Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Директорія і махновці

Зовнішня політика Директорії

1.Директорія змогла розширити міжнародні зв'язки з УНР. Україну визнали Угорщина, Чехо-Словаччина, Голландія, Ватикан, Італія. •

2. Директорія не домовилася про мир із радянською Росією, хоча переговори про його укладення велися від кінця грудня 1918р.

Радянська сторона відкинула звинувачення у веденні нео-голошеної війни, лицемірно заявивши, що ніяких регулярних військ в Україні вона не має.

Директорія не погодилася на об'єднання з українським радянським урядом і відмовилася прийняти інші вимоги, що означали самоліквідацію УНР.

3. Домовитися з країнами Антанти про допомогу Директорія не спромоглася.

Директорія прагнула не допустити конфлікту з Н. Мах-ном, за яким стояли широкі маси селянства Катеринослав-щини та Півдня Таврії.

Представники Петлюри офіційно звернулися до штабу Н. Махна з пропозицією укласти «спілку» проти білогвардійців.

У той час махновці нерозважливо діяли як союзники більшовиків, тому пропозицію С. Петлюри Н. Махно відхилив.

15 грудня 1919 р.Представники Н. Махна прибули до Катеринослава, де домовилися з петлюрівцями про спільні дії проти білогвардійців, а також про забезпечення махновських частин зброєю, одягом і продовольством. Махновці отримали вагон патронів і піввагона гвинтівок.

Отримавши зброю, Н. Махно підступно виступив проти Директорії, знищив роту петлюрівців і захопив Синельникове.

Наприкінці грудня 1919 p.H. Махно, домовившись про спільні дії з більшовиками, спробував вибити частини УНР з Катеринослава. Але тут махновці зазнали поразки, багато їх загинуло.

Після цих подій про союз махновців із Директорією годі було й думати. Чому Директорії не вдалося надовго втримати владу?

Недоліки• За складних умов російсько-радянської агресії місцеве самоврядування діяло не всюди.

• Реалізація законів Директорії в умовах війни була неможливою.

• Запроваджено авторитарне правління С. Петлюри (з другої половини 1919 р.).

• На місцях посилювалася влада отаманів.

• УНР опинилася в кільці фронтів:

—зі сходу наступали більшовики;

—на південному сході посилювався натиск білогвардійської армії Денікіна;

—на заході активізувалася польська агресія.

• Серед керівництва Директорії не було єдності.

• Армія розбігалася.

• Ширилося безладдя.

• Нерішучість, а нерідко й невизначеність внутрішньої політики.

• Протистояння різних політичних сил.

• Часті переїзди і зміна уряду (уряд змінювався шість разів). Уряд очолювали по черзі В. Чеховський, С. Остапенко, Б. Мартос, 1. Мазепа, В. Пилипенко.

• Не було єдності в українському суспільстві.

У цей час з'явилося прислів'я: «У вагоні — Директорія, під вагоном — територія».

Симон Петлюра

(1879-1926)

Державний, політичний, військовий діяч, літератор, публіцист. Народився 10 травня 1879 р. у Полтаві в родині міщан козацького походження. Освіту здобув у Полтавській духовній семінарії. Брав активну участь у національному русі. Член РУПз 1900 p., з 1905 р. - член УСДРП. Займався журналістикою. Був учасником військових з'їздів. З червня 1917 р. - Генеральний секретар військових.справ. Був в опозиції до гетьманського режиму. Очолив антигетьманську боротьбу, став членом Директорії. З 11 лютого 1919 р. став її головою.

Протягом 1919 р. керував боротьбою проти червоних та денікінських нападників. У 1920 р. очолив війська УНР, які

разом з польськими силами вступили в Україну. Внаслідок невдачі наступу та договору Польщі з Росією вивів свої війська за р. Збруч, де їх було інтерновано (роззброєно).

С Петлюра наприкінці 1922 р. виїхав до Польщі. У 1923 р. уряд радянської України зажадав від польської влади видачі С Петлюри як «ворога трудящих», тому він перебрався до Будапешта, а потім - до Відня й Женеви. З 1924 р. жив у Парижі, керував урядом УНР у вигнанні, редагував тижневик «Тризуб», публікував статті, присвячені боротьбі українського народу за незалежність. 25 травня 1926 р. був убитий в Парижі агентом НКВС. Поховано С Петлюру в Парижі на Монпарнаському кладовищі: Погляди С Петлюри

Симон Петлюра — полум'яний борець за свободу і незалежність Української держави. Він був представником поміркованих кіл УСДРП. Спершу дотримувався автоно-міських поглядів, а згодом прийшов до розуміння необхідності самостійності України. Все своє життя був вірним ідеї державності України, вів рішучу безкомпромісну боротьбу проти більшовиків. С Петлюра присвятив себе розбудові Української держави - спочатку як громадський діяч і публіцист, потім як організатор української армії, а опісля як державний діяч. Мав особисті амбіції. Не бажав сліпо коритися будь-яким наказам, суперничав з В. Винниченком.

Після відставки В. Винниченка сам очолив Директорію. Стояв на позиціях побудови влади у формі диктатури Директорії та своєї особисто, а не парламентської демократії, як хотів М.Трушевеький.

С Петлюра не зробив армію боєздатною. Вона діяла на зразок партизанщини, розпадалася. Змушений воювати і проти більшовиків, і проти денікінців, і проти Н. Махна. За цих складних обставин багато уваги довело'ся приділити й дипломатичній роботі - переговорам із представниками Антанти, обмінові в Румунії цукру на набої, пошукам підтримки в Польщі.

Утім боротьба С. Петлюри проти Червоної армії була
приречена на поразку.________________________________ 1

Трудовий конгрес

Після повалення влади гетьмана П. Скоропадського Директорія ініціювала проведення Трудового конгресу України, щоб вирішити питання організації влади в Україні та визначити форму державного правління.

Виборчий закон Директорії з виборів до Трудового конгресу — законодавчого органу Директорії — визнавав пріоритет трудового народу.

Було обрано 528 делегатів: 118 — від робітників, 377 - від селян, 33 - від трудової інтелігенції. 23— 29 січня 1919 р.Працював Трудовий конгрес у приміщенні Київського оперного театру. Прибуло 65 делегатів з Західної України. В обстановці, за якої радянські війська підходили до Києва, обговорювали питання перспектив розбудови української державності, на кого орієнтуватися: чи на більшовиків, чи на Антанту. На конгресі було:

•затверджено Акт злуки;

•проголошено загальне виборче право;

•до скликання парламенту законодавчу владу й оборону України було доручено Директорії УНР;

♦конгрес висловив ноту протесту проти російського більшовицького наступу на Україну. Під натиском більшовицьких військ Директорія готувалася до евакуації, тому конгрес припинив роботу і самолік-відувався.

Отаманщина

Отаманщина виникла внаслідок:

• різкого погіршення економічної ситуації;

• розвалу фронтів;

• накопичення великої кількості зброї у населення;

• недалекоглядності політики національних українських урядів щодо воєнного питання;

• відсутності стабільної влади;

• нерозв'язаності земельного питання.

Реальна влада на місцях належала командирам військових частин — отаманам і підпорядкованим їм збройним групам, які не завжди хотіли коритися центральній владі. Такі загони було створено майже у кожному селі. Саме з них складалися збройні сили Директорії. Ці загони опікувалися власними інтересами і не хотіли підпорядковуватися державній владі. '.■■•.

Отаманщина підривала Директорію зсередини, знесилювала її в боротьбі з радянськими військами.

Єврейські погроми

У єврейських погромах брали участь отаманські загони,-., не контрольовані командуванням армії УНР. За різними даними, за часів Директорії в Україні відбулося понад півтори тисячі єврейських погромів.

С. Петлюра намагався зупинити погроми, віддавши до суду і стративши отамана Семесенка та деяких інших командирів.

Директорія УНР прагнула налагодити дружні Стосунки з єврейським населенням України, зокрема:

• відновлено знищенугетьманськимурядом національно-культурну автономію;

• єврейські діячі Арнольд Марголін і Соломон Гольдель-ман увійшли до складу уряду УНР;

• директорія видавала значні грошові суми на допомогу жертвам погромів;

• у складі Катеринославської групи армії УН Р на початку 1919 р. діяв єврейський підрозділ.

Єврейські погроми тривали і після відступу з України військ Директорії. їх чинили як більшовицькі війська, так і дені-кінці.

Більшовицька агресія проти УНР

З січня 1919 р.Більшовики зайняли Харків, куди й переїхав створений більшовиками Тимчасовий робїгаичо-селянський уряд Радянської України. 6 січня 1919 р.Спеціальним декретом було проголошено Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР, ця назва зберігалася до прийняття конституції України 1937 р.). 16 січня 1919 р.Директорія оголосила про стан війни з радянською Росією, яка розпочала агресію проти України. 5 лютого 1919 р.Більшовики після кількох боїв вступили до Києва (Богунський полк під командуванням М. Щорса разом із Таращанським полком В. Боженка).

Підтиском радянських військ Директорія змушена , була залишити Київ, перебравшись до Вінниці,, а потім -до Проскурова (нині Хмельницький), Рівного. Другий похід більшовиків в Україну супроводжувався, за висловом В. Леніна, «Хрестовим походом по хліб, насадженням колективних господарств, репресіями проти класових ворогів».

З березня 1919 р.В Україні ширилася політика воєнного комунізму. Політика більшовиків в Україні не відповідала інтересам українського народу. Протягом квітня — червня 1919 р. тут відбулося понад 300 антибільшовицьких повстань. Отамани, які перейшли на бік більшовиків, розірвали союз, укладений з ними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Становище нової влади	\|	Переговори Директорії з країнами Антанти про допомогу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.