Загальна структура і класифікація прав людини у сфері охорони здоров'я

Права людини у сфері медичної діяльності — це передбачені міжнародними і внутрішньодержавними нормативно-правовими актами положення, що гарантують людині охорону здоров'я і надання медичної допомоги при виникненні захворювання.

Перелік прав людини у сфері медичної діяльності, закріплених на міжнародному рівні (резолюція 217 А (III) 10 грудня 1948 p.):

1. Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне соціальне обслуговування, що необхідне для підтримки здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї

2. Право на забезпечення на випадок безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, настання старості або іншого випадку втрати коштів для існування від незалежних від неї обставин.

3. Материнство і дитинство надають право на особливе піклування і допомогу. Усі діти, що народилися у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.

Об'єктивні права людини в сфері медичної діяльності - це права встановлені, гарантовані і забезпечені державою.

Суб'єктивні права людини в сфері медичної діяльності - міра можливої поведінки людини, спрямованої на використання норм права, що містяться у законодавстві про охорону здоров'я.

Правовий статус - характеристика прав, свобод та обов'язків громадянина в сфері медичної діяльності.

Виділяють кілька видів правових статусів:

1. Загальний правовий статус громадянина в сфері медичної діяльності - це перелік прав, обов'язків і відповідальності, характерний для всіх громадян України. ( Конституція України, ст. 49 «… кожний має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно).

2. Спеціальний правовий статус людини в сфері медичної діяльності — це перелік прав, обов'язків і відповідальності в галузі медицини, притаманний окремим категоріям людей (вагітні жінки і матері, неповнолітні, військовослужбовці, громадяни похилого віку, інваліди й ін.).

3. Індивідуальний правовий статус людини в сфері медичної діяльності - це перелік прав, обов'язків і відповідальності в галузі медицини, властивий конкретному індивідові. Він залежить від професії, віку, статі людини.

Напрями забезпечення прав людини у сфері медичної діяльності:

— нормативно-правовий (створення юридичних документів, що містять механізми реалізації прав громадян);

— організаційний (створення умов, за яких стає можливою реалізація прав громадян);

— фінансово-економічний (збільшення витрат на охорону здоров'я у бюджетах різних рівнів, реалізація цільових програм);

— інформаційний (діяльність засобів масової інформації, спрямована на інформування громадян про свої права).

— У залежності від джерела забезпечення, виділяють такі рівні забезпечення прав людини у сфері медичної діяльності:

— міжнародний;

— загальнодержавний;

— місцевий.

Класифікація прав людини у сфері медичної діяльності:

І. Права людини у галузі охорони здоров̓ я

Право на охорону здоров'я.
Право на інформацію про фактори, що впливають на здоров'я.
Право на медико-санітарну допомогу.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	ІІ. Права окремих груп населення у галузі охорони здоров'я

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.