• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція3

Типи аварій

1) загинуло більше 5 людей або травмовано більше 10 людей – підприємство зупиняється на 1 або більшу днів

2) загинуло до 5 осіб або травмовано до10 осіб

При аварії керівник має повідомляти про це відразу . За наказом вищих органів управління створюється комісія по розслідуванні аварії , яку очолює представник вищого органу керування . В таку комісію входить ряд спеціалістів. Така комісія працює 10 днів , після яких складає акт. Матеріали розслідування направляються в прокуратуру.

Санітарія та гігієна праці

Гігієна праці – галузь профіл. медицини, що розробляє наукові основи для збереження здоров’я працівників.

Виробн.санітарія – пракичне застосуваняння рекомендованої гігієнипраці в обробках які срямовані на усунення шкідливих факторів.

Основний закон який регламентує гігієну та санітарію це закон про санітарно-епідем. благополуччя населення.

Згідно закону роботодавці зобов’язані розроблювати та здійснювати санітарні та протиепідемні заходи, здійснювати контроль за шкідливими чинниками (створ.саніт.лабор.)

Роботодавець має інформувати СЕС про ситуацію, що створює загрозу і небезпеку здор.населенню.

Власник має відшкодувати заподіяну шкоду працівникам.

Санітарно-епідемічне благополуччя забезпечує:

1)гігієнічна регламентація небезпечних факторів.

2)Проведення державної санітарної експертизи всіх проектів, всіх технологій

3)Включення вимог безпеки з технологічної документації

4)Проведення медогляду працівників

Класифікація виробничих небезпек

1.Фізичних (обертові та рухомі частини механізмів, висота, гострі деталі, температури в робочій зоні, вологість, недастатнє освітлення, шум, вібрація, електростатичні, магнітні поля.

2.Хімічні небезпеки (виробничий пил, шкідл.)

3.Біологічні небезпеки (віруси, гриби, інфекції, вплив отруйних рослин та тварин)

4.Психофізіологічні (важкість праці, статичні, динамічні навантаження, гіпердинамічні, психомонотонність роботи,емоційна та розумове перенавантаження)

Вимоги безпеки при роботі з шкідливими речовинами

Використовуюється в промисловості

Шкідлива речовина за певних умов може викликати як погіршення здоров’я так і захворювання (гострі та хронічні)

Гострі отруєння – за короткий час порушується функціональність організму при контакті мод. з речовинами.

Хронічні отруєння – за тривалий період невелика кількість речовин порушує здоров’я.

Небезпека речовин визначається токсичністю речовин (біолог.активн.)

Токсикологія вивчає механізм дії шкідливих речовин та засоби усунення отруєння.

Всі шкідливі речовини поділяються на 4 класи:

1.Надзвичайно небезпечних речовин (гранично допустима концентрація ГДК<0,1 мг/м³) озон, телур

2.Високо небезпечні речовини 0,1<ГДК<1 мг/м³ Cl (молекули), H₂S, H₂SO₄

3.Помірно небезпечні 1-10 мг/м³ , метанол, толуол.

Речови для яких ГДК>10 мг/м³ етиловий спирт (100), ацетон(200), бензин (300 мг/м³)

ГДК- максимальна концентрація речовини яка при роботі не виклакає ...

Всі речовини можуть проника через органи дихання, через шкіру (що добре розчиняється в воді, жирах), через стравохід.

Дія шкідливих речовин порушує функції певної частини організму (фермент)

Різні покази: - середня смертельна доза нанесення на шкіру

Якщо речовини є однонапрямленої дії, то безпечним вважати середовище, де Σст/гдк_і ≤1 (H₂S, діоксид сірки)

Для двонапрямленої дії

Небезпека отруєння залежить від таких чинників

-кількість речовин -індивідуальна чутливість організму

-тривалість дії -залежить від умов середовища

-будова (хім.) речовини

-фізичні властивості

Заходи безпеки при роботі зі шкідливими речовинами

1)технічні

-герметизація устаткування

-застосування вентиляції

-зміна шкідливих речовин на менш шкідливі(автоматизація роботи зі шкідливими речовинами)

2)санітарно-гігієнічні (контроль за вмістом хімічних речовин);застосування заходів захисту органів дихання, зору

3)встановлення оптимального робочого часу та відпочинку

4)профілактичне лікування (проходження попередньо медоглядів та періодичне профілактичне та санітарно-епідемічне лікування)

Методи контролю за шкідливими речовинами

-експрес методи (найпоширеніший для швидкого визначення)

-лабораторні

-колорометричний метод

Базується на фізичних, УГ-2 газоаналізатор

Фізико-хімічних ГХ-4

Хімічних методах

Спектроскопія

Хрометрографічний метод аналізу

Методи попередньої реєстрації

Газоаналізатор, сигналізатор (що подають сигнал при появі речовини)

ФКГ-3М реагує на хлор

Сирена-2 реагує на аміак

Виробничий пил

Пил

Аерозоль – тверді частинки завислі у повітрі

Аерогель тверді частинки осілі на поверхні

За способом утворення :

-дезінтеграції (обробка твердої поверхні)

-пил конденсації (зварювальний аерозоль)

-пил, що утврюється в процесі горіння (дим)

орган., неорган.,змішані

-токсичний (гостре отруєння при порушенні правил безпеки)

-не токсичний

Вид пилу:

Силікоз

Тіокоз (сірка)

Небезпека пилу залежить від :

-токсичності речовини

-розміручастинок (3-10 мкм)- небезпечно. Якщо менщі то вони як вдихаються так і видихаються, якщо більше то виводяться чихання та спльовування.

-форма частинок (складна краще контактує з поверхнею)

-здатність розчинятись у воді (для токсично високих речовин розчин є небезпечним)

-час дії

Для не токсичного пилу ГДК 10 мг/м³

ГОСТ 12.1.005-88 повітря робочої зони

Засоби захисту:

-виключити пило утворення (зволоження при транспортуванні)

-використання вентиляції -Засоби індивідуального захисту

-герметизація (респіратор, спецодяг, окуляри, шоломи)

-використ.бренетув.,гранулювання

-пилоочищення

Контроль запиленості повітря

1)ваговий – через фільтр,зважується фільтр і порівнюється вага (гравіометричний)

2)коніметричний (на пластину здійснюється осадження пилу, з об’єму повітря, обчисл.концентр.)

3)фотоелектричний (визначення запиленості за інтенсивністю проходження променя через запилене повітря)

4)розрахунковий

пил зарядити і заміряти кількість заряду

Метерологічні умови виробничого середовища

1)температура

2)відносна волога

3)швидкість руху повітря

4)теплове навантаження Q, вт/м²

вплив на процес терморегуляції

(підтримання сталої температури)

при виконанні роботи утворюється тепло, що відводиться, щоб лишити температуру сталою

фізична (за рахунок відводу тепла)

1.втрата за рахунок радіаційного тепла до 45% тепла при спокійному стані

2.конвенція (нагрівання повітря с спок.стані 30%)

3.випаровування парів. 25%

Нормування метрологічних умов

Парам.темп.,відносна волога, швидкість руху повітря вибирається оптимальнийабо допустимий в залежності від періоду року, категорії робіт та теплового навантаження. (здійснюється згідно госту ГОСТ 12.1.005-88)

Період року : холодний , теплий

м.+10 в.+10

середньо добове

категорія робіт

легка А,1А,1Б (сидячі і стоячі до 15,0 год/ккал)

середня важкість ІІ а, ІІ б

2А, 2Б до 1кг.перенес.

250-150 ккал/г

важкі ІІІ >250

нормується метереол.умови

Оптимальні параметри

Для робіт

Іа, ^{хол. 22-24 °С} / _{тепл.23-25°С} ^0,1/ _0,1 </с

Іб ^{21-23 °С} / _22-24°С

відносна вологість 60-40 %; швидкість руху повітря ^0,1/_0,2 ^м/_с

Лекція4 11.04.03

1. Автоматизація важких робіт

2. Зменшення тепловиділення обладнання

3. Використання захисного екрану…

4. Використання вентиляції (кондиціонування повітря)

5. Система опалення (водяне, повітряне) безінерційна с-ма

6. Місця для відпочинку

7. Використання спецодягу

8. Оптимізація режиму праці та відпочинку

9. Контрольз а параметрами метеоумов.

Вентиляція– це система пристроїв та способів забезпечення метеорологічних умов та вилучення з приміщення ззабрудненого повітря, надлишку тепла та вологи.

За напрямком руху повітря:

- Припливна

- Витяжна

- Припливно-витяжна

За організацією:

- Загальноо*мінна

- Місцева

- Компонована

- Природна ГОСТ 12.4.023-45

- Механічна СНнП 2.04.05-91

- Комбінована

Природня вентиляція відбувається за рахунок теплового та вітрового напору. Якщо у виробничих приміщеннях є надлишок тепла, то існує градієнт температур. Теплообмін відбувається за рахунок різної густини повітря. H=h*(γз*γв)

γз – зовнішня γв – внутрішня густина h – різниця між нульовими *токами і відбувається повітряобмін.

Аерація – природній обмін повітря

Високі об’єми повітряобміну. Якщо не регулярний приплив – інфільтрація. Для покращення аерації можуть створюватися витяжні площадки, дефлектори.

Механічні вентиляції:

- загальнообмінна: з усього приміщення забирає забруднене повітря, або подається свіже.

Для зменшення витрат тепла може бути часткова рециркуляція. Повітря яке забирається з місць де воно найменш забруднене й з висоти не менше 2м від землі. Викид назовні не вищий від гребня даху.

Якщо вилучаються речовини важчі від повітря: 60% з верхніх зон(вентилятор, калорифер), 40% - нижня зона (розміщення у вентиляційних камерах).

Витяжка на даху.

Розраховано загальнообмінний вентилятор у визн* необхідниого повітряобміну. L=G*1000 Co<=0.3 ГДК

G – г/год Со- концентрація речовини у зовнішньому повітрі. Кількість повітря ГДК-Со III-IV клас

Якщо треба видалити тепло: L=Qнадл/C*ρ(tв-tз) С-теплоємність повітря, Q-тепло, ρ – густина припливу повітря.

Виділення вологи: L=W/C*ρ (tв-tз) г/год – к-ть вологи що треба вилучити; вологовміст внутрішнього і зовнішнього повітря.

Якщо нема значних шкідливих утворень речовин то розпаховується за чисельністю працівника.ї

V1<20м^3 L=n*30м^3/г V2>20м^3 L=n*20м^3/г V1-об’єм на 1-го працівника

2) Місцева вентиляція – дозволяє вилучати шкідливі речовини або створювати на робочому місці відповідний мікроклімат.

Місцевий витяжний вентилятор буває

1) витяжний зонт

2) витяжна панель

3) витяжна шафа

4) бортові відсмоктувачі.

Розрахунок місця вентилятора полягає у визначенні необхідного повітряобміну. L=F*W*3600 F-площа щілини W-шв. руху повітря.

Для газів W=0.5…0.7 м/с Токсичні випари W=1…1.5 м/с Пил W=3 м/с

Переглядів: 709