МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема№13ІІІ. ІІ. І. Філософська концепція людини. План I. Духовність і проблема сенсу життя. II. Діалектика взаємодії людини і суспільства: проблема свободи і необхідності. III. Філософські концепції людини – основа наук про людину.
Завдяки своїй соціально – біологічній природі людина народжується двічі: спочатку як біологічна істота, а згодом як соціальна особливість. Народження внутрішнього – духовного світу – це є “третє народження” людини. Духовність об’єднує дві інші сфери людини, вони в ній відображаються і усвідомлюються, піддаються розумінню. Розуміння людської цілісності як єдність трьох сфер, дозволяє відповісти на запитання “що означає жити по людськи”. Наприклад В. Курбатов до цієї проблеми говорив так: “Не просто сито, не просто відповідально, не просто духовно – а так, щоб фізична досконалість, соціальна зрілість і внутрішня духовність постійно взаємодоповнювали одна одну і створювали умови саморозвитку„ людської цивілізації. А далі? Крок вперед, вперед у створенні нової людини нового світу через відтворення старого світу”.
Проблема взаємодії, співвідношення людини і суспільства дуже давні. У філософії до неї зверталися Демокріт, Сократ, Епікур (заклав основи особистої свободи людини), стоїки, Гоббс, Спіноза, Лейбніц (немає свободи без вибору), Кант, Кєркегор та інші. Якщо в природі необхідності протистоїть випадковість то у суспільстві необхідність протистоїть свободі. Тут слід розуміти, що не закони – ворог свободи, а беззаконня, хаос, соціальна ентропія. · Необхідність відбиває , стале, те, що зберігається і впорядковане. · Свобода – розвиток, виникнення нового, різноманітного, нових можливостей, але на грунті необхідності і водночас з розумінням того, що немає творчості без свободи. · Необхідність відбиває наявне, показує яким є світ наразі. · Свобода – майбутнє, те яким повинен і може стати світ. Висновок: Розвиток людини і суспільства – це постійний процес переходу необхідності в свободу, і навпаки.
У світоглядному плані філософія обґрунтовує певні концепції, які характеризують місце людини у світі, її призначення, природу й сутність. Розуміють такі основні філософські напрями щодо тлумачення місця людини у світі: · суб’єктивний ідеалізм – зводить життя людини до довільного впорядкування комплексу відчуттів; · матеріалізм – вбачає призначення людини в пізнанні й насамперед перетворення реальної дійсності з метою пристосування її для задоволення людських потреб; · об’єктивний ідеалізм – розглядає як особливе, головне творіння Бога, її призначення в поверненні в його лоно віддалений від нього і погрузлий в гріхах та чварах матеріальний світ. · Дуалізм – постулює подвійність душі і тіла людини, їх паралельне існування, і розглядається як дві ознаки людської сутності. Звідси погляд на людину як на істоту природну називається натуралізмом; як на істоту соціальну – соціологізмом; як на істоту духовну – спирітуалізмом. У поєднанні з різними рішеннями щодо призначення людини утворюється різноманітні варіанти філософської концепції людини: психологізм, конвенціоналізм, суб’єктивний антропологізм, натуралізм, соціалізм, антропологічний матеріалізм, волюнтаризм, релігійний антропологізм, спіритуалістичний дуалізм. Сучасна концепція людини – людина постає як цілісна єдність, в якій усі сторони та моменти взаємодіють і виступають як необхідні прояви тих чи інших моментів…
Завдання для самоконтролю 1. Що називається життєвим сенсом ?У чому сенс життя? 2.У чому проявляється діалектика взаємодії людини і суспільства? 3.Назвіть основні концепції тлумачення місця людини у світі.Яка з них на вашу думку сама оптимальна? 4.Чи згодні ви із висновками В.Курбатова у проблемі:‟що означає жити по-людському„? 5.Які ви знаєте концепції походження людини,появи її у цьому світі?Яка з концепцій для вас найбільш приваблива?Чому? 6.Зробіть критичний аналіз вислову:„Людина є мірою усіх речей…” (Протогар)
|
||||||||
|