Мови процедурні і не процедурні.

Рис. 7.1. Класифікація мов САПР

До мов програмування пред’являють вимоги зручності використання, універсальності і ефективності об’єктних програм (програм, одержаних після трансляції на машинну мову). Зручність використання виражається у витратах часу програміста на освоєння мови і головним чином на написання програм на цій мові. Універсальність визначається можливостями мови для опису різноманітних алгоритмів, характерних для програмного забезпечення САПР, а ефективність об’єктних програм властивостями використовуваного транслятора, який залежать від властивостей мови. Ефективність оцінюється витратами машинного часу і пам’яті на виконання програм. З позицій універсальності і ефективності об’єктних програм найкращими властивостями володіють машинноорієнтовані мови, які називають мовами асемблера, або автокодами. Проте мови асемблера незручні для людини, оскільки їх використання знижує продуктивність праці програмістів. Вони застосовуються для розробки лише тих модулів програмного забезпечення САПР, які вимагають для свого виконання великих обчислювальних ресурсів, що істотно впливають на загальні витрати машинного часу і пам’яті. Серед алгоритмічних мов високого рівня, створених на ранніх етапах розвитку обчислювальної техніки, найбільшого поширення набула мова Fortran. Її порівняльна простота обумовлює легкість освоєння і достатньо високу ефективність об’єктних програм при рішенні задач чисельного аналізу. Програмне забезпечення багатьох раніше розроблених та існуючих САПР створено в основному з використанням цієї мови програмування.

Проте мова Fortran має обмежені можливості для сучасних складних алгоритмів логічного характеру, тому при створенні таких програм, як монітори або мовні процесори, використовують або мови асемблера, або мови високого рівня з розвиненими можливостями опису різних процедур (Pascal, PL, ADA, С, C++).

Мови проектування.Для опису інформації про об’єкти і завдання проектування призначені мови проектування Більшість з них відноситься до засобів користувача САПР. Серед мов проектування виділяють мови вхідні, вихідні, супроводу, проміжні і внутрішні.

Вхідні мови служать для завдання початкової інформації про об’єкти і постановки завдання на проектування, вони включають мови опису об’єктів і мови опису завдань. Перші призначені для опису властивостей проектованих об’єктів, другі для опису завдань на виконання проектних операцій і процедур. З рис. 7.1 видно, що мови опису об’єктів поділяються на схемні, графічні і моделювання. Усунення вказаних вище недоліків виконується в програмних системах, структура яких пояснюється на рис. 7.2. При цьому вводиться універсальна проміжна мова, що відображає особливості широкого класу проектованих об’єктів і вузькоспеціалізовані вхідні мови, орієнтовані на розробників об’єктів, які складаються з деяких підкласів.

Користувач складає опис на вхідній мові це опис за допомогою спеціальної транслюючої програми – конвертора і перекладається проміжною мовою. Далі працює основний транслятор, що переводить опис завдання з проміжної мови в об’єктну робочу програму. Перевага дворівневого лінгвістичного забезпечення, яке показано на цій схемі полягає в тому, що програмна система порівняно легко настроюється на нові підкласи об’єктів. Для включення в систему нової вхідної мови досить розробити тільки конвертор з цієї мови на проміжну, а найбільш складна частина системи, основний мовний процесор, залишається без змін.

Рис. 7.2. Схема дворівневого лінгвістичного забезпечення Внутрішні мови з’являються в результаті прагнення уніфікувати форми представлення інформації усередині ЕОМ, що полегшує вирішення проблем інформаційного узгодження різних програм у САПР.

Мови проектування призначені для опису процесів, що розвиваються у часі, зазвичай виявляються близькими до мов опису алгоритмів і називаються процедур ними мовами. Мови проектування призначені для опису структур проектованих об’єктів, називаються не процедурними мовами. Як правило, для користувача САПР не процедурні мови зручніші. З їх допомогою безпосередньо описується початкова схема або креслення, користувачеві потрібно лише дотримуватись правил мови не піклуючись про розробку моделюючого алгоритму. Формальний характер перекладу початкового рисунка схеми у текст на не процедурній мові полегшує розробку програмного забезпечення інтерактивних графічних систем у яких початкова інформація про об’єкт формується користувачем безпосередньо у вигляді рисунка на екрані дисплея. Кодування зображення відповідно до правил не процедурної мови здійснюється автоматично. Діалогові мови. Важливе значення для САПР мають діалогові режими роботи користувача з ЕОМ. Лінгвістичне забезпечення діалогових режимів представляється діалоговими мовами. Фактично діалогова мова об’єднує в собі засоби мов вхідного і вихідного супроводу та служить для оперативного обміну інформацією між людиною і ЕОМ. Розрізняють пасивний і активний діалогові режими і відповідно активні і пасивні діалогові мови. У пасивному діалоговому режимі ініціатива діалогу належить ЕОМ. Переривання обчислювального процесу в потрібних місцях виконання процесу проектування і звернення до користувача здійснюються за допомогою діалогових програмних засобів, втілених у моніторній системі САПР. Звернення ЕОМ до користувача можуть бути наступних типів: запит, інформаційне повідомлення, підказка. Запити передбачаються в тих випадках, коли від людини потрібне або завдання початкових даних, або вибір між обмеженими багатьма можливими продовженнями проектування. При запиті початкових даних ЕОМ висвічує на екрані дисплея шаблон, що складається з питання і порожніх позицій у які користувач повинен помістити відповідні числа або фрази. При запиті варіанту подальшого проектування на екрані висвічується меню питання і декілька поіменних варіантів відповіді. Користувачеві досить вказати ім’я вибраної з меню відповіді.

Інформаційні повідомлення використовуються для передачі користувачеві проміжних і остаточних результатів вирішення, відомостей про стан його завдання. На ці повідомлення не потрібна реакція користувача. Підказки застосовуються в тих випадках, коли дії користувача помилкові, наприклад порушуються формальні правила мови. У активному діалоговому режимі ініціатива початку діалогу може бути двосторонньою можливості переривань обчислювального процесу є і у ЕОМ, і у користувача. Активні діалогові мови можуть бути близькими до природної мови людини, але з обмеженим набором можливих слів і фраз. Для активного діалогу потрібне істотно складніше програмне забезпечення, ніж для пасивного.

Читайте також:

Процедурні розширення

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація і використання мов у САПР	\|	Мовні засоби машинної графіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.