МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Київ НУХТ 2007Лекція 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ „БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ” 1. Предмет і основні завдання дисципліни Одним з найважливіших аспектів життя людини є проблема безпеки. Безпека людини – це поняття, яке за обсягом та змістом виходить за межі військової сфери. Воно стосується сутності життя людини, усіх сторін її існування і діяльності. Для більшості людей небезпека – це не тільки острах глобальних катастроф, а й захист здоров’я, життя, житла, робочого місця. Останнім часом безпека людини набуває все більшої гостроти. Це пояснюється особливостями нашого часу – погіршенням екологічної обстановки в державі та в усьому світі, наслідками Чорнобильської катастрофи, великою кількістю аварій у промисловості і на транспорті, високим рівнем виробничого побутового травматизму; загрозливими масштабами поширення епідемій різних хвороб. Суспільство зазнає великих втрат у вигляді людських жертв, матеріальних збитків, руйнування довкілля. Тому одним з головних пріоритетів у діяльності держаних інституцій є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ефективна ліквідація їх наслідків. Отже, безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Починаючи з 90-х років, організуючою та спрямовуючою силою щодо розв’язання проблем безпеки в усьому світі виступає ООН. Це відображено в “Концепції ООН про сталий людський розвиток”, де визначається напрям створення умов для збалансованого безпечного життя і діяльності кожної людини. Термін „сталий розвиток” було введено комісією ООН. Ідея доповіді цієї комісії була в тому, що сьогоднішнє покоління має забезпечити поколінням наступним сприятливі умови проживання. Основні напрямки цієї концепції: - підвищення якості життя людей – розвиток економіки удосконалення освіти та врахування прав людини, - забезпечення безпеки населення – поліпшення його здоров’я, якості навколишнього середовища. Дисципліна „Безпека життєдіяльності” вивчає вплив небезпечних факторів на людину, що призводять, як мінімум, до руйнування саморегуляції фізіологічної системи людини і, як максимум, – до смерті. Об’єкт дослідження „Безпеки життєдіяльності”: людина, навколишнє середовище (природна та техногенна), соціальне середовище. „Безпека життєдіяльності” є науково-методичним фундаментом всіх спеціальних дисциплін безпеки, в тому числі «Охорона праці», «Цивільна оборона», «Захист населення та територій» та ін. Вона має на меті забезпечити загальну підготовку в галузі безпеки, а не вирішувати спеціальні проблеми безпеки. Будь-яка діяльність спирається на три елементи: мета, засоби, методи. У центрі сучасних проблем „Безпеки життєдіяльності” – людина: її діяльність зумовлює екологічну кризу і, як наслідок, – людина разом з іншими живими організмами стає жертвою цієї кризи. Уникнути небезпеки чи зменшити збитки від неї можна тільки тоді, коли відомо про її існування. До основних завдань дисципліни „Безпека життєдіяльності” відносять: визначення чинників, причин і параметрів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій, тобто ідентифікація (розпізнавання) небезпеки. Визначають її вид, імовірність виникнення, місце виникнення, час виникнення, масштаби та можливі збитки; профілактика визначеної небезпеки, в основу якої покладено пошук можливих причин виникнення небезпеки, порівняння затрат на запобігання появи небезпеки зі шкодою, яку вона може спричинити; визначення та запровадження принципів і способів захисту людей в умовах виникнення надзвичайних ситуацій. Рівень безпеки людини зумовлюють такі чинники: стан навколишнього середовища (довкілля, побут, транспорт, виробництво, соціальні відносини); державні системи підтримки безпеки людини (охорона здоров’я, пожежна охорона, цивільна оборона, органи правопорядку, охорона праці); індивідуальна захищеність особи (психофізіологічний стан, знання та вміння, індивідуальні засоби захисту).
|
||||||||
|