Напірні води

Напірними, або артезіанськими, називаються води, які заповнюють всі пори і порожнини водоносного горизонту, що підстилається і перекривається водотривкими пластами. Найчастіше такі води накопичуються при синклінальному або похилому заляганні пластів (рис. 1.16) та в місцях тектонічних розломів — жильні води, іноді в карстових порожнинах. У останньому випадку води називаються карстовими.

Область розповсюдження напірних вод в певній геологічній структурі називається артезіанським басейном. Схематичний розріз такого басейну показаний на рис. 1.16. На площі басейну розрізняють області живлення, накопичення (напору) і виходу

Рис. 1.16 - Схема будови артезіанського басейну при мульдоподібному (1) і моноклінальному (2) заляганні пластів порід. 1—водоносний пласт; 2—водотривкі пласти; 3—п'єзометричний рівень напірних вод; 4— область живлення; 5—область напору; 6—область розвантаження; 7—напір; 8—потужність артезіанського пласта; 9—напрям потоку підземних вод

(розвантаження) напірних підземних вод на поверхню. У області живлення поширені звичайні ґрунтові води, які живлять артезіанський басейн. У міру віддалення від області живлення підземні води набувають напору. Якщо водоносний горизонт розкрити свердловиною, вода в ній підіймається і може навіть фонтанувати (див. рис. 1.16). Висота підйому, рівня води над покрівлею водоносного горизонту називається гідростатичним напором. Рівень (поверхня), до якого підіймаються розкриті напірні води, називається п'єзометричним (напірним) рівнем, або п'єзометричною поверхнею. Артезіанська свердловина фонтануватиме при положенні п'єзометричного рівня вище поверхні землі, в зворотному випадку рівень води в свердловині встановиться нижче за гирло свердловини на висоті напору. На виходах артезіанських вод в долинах у області розвантаження б'ють висхідні джерела.

Хімічний склад артезіанських вод змінюється за площею басейну. Вміст розчинених солей збільшується з глибиною залягання води. Склад артезіанської води в даній точці горизонту відрізняється постійністю. Напір і п'єзометричний рівень артезіанських вод в природних умовах звичайно відчувають тільки невеликі коливання. Все це вказує на стійкість режиму напірних вод в порівнянні з режимом вільних вод (поверхневих, ґрунтових та ін.).

За кількістю водопроникних пластів, розділених шарами водотривких порід, в артезіанському басейні може бути виділено декілька напірних водоносних горизонтів, що відрізняються глибиною залягання і складом води.

В області вічної мерзлоти напірними є міжмерзлотні і підмерзлотні води. Міжмерзлотні води бувають пластові і пластово-тріщинні. Циркулюють вони в добре проникних середовищах (гравії, галечнику, тріщинах скельних порід) і живляться надмерзлотними і підмерзлотними водами. Підмерзлотні води залягають під товщею вічної мерзлоти і не відрізняються від підземних вод позамерзлотних областей. Ці води пластові, пластово-тріщинні, тріщинні і карстові. Живляться вони поверхневими водами, атмосферними опадами (через талики, тектонічні тріщини), міжмерзлотними і надмерзлотними водами. Хімічний склад і температура підмерзлотних вод в різних місцях різні. У місцях виходів підмерзлотні води дають висхідні джерела. Міжмерзлотні і підмерзлотні води чисті, часто прісні, рясні. Тому в Забайкаллі і в деяких районах Далекого Сходу вони є основними джерелами водопостачання.

Напірні води в тектонічних тріщинах земної кори називаються жильними. Вони циркулюють в породах різного складу іноді до великих глибин, в долинах річок утворюють висхідні джерела. Іноді їх напір обумовлений не тиском води, а тиском газів і водяної пари, що поступає з глибин земної кори, як це спостерігається в Долині Гейзерів на Камчатці. Зустрічаючи горизонти пластових і пластово-тріщинних вод, що перетинаються тектонічною тріщиною, жильні води утворюють з ними змішані води. Іноді води одних горизонтів по жилах переливаються в інші горизонти. Жильні води використовуються для водопостачання.

Напірними бувають і карстові води, які циркулюють на значних глибинах.

Читайте також:

Безнапірні підземні води

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Безнапірні підземні води	\|	Геологічна діяльність підземних вод

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.