках, якi можуть бути неправильно тлумаченi (наприклад, "Тест особистостi", "Тест розумових здiбностей", "Комплексна батарея оцiнки досягнень" тощо).

Адекватнiсть уяви про валiднiсть методики пiдвищується за рахунок введення до iнструкцiї для досліджуваного iнформацii про мету обстеження, межi конфiденцiальностi результату.

Похибка вимiрювання - це статистичний показник, що вiдображає мiру точностi конкретних вимiрiв у вибiрцi. При проведеннi емпiричних психологiчних дослiджень майже нiколи не вдається досягти повного збiгу значень вимiрюваних параметрiв у рiзних серiях дослiдiв, навiть при використаннi вибiрки з тих самих пiддослiдних. Коливання результатiв вимiрювання у певному дiапазонi значень можуть бути пов'язанi із систематичними та випадковими факторами. До категорiї факторiв, що викликають систематичнi похибки, можна, наприклад, вiднести якесь постiйне i однакове вiдхилення вiд стандарту проведення тесту, до якого вдається конкретний дослiдник, неточностi у поцедурi обробки первинної iнформацiї (наприклад, технiчнi помилки у "ключi") тощо. У цих випадках результати вимiрiв вiдрiзняються вiд дiйсних на бiльш-менш сталу величину. Випадковi помилки виникають з самих рiзних об'ективних та суб'ективних причин.

Достовірність тесту – психометрична властивість тесту, яка забезпечує захист його результатів від свідомих фальсифікацій чи перекручень, забезпечується введенням шкал достовірності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методики визначення надiйностi психологiчних тестiв	\|	Стандартизація тестової методики, етапи стандартизації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.