• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гребьонкін О.Т.

Історія України

навчальний посібник для 11 класу

(від «Відлиги» - до проголошення незалежності)

Зміст

Передмова-----------------------------------------------------------------------------------------------3

Лекції

12. Україна на початковому етапі десталінізації------------------------------------------------4

13-14. Україна в період «Відлиги». Стан економіки-------------------------------------------10

15. Освіта, наука і культура 50-60-х років--------------------------------------------------------21

16. Політико-ідеологічне становище 1964-1984 років-----------------------------------------33

17. Стан економіки і рівень життя людей 1964-1984 років-----------------------------------37

18. Український дисидентський рух---------------------------------------------------------------45

19. Культура і духовне життя 1964-1985 роки---------------------------------------------------56

20. Україна в роки «Перебудови»-------------------------------------------------------------------67

21. Додаток. Незалежна Україна--------------------------------------------------------------------79

Основна література------------------------------------------------------------------------------------87

Передмова

Даний посібник є збіркою лекцій з історії України ХХ століття. Матеріал лекцій охоплює період від 1953 року, тобто від кінця періоду сталінізму і до 1991 року - до проголошення незалежності України. У посібнику викладений основний матеріал двох тем, передбачений навчальною програмою для 11 класу. Це видання можна порекомендувати учням ліцеїв і гімназій. Кількість матеріалу розрахована на 2 години на тиждень (усієї історії, що вивчається). Навчальна програма, що складена для ліцею інформаційних технологій, крім лекцій, передбачає й семінарські заняття, лабораторні роботи, які не поміщені у даний посібник.

Вони будуть поміщені в окремий посібник, який варто використовувати разом зі збірником лекцій. Цей перелік питань допоможе учням, ще протягом вивчення теми зорієнтуватися - знання яких саме питань буде вимагатися на семінарах і під кінець вивчення теми. Головна мета даного видання (збірника лекцій) – надати конспективний виклад матеріалу, познайомити учнів з основними подіями, причинами і наслідками цих подій, історичними особами. Посібник допоможе краще зрозуміти розповідь учителя на уроці, дозволить не втратити пропущене, сприяє кращій підготовці до семінару, узагальнюючого уроку. Водночас, матеріал достатньо складний як для пересічного школяра і призначений для більш підготовлених учнів ліцею. Ним можуть користуватися ліцеїсти для підготовки до олімпіадних занять, а також ті учні, що збираються складати відповідний вступний іспит чи тестування для вступу до вузу.

Автор в основному користується найновішими дослідженнями і концепціями історії, залишаючи ,однак, за собою право висловлювати власне бачення окремих подій. Усі власні висновки ґрунтуються лише на детальному вивченні відповідної літератури і джерел.

Для зручності вивчення матеріал поділений на окремі питання. Курсивом виділяється термінологія, прізвища історичних осіб, усі дати підкреслюються, а фрази, речення, які є важливими і на які потрібно звернути увагу учневі, виділяються чорним кольором.

Тема 3 .УРСР в період «Відлиги»

Лекція 12. Україна на початковому етапі десталінізації

1. Внутрішньополітичне становище в УРСР на початку 50-х років Альтернативи розвитку країни

Завершення післявоєнної відбудови народного господарства не призвело до послаблення командно-адміністративної системи, з її традиційно жорсткими методами управління. Сталінський уряд на провідні посади ставив слухняних виконавців волі вождя.

У грудні 1949 року Микиту Сергійовича Хрущова було звільнено з посади 1 секретаря КП(б)У. Новим керівником КП(б)У став Леонід Георгійович Мельников(перебував на цій посаді до червня 1953 року). Головою Ради міністрів УРСР було обрано Дем’яна Коротченка.

Леонід Мельников Дем’ян Коротченко Йосип Сталін Смерть Сталіна

На ХІХ з’їзді ВКП(б), який відбувся у жовтні 1952 року, було затверджено новий п’ятирічний план і перейменовано ВКП(б) у КПРС(Комуністичну партію Радянського Союзу), а КП(б)У, відповідно, в КПУ(Комуністичну партію України). Черговий з’їзд КПУ лише продублюбавав основні рішення ХІХ з’їзду КПРС.

Раптова смерть Й.Сталіна, про яку було оголошено 5 березня 1953 року, породила розгубленість й природне відчуття горя в народних масах. Але й з’явилася надія на подальший демократичний розвиток країни.

В СРСР розгорнулася закулісна політична боротьба за владу між претендентами на пост лідера:

Підготовка перевороту в УРСР і його зрив

Особливо велику активність став проявляти міністр внутрішніх справ СРСР Лаврентій Берія. Він розпочав підготовку перевороту в країні, намагаючись поставити на провідні пости в республіках СРСР «своїх людей». Схиляючись до примітивного популізму, Берія навіть звинуватив 1 секретаря КПУ Л.Мельникова у надмірній русифікації вищої освіти в УРСР і у дискримінації місцевих кадрів у західних регіонах республіки. Саме Берія ініціював пленум ЦК КПУ, який у червні 1953 році увільнив Л.Мельникова з посади. Першим секретарем КПУ став херсонець Олексій Іларіонович Кириченко. Також на різні посади були призначені «люди Берії», його прихильники: генерал - лейтенант Павло Мешик (міністр внутрішніх справ УРСР) і генерал – лейтенант Соломон Мільштейн (заступник міністра внутрішніх справ УРСР). Вони стали готувати переворот і захоплення влади в Україні.

Лаврентій Берія Олексій Кириченко Павло Мешик Тимофій Строкач

Про злочинні наміри Берії, Мешика і Мільштейна випадково дізнався начальник Львівського управління МВС, герой партизанського руху під час війни генерал Тимофій Строкач. Ще у червні 1953 року, він попереджував про небезпеку путчу в УРСР Л.Мельникова, але той залишив це сповіщення без наслідків. Після зняття Мельникова, Строкач, не довірячи більше нікому в уряді України, вирішив передати матеріали про змову особисто М.Хрущову. Л.Берія запідозрив Т.Строкача, зняв його з посади, терміново викликав до Москви. Генерал, знаючи, що його чекає арешт, ризикуючи життям, зумів втекти з під нагляду МДБ і потайки повідомити Хрущова про змову Берії і його українських приплічників.

У липні 1953 року на пленумі ЦК КПРС в Москві М.Хрущов і Г.Маленков звинуватили Л.Берію у антипартійній і антидержавній діяльності. Берія і його приплічники були заарештовані, позбавлені посад. Пізніше їх судили й за заподіяні злочини, зловживання владою, стратили.

Перемога М.Хрущова

У боротьбі за владу в СРСР отримав перемогу Микита Хрущов. На його бік перейшов Г.Маленков, його підтримав маршал Г.Жуков, генерали, 1 секретар КПУ О.Кириченко і ще ряд видних партійців.

У вересні 1953 року Микиту Сергійовича Хрущова було обрано 1 секретарем ЦК КПРС. Хрущов відновив регулярність скликання з’їздів партії і пленумів ЦК.

Почався поступовий відхід від тоталітаризму і проведені перші демократичні перетворення.

2. Перші кроки десталінізації

Необхідність перемін

Чудово розуміючи, що подальше перебування країни в рамках тоталітарного режиму суперечить самій суті соціалізму, М.Хрущов заявив про необхідність «подальшого поліпшення роботи партійних державних і громадських організацій, зміцнення радянської законності».

Микита Хрущов Родіон Малиновський Андрій Гречко Леонід Брежнєв

Перші демократичні перетворення:

1) перебудова і вдосконалення державного апарату;

2) припинення масових репресій;

3) ліквідація воєнних трибуналів, військ МВС і концтаборів;

4) поступове згортання культу особи Сталіна (його стали рідше згадувати у пресі);

5) 1954 рік – утворена перша комісія при ЦК КПРС з реабілітації невинно засуджених( в т.ч. і в УРСР), яка розпочала перегляд справ 30-х років (серед перших реабілітованих були українські комуністи С.Косіор, В.Чубар, П.Постишев, Ю.Коцюбинський);

6) в УРСР розпочалася широка хвиля висування на керівні посади місцевих кадрів, українців за походженням.

В цей період вихідці з України почали займати провідні посади в союзному керівництві і в окремих республіках СРСР. Українці входять до складу Політбюро ЦК (Підгорний, Кириченко, Шелест, Полянський, Брежнєв). Полководці Р.Малиновський і А.Гречко стали маршалами СРСР, займали пост міністра оборони. Така «українізація» державного апарату СРСР пояснювалася і давніми зв’язками М.Хрущова, і бажанням мати навколо себе власну «команду», людей, до яких він звик і яким довіряв ще з часів свого керівництва Україною. Також ці призначення наявно демонстрували місце, яке займала УРСР в складі СРСР, її велике значення для всієї країни.

3.Зміни в державному устрої УРСР і входження Криму до її складу

Деякі зміни в державному устрої УРСР

1) союзним республікам надавалися більш широкі права в економічній сфері:

- виникли республіканські міністерства чорної металургії, вугільної, паперової, деревообробної, текст. промисловості, автомоб. транспорту;

- дозволено планувати своє виробництво самостійно;

- розширена бюджетна сфера;

2) створено міністерство юстиції;

3) розширення національних і культурних прав УРСР;

4) виникло самостійне міністерство вищої освіти.

Масові репресії в республіці припинилися. Деякі поступки в національно-культурних та економічних питаннях зміцнили країну, дали можливість людям легше, з надією дивитися у майбутнє. Але загалом центр, як і раніше, тримав республіку під своїм невсипним оком.

Святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією Крим (листівка 50-х років)

Святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією і передача Криму

У 1954 році відбулося урочисте святкування 300-річчя Переяславської Ради 1654 року, возз’єднання України з Росією. Країною прокотилася широка хвиля офіційних заходів. Відбувалися урочисті збори, різноманітні церемонії, відкриття пам’ятників; проводилися лекції, демонстрації фільмів, концерти, видавалися книги з нагоди ювілею.

19 лютого 1954 року Верховна Рада СРСР прийняла Указ «Про передачу Кримської області» із складу Російської федеративної радянської соціалістичної республіки до складу Української радянської соціалістичної республіки. Зазначалося, що таке рішення виходить з давніх історичних і культурних зв’язків, що склалися, та ґрунтується на «етнічній і територіальній єдності» України і Криму. Підкреслювалося, що даний крок є «свідченням дружби російського і українського народів». Але спеціалісти зазначають, що під час цього акту були допущені деякі порушення процесуальних норм, що рішення з цього приводу приймали особисто Хрущов і Маленков, а Верховна Рада Росії не розглядала це питання, на президії ВР СРСР не було кворуму.

Наслідки(див. таблицю)

4.Стан сільського господарства і промисловості в перші роки правління М.Хрущова

Необхідність реформ

Сталіну і його уряду вдалося після війни поставити економіку СРСР «на ноги», але вона все ж відставала від передових західних країн.

Новий уряд проголошував, що краще майбутнє СРСР багато в чому залежатиме від успіхів в економічному змаганні з Заходом. Потрібно було довести переваги радянської економіки. У той же час економічна стратегія СРСР 50-х років була занадто застарілою, тому вимагала оновлення, кардинальних реформ. Люди в СРСР жили досить сутужно. Особливо важким було становище сільського господарства.

відкриття Каховської ГЕС Перші люди на цілині Плакат, що закликав до освоєння цілини

Перші заходи по реформуванню економіки(див. таблицю)

Додаток. Перші секретарі КПУ

Період	Перші секретарі КП(б)У - КПУ
1939-1947	Хрущов Микита Сергійович ( 1894-1971 рр., з родини шахтаря Курської губернії, з 1908 року жив і працював на Україні слюсарем на шахті; незакінчена вища освіта)
Березень-грудень 1947 року	Каганович Лазар Мойсейович (1893-1991рр.; з незаможної родини торговця Київської губернії, робітник взуттєвої фабрики)
1947-1949	Хрущов Микита Сергійович (1894-1971 рр.)
1949-1953	Мельников Леонід Георгійович (1906-1981рр.; син селянина з Чернігівщини; закінчив індустріальний інститут у Донецьку)
1953-1957	Кириченко Олексій Іларіонович(1908-1975рр.; з селянської родини з Херсонщини, працював на залізниці; закінчив Азово-Чорноморський інститут , інженер)
1957-1963	Підгорний Миколай Вікторович (1903-1983 рр.; з Полтавщини, син робітника; освіта: робфак Київського політехнічного інституту, згодом – Київський технологічний інститут харчової промисловості)
1963-1972	Шелест Петро Юхимович (1908-1996 рр.; син селянина з Харківщини; залізничник; закінчив Харківську вищу партійну школу ім..Артема; вчився у Харківському інженерно-економічному інституті , не завершив)
1972-1989	Щербицький Володимир Васильович (1918-1990; з родини робітника з Катеринославщини; освіта: Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут)
1989-1990	Івашко Володимир Антонович (1932-1994; закінчив Харківський гірничий інститут, доцент)
1990-1991	Гуренко Станіслав Іванович (1936 р.н.; з вчительської родини; закінчив Київський політехнічний інститут, інженер, директор машинобудівного заводу у Донецьку)

Лекції 13-14. Україна в період «Відлиги».Стан економіки наприкінці 50-х – на початку 60-х років

1.ХХ з’їзд КПРС і Україна

Епоха «Відлиги»(1953-1964)

У 1953-1955 роках вже спостерігається частковий відхід від сталінізму. Окремі далекоглядні політики СРСР розуміли, що без певної демократизації суспільного життя подальше економічне оновлення неможливе. Дехто закликав повернутися до ленінських норм у політичних відносинах, які передбачали елементи внутріпартійної демократії.

Ініціатором демократизації став Микита Сергійович Хрущов – енергійний політик, щира, дещо стихійна людина. Хрущов дійсно хотів оновити радянське суспільство, вболівав за долю країни. Разом з тим йому інколи не вистачало певного політичного хисту, освіченості, наполегливості, продуманості дій. Справа в тому, що Хрущов пережив своє становлення, як політичний діяч, в період сталінізму, тому сам інколи користувався командно-адміністративними методами, боявся повної свободи і гласності. І все ж його активні дії багато в чому демократизували країну і дали можливість новим поколінням впевнено дивитися вперед. З легкої руки відомого письменника і журналіста Іллі Еренбурга епоху демократичних перемін М.Хрущова стали називати «Відлигою» (1953-1964).

Відкриття ХХ з’їзду КПРС Виступи М.С.Хрущова на ХХ з’їзді КПРС

ХХ з’їзді КПРС

ХХ з’їзд КПРС проходив у Москві з 14 по 25 лютого 1956 року. Під час з’їзду:

1) було зроблено заяву про можливість мирного співіснування країн з різними політичними і соціальними устроями (пізніше будуть спроби мирного діалогу з Заходом, відійти від «холодної війни»);

2) об’явлено курс партії на розрядку міжнародної напруги;

3) розглянуті важливі економічні і соціальні проблеми, сказано про необхідність глибоких реформ в СРСР;

4) в ніч з 24 на 25 люте 1956 року, на закритому засіданні делегатів з’їзду, відбувся виступ 1 секретаря ЦК КПРС М.Хрущова з доповіддю «Про культ особи та його наслідки»(4 години):

- було засуджено практику репресій взагалі, підкреслено, що В.Ленін в свій час суворо вимагав дотримуватися соціалістичної законності;

- сказано правду про масові репресії 30-40-х років які здійснювалися з відома влади; - про переслідування після війни окремих народів, розпалювання національної ворожнечі.

Додаток. Деталі виступу М.Хрущова

Під час з’їзду, на закритому засіданні М.Хрущов вперше процитувував так званий «Заповіт» В.Леніна (він довгі роки був захованим), в якому вождь критикував Й. Сталіна і вимагав зняти його з посади керівника партії.

Виступ М.Хрущова на цьому засіданні мав ефект бомби. Деякі делегати були вражені тим, що нарешті була сказана правда і засуджено культ особи Сталіна, багато людей були шоковані фактами зловживань і репресій, були й такі, що були не згодні з Хрущовим. І все ж таки треба віддати належне сміливості, мужності Хрущова, який не побоявся сказати правду.

Разом з тим засудження Сталіна і його епохи було неповним. Хоч і сказано було, що культ особи є «несумісний з соціалізмом», одночасно зазначалося, що він «не змінив глибоко демократичного, дійсно народного радянського ладу». М.Хрущов боявся розчарування людей, зневіри у радянському устрої.

Читайте також:

1. Гребьонкін О.Т.

Переглядів: 1101