Співає кобзар.

- Ярема Галайда - шинкарів попихач, сирота убогий, у якого "виросли крила" під час повстання, романтизований образ народного месника.

Над поемою витають два образи, що є ключем до неї. Перший -це пісня, вона звучить і у вступі, і майже в кожному розділі, пісня народна оповиває поему, надає їй поетичності й невимовної щирості. А другий образ - це кров, криваві "червоні бенкети" гайдамаків, пожежі, різанина та страшна покута конфедератів за криваве зло, зверхність, зловорожість. Багато крові ллється в поемі, але то правдиве відтворення тієї епохи. Відомо, що польська шляхта |і Катерина II, яка керувала нею, потопили у крові це повстання,|ї "Весело подивиться на сліпого кобзаря, як він сидить собі W хлопцем, сліпий, під тином, і весело послухать, як він заспіває думу про те, що давно діялось, як боролися ляхи з козаками; весело... а все таки скажеш: "Слава богу, що минуло", - пише Шевченко.

- То чому ж звертався поет до цієї історичної теми? Розповідаючи про те загальнонаціональне поривання до волі, поет прагне розбудити громадянське сумління сучасників, котрі перетворились на слухняних, покірних кріпаків, занадбали сллву батьків і дідів.

А онуки? їм байдуже,

Панам жито сіють.

Багато їх, а хтоскаже,

Де Ґонти могила, -

Мученика праведного

Де похоронили?

Де Залізняк,душа щира,

Де опочиває?

Тяжко! важко! Кат панує,

А їх не згадають.

Основна мета Шевченкової романтичної творчості -відродити, вилікувати народ, стати істинним творцем його духовного відро, ження". Григорій Грабович.

3. Творчість періоду "Трьох літ" (1843-1847 pp.).

"То була пора найвищого розвитку поетичного таланту Шевчегі ка, апогей його обдаровань і діяльності. Сам поет був тоді у повнім розквіті віку (близько 35), палко любив малоруську народність, але понад усе співчував долі простого народу, і його улюбленою мрієм-було звільнення цього народу від поміщицького гніту". Микола Костомаров.

;і)Лірика періоду "Трьох літ".

- Зміни у світобаченні, звецтання до засобів сатири ("Три літа"):

"тії добрі сльози, що лилися з Катрусею (героїнею поеми "Кате-пича". ^- Ю.С.) в московській дорозі", висохли, їх висушили той дим, чад те страхіття кріпацького життя, яке поет побачив в Україні, "кругом мене, де не гляну, не люди, а змії", і розбите серце молодий поет почав лікувати ядом, серед його поетичних засобів з'явились сттира, сарказм, іронія, гротеск - безжальні, їдкі, нищівні тропи.

І тепер я розбитеє Серце ядом гою, І не плачу; й не співаю, А вию совою.

- Синівний плач наддолею України - й у відповідьтужливиймонолог занапащеної неньки у вірші "Розрита могила". Ця поезія сповнена великого болю і гніву, в ній затаврована ненажерлива політика Російської імперії. Шевченко, який вважав Переяславску Раду помилкою, картає Хмельницького за недалекоглядні рішення.

- Страший малюнок тогочасної України, що скніла під імперським гнітом Росії, у вірші "Чигрине, Чигрине" (резиденція Хмельницького, козацька столиця в часи визвольної війни 1648-1654 pp.). Радянське літературознавство неодноразово дорікало Шевченковіза"ідеалізацію минулого України" ("Іван Підкова", "Тарасова ніч", "Гамалія").

- Безсмертний "Заповіт", написаний 25 грудня 1845 р. в Переяславі, коли хворий Шевченко жив у свого друга, лікаря Андрія Козачковського. У цій невеликій поезії (24 рядки) величезна концентрація патріотичного почуття: "...перед нашим духовним зором, уся Україна, огріта любов'ю поета". Іван Франка.

Роль наростання - градації у відтворенні образу України:

- на могилі, -

- середстепу широкого, —

- на Вкраїні милій, -

- лани широкополі, і Дніпро, і кручі, було видно, було чути як реве ревучий.- (пороги Дніпра).

Поет неначе з висоти оглядає кохану землю. Вірш позначений пророчим прозиранням у майбутнє і звертанням до нащадків:

І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом.

б) Поема "Сон" (1845 p.) - Грандіозна мозаїчна панорама світового зла.

Сатира - 1) спосіб художнього відображення й оцінка дійсності через викриття й висміювання її відсталих або негативнім сторін і явищ: 2) художній твір, у якому викриття зображуваного поєднується з гострим висміюванням. Те, іцо піддане осміюванню, нерідко подається у перебільшено смішному, комічному вигляді, це досягається використанням іронії, гіперболи, Гротеску та інших художніх засобів і прийомів.

Іронія - прихована насмішка, коли слова мають протшеж- ••:

ний зміст.

Гіпербола - художнє перебільшення.

Літота - художнє применшення.

Гротеск - надзвичайне перебільшення, контраст трагічного | і комічного. |

Сарказм - один з найдошкульніших прийомів сатири,] характерним для якого є високий, гнівний пафос заперечення,^ презирства до зображуваного. ', "Комедія" як підзаголовок поеми: І

1) визнання комічних засобів первинними у розгортанні твору;|

2) з,-] аналогією до "Божественної комедії" Данте (Максим) Рильський).

- Розгорнута сатирична картина тогочасного суспільства, до панує зло, у вступі до поеми. І

- Використання фантазування людського сну як прийому! композиції: швидкі зміни в часі і просторі (Україна-Сибір-1 Петербург), проникнення до царського палацу, потворні сцен^ царського управління, блискавичні перетворення.

- Різкий контраст - один із сильніших художніх засобів у поем пекельне становище людей("Латану свитину з каліки знімають, шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих", "а онде п| тином Опухла дитина, голоднеє мре, А мати пшеницю на панщи| жне") і райська картина світанку в Україні (знаменитий пейза;

"Світає, Край неба палає..."); у Сибіру "злодій штемпований" - і "ця волі"; "біленька пташка" - душа загиблого у Петербурзі гетьмай Павла Полуботка - і тирани України Петро І і Катерина II; трепе перед царем його "блюдолизів" - і пар "мов кошеня".

, - Гротескна сцена "генерального мордобитія" (Іван Франко) символ управління імперією.

- Сатиричне змалювання царя ("сам, високий, сердитий"), шпиці ("обок його Цариця небога, Мов опеньок засушений, Тонка, „овгонога, Та ще на лихо, сердешне, Хита головою"), царських сановників ("Мов кабани годовані, - Пикаті, пузаті!..").

- "Сон" показує понаднпціональне, понаддержавне, понад-епохальне пекельно-абсурдне царство людей (яким воно,на жаль, іначною мірою є й до сьогодні)". Василь Пахаренко.

в) Викриття колонізаторської політики імперської Росії, вияв глибокої поваги Шевченка до інших народів у творі "Кавказ"

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
До самоїхмари. 60	\|	Поезія останніх літ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.