МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
СиноніміяНаймотивованішим і найобгрунтованішим з позицій мовного розвитку є, на наш погляд, розуміння, синонімічного гнізда як історичного утворення для позначення одного поняття або ряду тотожних понять. Визнання одного поняття, що лежить в основі синонімічного гнізда, теоретично з'ясовує питання про межі останнього в рамках термінологічної системи, враховуючи і часткову синонімію, характерну для термінологічних систем української мови. У загальнолітературній мові синоніми вважаються однією з найважливіших системоформуючих категорій. У термінологічних системах їх роль значно менша тому що в них реалізується переважно тільки різновид синонімії повного і часткового характеру. Не можна не враховувати і специфіки кожної термінологічної системи щодо синонімії в її внутрішній сфері. Так, зокрема суспільствознавчій термінології, на відміну від термінології технічної, не можна відмовити в синонімічних відношеннях на рівні .конотаційних компонентів, частотності вживання, сполучуваності, сфері використання та ін. Зважаємо і на той факт, що, виникнувши у пізнавальному процесі як диференційний знак, термін у подальшому нерідко використовується як засіб пізнання, реалізуючи можливості набувати певних семантичних ознак, внаслідок чого збільшується чи зменшується ступінь його синонімічності з відповідними термінами. Приймаючи за вихідне визначення синонімів Д. Шмельова, — «синоніми — це слова, неминучими семантичними ознаками яких є тільки такі ознаки, які можуть стійко нейтралізуватися у визначених позиціях», ми свідомі того, що поняття синоніма у термінології відрізняється від поняття синоніма в літературній мові. По-перше, у літературній мові синоніми — це, як правило, слова однієї частини мови. Синоніми у термінології — це терміни, що належать до одного й того ж денотата, але мають відмінності у понятійному плані, а також відрізняються семантикою словотворчих елементів, етимологією, ступенем сучасності та особливостями функціонування. По-друге, синонімами можуть бути термінологічні одиниці різних структурних рівнів та нерідко різних знакових виражень (Н2О — вода). По-третє, це і фономорфологічні варіанти з відношенням тотожності на рівні сигніфіката, а також відношенням подібності на рівні плану вираження. Цим самим поділяємо думку Д. Шмельова про відсутність абсолютних меж для синонімів». Такий підхід до синонімії дає змогу виявити синонімічні ряди з урахуванням різної близькості значення їх компонентів, концептуальної сутності, стилістичних відтінків на рівні функціонування. I якщо у мові спеціалістів синонімія фактично не ускладнює спілкування у зв'язку з тим, що кожен з термінів безпосередньо зіставлений з позначуваним поняттям і посідає чільне місце у концептуальній системі знаків, то відображення її в словниках перекладного характеру без урахування повної мовної адекватності ускладнює проблему перекладу наукової літератури. Уніфікація термінологічних систем вимагає відбору того терміна, який найбільше відповідає позначуваному поняттю. Однак в умовах єдиного інформаційного простору, під впливом рівнодіючих тенденцій — максимальної відповідності структурі національної мови і тенденції до інтернаціоналізації — це складний процес. Деякі синонімічні терміни (передусім дублетні пари) настільки увійшли в конкретні термінологічні системи, що говорити про впорядкованість останніх шляхом усунення одного з синонімічних термінів — означає ігнорувати закономірності розвитку мови. Не можна не враховувати і різних джерел формування термінів. Більшість з абсолютних синонімів у термінологічній лексиці — це пари слів, одне з яких інтернаціональне або запозичене, а інше автохтонне: вербальний — словесний, асиміляція — уподібнення, гідротерапія — водолікування. Можливі й обидва запозичення з різних мов: десинатор — сигніфікат або обидва автохтонні творення. Так, у системі суспільствознавчих термінів тривалий час фігурував як єдиний термін возз'єднання, хоч у 1918 р. акт з'єднання Наддніпрянщини й Галичини був зафіксований національним терміном злука. На сучасному рівні розвитку української мови обидва терміни функціонують паралельно. Основний шлях зміни структури синонімічних рядів у термінологічних системах внаслідок входження у них номінацій полягає в конкретизації ядерної семантичної ознаки. Умови відбору і творення нового терміна в міру посилення інтеграційних зв'язків між елементами кожної термінологічної системи диктує сама система. У суспільствознавчій термінології ці умови, виступають дуже яскраво, що пояснюється її відкритим характером і концептуальним об'єднанням, зумовленим світоглядним характером суспільних наук, поняття яких вимагають нерідко класово-оцінних номінацій. Синонімічні ряди із значенням оцінки становлять поняттєві і поняттєво-стилістичні синоніми. Наведемо окремі конгруентні ряди такого плану, які свідчать не тільки про взаємодію національних і міжнародних утворень, а й про взаємозв'язок і взаємоперехідність між термінами та за загальновживаними лексемами термінологічного характеру: зустріч, переговори, діалог, форум, брифінг — поняттєві синоніми; угода, зборище, зговір, змова, торг — поняттєво-пейоративні синоніми об'єднані значенням «переговори, зустрічі». Ці термінологічні ряди мають дещо розмиті кордони, однак їх поняттєво-оцінна синонімічність наявна. Аналогічне можна сказати і про синонімічний ряд, об'єднаний значенням «уряд»: уряд, влада, керівництво, режим, адміністрація — поняттєво-пейоративні синоніми з позитивною оцінкою. Аналогічно: голова — спікер, деспотія —- тиранія, хунта, кліка — терміни з яскраво вираженою пейорацією. Кількість синонімічних рядів зі соціальною оцінкою легко продовжити. Такі ряди здебільшого є поєднанням поняттєвих і поняттєво-стилістичних синонімів, тобто синонімічно-нейтральних термінів і тих, що мають у своєму змісті або на синтагматичному рівні виразну стильову експресію: ворожнеча, недовір'я «психологічна війна», «холодна війна», союзники, соратники, партнери, прихильники, товариші, компаньйони, друзі тощо. Є підстави стверджувати, що зміна структури синонімічних рядів (як результат входження у них новостворених національних компонентів і запозичень) полягає в конкретизації ядерної ознаки диференціальними й аспектуальними семами (напр.: термін купон як номінація перехідної платіжної одиниці на шляху до відновлення української гривни). Розгалужені родо-видові пучки лексем на зразок сателіти, маріонетки, приспівувачі, прихвосні, наймити, найманці, поплічники, слуги, лакеї, ставленики, пішаки, фішки, агенти, холопи; війна, агресія, експансія, інтервенція, втручання, конфронтація, конфлікт, напад, вторгнення, авантюра, загарбання, анекція, окупація, диверсія, провокація, злодіяння, злочин — з дещо приглушеними синонімічними відношеннями й активними зв'язками між гіпонімами, частина з яких відноситься до термінологічної лексики, а не до термінології, свідчать і про спонтанний розвиток останньої, і про її залежність від загальномовних системоформуючих категорій лексичної семантики. У природно сформованих термінологічних системах нерідко для найменування одного і того ж поняття є власний і запозичений терміни, що спостерігається в усіх терміносистемах. Здебільшого вони функціонують на рівні дублетів. У їх конкурентній взаємодії часто закладений певний імпульс для розвитку термінологічних систем. Запозичення і калькування, пошук відповідних найменувань у загальновживаній мові для запозичуваних понять — це ті фактори розвитку мови, які передбачають неологізацію термінологічних систем. Вона не завершується входженням нових лексем у ту чи іншу термінологічну групу слів. Процес неологізації з цього тільки починається, оскільки інтравокабулярні зміни, що стосуються самої наявності одиниць у словнику певної галузі науки, тягнуть за собою різноманітні інтерлексемні зміни. Ш. Баллі з цього приводу писав: «Слова ніколи не існують самостійно, і нове слово повинне буде зіткнутися з синонімами й антонімами; значення яких воно до певної міри змінить; водночас зміниться й ланцюг асоціацій». Будь-яка поява запозичень і новоутворень у кожній терміносистемі суттєво впливає на синонімічні відношення у її сфері. Синонімія у термінології кваліфікується як явище негативне. Але вона є, і з нею доводиться рахуватися. Ми переважно розглядаємо її на функціональному рівні з урахуванням синтагматичних конотацій. На рівні ж парадигматики синонімія існує у вигляді дублетності. При наявності семантичних відмінностей між термінами в їх природній сфері здебільшого встановлюється не синонімія, а гіпонімія. Наведемо приклади дублетних пар, які нерідко супроводжуються і дублетністю національних відповідників до запозичених номінацій: ініціатива — почин, інспірація — підбурювання, антагонізм — суперечність, протиріччя, міксер — змішувач, клема — затискач, треншальтер — роз'єднувач, тестер — ампервольтомметрі дисперсність — розсіюваність тощо. Паралельне вживання власного і запозиченого термінів розглядаємо як вияв взаємодії міжнаціонально-загального і національно-специфічного: антагонізм -— суперечність, інфляція — обезцінення, депозити — вклади. Деякі пари наведеного зразка Не можна назвати дублетами. Наприклад, термін податок має ширше значення, ніж інтернаціоналізм акциз, що знаходиться в гіпонімічній симетрії з терміном мито. Інтернаціональний термін інвестиція є гіпонімом стосовно терміна вкладення. На рівні ж функціонування наведені пари часто виступають як синонімічні. Аналогічно: інвертор — перетворювач, база — основа. Порівн.: термін перетворювач має значення «прилад, який сприймає зовнішню дію і безперервно перетворює її в сигнал, зручний для подальшої передачі», термін інвертор позначає пристрій, параметри якого протилежні вхідним. Він використовується в обчислювальній техніці, радіоелектроніці, причому в радіоелектроніці вказує на перетворення, які змінюють фазу або полярність електричного сигналу, що лише частково відповідає значенню терміна перетворювач. Термін база у радіотехніці має значення: 1) у біполярному транзисторі — «середня частина між емітерним та колекторним р-n-переходами»; 2) у напівпровідниковому діоді — «об'єм напівпровідникової пластинки між р-n-переходом і не випрямляючим контактом». Термін основа вживається у ширшому значенні. Еквівалентами багатьох інтернаціональних слів-термінів виступають терміни-словосполучення, напр.: іпотека — позика під нерухомість, фритредерство — політика вільної (безмитної) торгівлі, криза — економічний спад(міжструктурний рівень).У таких випадках інтернаціональний термін характеризується більшою словотворчою гнучкістю, а у зв'язку з цим зростає його уживаність: імпорт — імпортер, імпортований, тезаврація — тезаврування, тезаврований, тезавруватися. У неоднакових синонімічних відношеннях знаходяться запозичення різного походження, зокрема терміни денаціоналізація — реприватизація, боніфікація — рефакція, репарація — контрибуція збігаються усіма семами, тобто є дублетами. Терміни муніципалізація — націоналізація — синоніми, що відрізняються однією семою(муніципалізація — передача національного майна у відання місцевих органів влади, а не центральних). Однією семою (використання закономірностей соціально-економічних явищупродовж певного часу) відрізняються такожтерміни інтерполяція та екстраполяція. Своєрідний синонімічний ряд з гіпонімічними зв'язками становлять терміни расизм — реакційна соціальна доктрина і людиноненависницька практика, скерована на пригнічення народів, які нібито расово неповноцінні; дискримінація — обмеження, позбавлення прав певної частини людей на основі расової приналежності;сегрегація — вид расової дискримінації; апартеїд — принцип расової дискримінації; геноцид — винищування окремих груп людей за расовими, національними чи релігійними мотивами. Органічно властиве термінології явище синонімії може виявлятися і на рівні синхронного існування двох варіантів найменувань — повного і короткого: ПВЧ — підсилювач високої частоти, ПТК — перемикач телевізійних каналів, УПА — Українська Повстанська Армія; додаткова вартість — надвартість, тембр звуку — звучність, приймач дециметрових хвиль — дециприймач, сигнальний електрод — мішень. Така синонімія пояснюється прагненням конденсованості, короткості терміна як особливого виду мовного знака. Однак максимальна відповідність також зберігається хіба що на рівні «абревіатура — твірне словосполучення». В інших випадках можливе звуження або розширення значення синоніма, напр.: тембр звуку — якісна характеристика звуку, а звучність входить у звуковий спектр тембру, вказуючи на одну з його оцінок. На міжструктурному рівні «композит — аналітична конструкція» маємо синонімію запис звуку — звукозапис, телевізійна антена — телеантена, спінефект — поверхневий ефект, флікер-ефект — ефект блимання. Частина цих синонімів є, по суті, варіантами структури і пояснюються прагненням конденсації, тобто короткості терміна. Синонімія у термінології на рівні варіантності — специфічне явище. Терміни-варіанти позначають, як правило, тотожні поняття (одне поняття), але мають певні видозміни на рівні афіксації: нагрів — нагрівання, перевід — переведення, розрив — розривання. Вони мають ідентичні й неідентичні значення (терміни з суфіксом о можуть позначати, крім значення процесу, ще й значення результату). Надпродукція — перепродукція, антигрипозний — протигрипозний, надгенератор — супергенератор. Ці терміни розрізняються префіксами, хоч поняття, яке вони позначають, лишається незмінним. Явище синонімії може проявлятися і на рівні однієї словотвірної моделі: відтворення — відтворювання, заземлення — заземлювання, перетворення — перетворювання. Ці пари диференціюють характеристику позначуваного ними поняття (процесу) щодо тривалості. На міжзнаковому рівні маємо синонімію у науках точного чи природничого циклу: О2 — кисень, t— температура, км —кілометр, га— гектар тощо. Таким чином, поява синонімії у термінології зумовлена лінгвістичними і екстралінгвістичними факторами. До них належать: 1) постійний розвиток наук, що супроводжується появою нових понять та бажанням дати кожному поняттю найточнішу номінацію; 2) неуніфікованість деяких термінологічних систем; 3) наявність застарілих назв, які функціонують паралельно з новими; 4) паралельне вживання запозиченого і автохтонного термінів; 5) надання переваги коротким формам, зручним для спілкування та ведення документації, що породжує синонімію різних структурних рівнів. Читайте також:
|
||||||||
|