Види дезактивації

Характеристика способів дезактивації, її види

План лекції

Лекція №4 «ДЕЗАКТИВАЦІЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИРОВИНИ

Тема 2 - ЗАХИСТ ЛЮДИНИ ВІД НЕБЕЗПЕЧНОГО ВПЛИВУ РАДІАЦІЇ

І ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ»

1. Характеристика способів дезактивації, її види.

2. Технічні засоби дезактивації.

3. Дезактивація продовольчої сировини і продуктів рослинного та тваринного походження, рибної продукції.

Питання для самостійної роботи

1. Способи очищення води від зважених та від розчинених РН: коагуляція, фільтрація, випарювання.

2. Очищення повітря.

Список літератури:

[МВ для СРС з «Радіоекології» (електронний варіант); 1, с. 82-105, 3, с. 82-86].

Ліквідацію радіоактивного зараження здійснюють шляхом дезактивації (Д). Вона полягає у видаленні РР із зараженої поверхні до припустимих величин зараження, а також очищення від РР води, продовольства і харчової сировини.

Дезактивація може бути природною (ДП) і штучною (ДШ).

Природна дезактивація– зменшення зараженості РН внаслідок перетворення атомів, що розпадаються, у стабільні: N(t) = N₀∙ 2 ^–^t^/^T^1/2. Таким чином, витримування зерна, м'яса, молока в холодильнику протягом 3-х місяців може знизити зараження до припустимої межі. Перевагою ДП вважається те, що вона відбувається без додаткових матеріальних затрат та втрачання продукції. Недоліком ДП є повільний характер, вона ефективна перші 15-20 діб, коли в суміші продуктів знаходяться короткоживучі РН.

ДП можна використовувати для зниження зараженості запасного технологічного обладнання, запасної тари, сировини і готової продукції, які витримують тривале зберігання (борошно, сіль, цукор тощо).

Штучна дезактивація – проводиться швидко, але вимагає трудових, матеріальних затрат, може привести до втрати частини продовольства.

Використовують ДШ за необхідності ліквідації радіоактивної зараженості в короткий термін.

Спосіб дезактивації – це сукупність операцій з використання засобів дезактивації для вилучення радіоактивних забруднень з об'єктів або для ізоляції поверхні цих об'єктів (рис. 2).

Для підвищення ефективності дезактивації використовуються комбіновані методи оброблення, котрі являють собою сполучення рідинних і безрідинних методів.

Існуючі способи дезактивації можуть бути класифіковані за різними ознаками, які з одного боку визначаються умовами радіоактивного зараження, а з іншого - умовами проведення самого процесу дезактивації.

Вилучення РР засноване на різних фізичних, фізико-хімічних і механічних процесах і явищах. З цієї точки зору розрізнюють наступні види дезактивації: механічну, фізичну і фізико-хімічну.

Механічна дезактивація заснована на механічному вилученні РР із заражених поверхонь шляхом змітання, струшування, здування або відсмоктування пилососом; зняття і вилучення поверхневого шару; ізоляції зараженої поверхні шаром незараженого матеріалу (безрідинні).

1 - струменем Н₂О

2 - піною

3 - дезактивуючими

розчинами

4 - використанням

сорбентів та іонітів

5 - пранням і екстракцією

1 - струменем газу (повітря)

2 - пиловідсмоктуванням

3 - зняттям забрудненого шару

4- ізоляцією забрудненої поверхні

1 - фільтрація

2 - протирання

щітками, ганчір'ям

3 - парою

4 - за допомогою плівок, які тверднуть

Рис. 2 - Класифікація способів дезактивації

Фізична дезактивація - це виділення порівняно слабко пов'язаних з поверхнею РР струменем води під тиском, обмивання водою, протирання розчинниками (Н₂О+ПАВ; коагулянти(+); Ре₂(8О₄)з; А1₂(8О₄)з), очистка заражених поверхонь фільтруванням, відстоюванням, перегонкою і т.д.

Фізико-хімічний вид дезактивації використовується для вилучення РР, більш міцно зв'язаних із зараженою поверхнею. Він ґрунтується на підвищеній змочувальній здатності води при додаванні в неї поверхнево-активних речовин, кислот, лугів, окиснювачів.

Читайте також:

Технічні засоби дезактивації

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання для самоперевірки	\|	Технічні засоби дезактивації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.