Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



В.Н. Синько

Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам’яті жертв Голодоморів. Щорічно у цей день відбувається загальнонаціональна хвилина мовчання та всеукраїнська акція «Запали свічку».

Перший у світі пам’ятний знак на вшанування річниці Голодомору «Розірване кільце життя» встановлений у канадському місті Едмонтоні (провінція Альберта) біля входу до будівлі мерії у 1983 році.

Термін «Голодомор», що походить від слів «голод» і «мор», з’явився у 1983 р. серед української діаспори Канади під час вшанування 50-х роковин трагедії. В Україні слово «Голодомор» у 1986 р. вперше публічно вжив Іван Драч. З 1988 р. воно стає загальноприйнятим в українській публіцистиці, а згодом і в науковій історичній літературі.

- відкрите пограбування селян із застосуванням війська більшовики почали практикувати відразу після окупації Червоною армією. Першими організаторами і керівниками цих дій були В.Ульянов-Ленін і Л.Бронштейн (Л.Троцький). Але за соціально-демографічними наслідками Голодомор 1932-1933 рр. був найтрагічнішим.

- хлібозаготівлі, враховуючи їх обов’язковість та карально-репресивний механізм виконання, були однією з форм натурально-продукових повинностей українських селян і стали однією із причин жахливої трагедії Голодомору. Також влада використовувала «чорні дошки» як систему примусової ізоляції селян. У 1932 р. 5 млн. українських селян були приречені – у крамниці сіл, занесених на «чорну дошку» не завозили навіть сірників. Для завершення хлібозаготівель комуністична влада застосовувала т.зв. загороджувальні загони навколо українських сіл і на залізницях, які унеможливлювали виїзд до міста.

- голод розпочався восени 1931 р., а протягом 1-ї пол. 1932 р. набув виразних ознак Голодомору. За таких обставин злочинний режим 7 серпня 1932 р. приймає закон «Про охорону ... соціалістичної власності», відомий як «закон про 5 колосків», який передбачав розстріл або 10-річне ув’язнення за збір колосків або залишків зерна.

- протягом січня – липня 1933 р. голод охопив усі області УСРР та райони Молдавської АСРР. Крім смерті від голоду, люди помирали від тифу, дизентерії, отруєнь, були випадки канібалізму.

- під час трагедії голоду держава вдалася до масового вилучення золота у населення за допомогою системи «Торгсину», де були встановлені завищені ціни на хліб. Протягом 1932 – 1933 рр. «Торгсин» купив в обмін на хліб 71 тонну побутового золота! «Золотозаготівлі» забезпечили будівництво і придбання обладнання для 10 «велетнів» перших сталінських п’ятирічок – Уралмашу, Кузнецькбуду, Дніпрогесу тощо.

- своє нелюдське обличчя комуністичний режим проявив у ставленні до дітей – у 1932 р. усі інтернати УРСС були позбавлені централізованого продовольчого постачання, бо діти належали до категорії «непрацездатних». Половина жертв Голодомору – діти.

- світове співтовариство не відреагувало на трагедію українського народу, хоча інформація про неї час від часу потрапляла на Захід. Ганебну позицію зайняли, наприклад, прем’єр-міністр Франції Е.Ерріо та британський письменник Б.Шоу, які публічно заперечували факт голоду в Україні та вихваляли «щасливе життя» українського селянина у колгоспі.

 

! Голодомор 1932 – 1933 рр. став наслідком терористичної діяльності комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям. Тому радянська соціально-економічна політика тих років мала виразні ознаки геноциду. Примусові хлібозаготівлі, «чорні дошки», натуральні штрафи, «хлібозаготівельні глибинні пункти», «конвеєрний метод», колективна відповідальність, захоплення заручників, позбавлення житла, присадибної землі, унеможливлення пересування та інші форми терору (розкуркулення, депортації, ув’язнення, розстріли) розкривають далеко неповний перелік репресивних дій зі свідомою мотивацією вбивства великих груп людей.

 

 

У четвертому питанні пригадуємо, що :

після розпаду Австро-Угорщини у результаті закінчення Першої світової війни у Центральній та Східній Європі утворилася низка незалежних держав, серед них – ЗУНР, що у січні 1919 р. об’єдналася з УНР. Проте сильніші сусіди – Польща, Румунія, Чехословаччина, за підтримки лідерів Великобританії, Франції, США, заволоділи західноукраїнськими землями.

а) українські землі під владою Польщі

- справами кордонів і розмежування територій на Паризькій мирній конференції займалася спеціальна комісія під головуванням Ж.Камбона. 25 червня 1919 р. Верховна рада Паризької мирної конференції ухвалила рішення передати Східну Галичину під тимчасове управління Польщі за умови надання їй автономії та проведення плебісциту. 21 листопада 1919 р. відповідно до «Статуту» Східна Галичина оголошувалася підмандатною територією Ліги Націй, а Польща отримувала мандат на управління нею на 25 років при умові надання автономії з окремим сеймом, судівництвом і військом. 2 грудня цього ж року у Парижі було встановлено кордон етнічного розмежування між поляками, українцями і білорусами, який проходив по лінії Буг – Пінськ – Німан. Пізніше її назвали «лінією Керзона» на честь міністра закордонних справ Великобританії Д.Керзона. Ухвала забороняла полякам творити адміністрацію на схід від цієї лінії.

- не зважаючи на нову Конституцію (березень 1921 р.), що проголошувала низку демократичних прав і свобод, польська влада розпочала репресії проти діячів українського руху, діячів ЗУНР, вояків УГА. Близько 100 тис. осіб були ув’язнені за підозрою в участі, сприянні ЗУНР та УГА, тисячі з них померли у таборах від голоду і хвороб. Українців звільнили з важливих посад, терміни «українець», «Галичина» було замінено на «русин» і «Східна Малопольща». Проводилась ізоляція українців Закерзоння, Галичини та Волині. У січні 1920 р. влада ліквідувала галицький крайовий сейм і заснувала у його приміщенні університет імені Яна Казимира. Зауважимо, що політика Польщі була спрямована на поширення серед українців угодовських тенденцій, а також зміцнення польського елементу у найважливіших галузях життя.

- з метою асиміляції українців у 1924 р. сейм ухвалив закон про освіту («Закон Ґрабського»), відповідно до якого замість національної була запроваджена т.зв. «утраквістична» (двомовна) школа. Викладання у такій школі поступово переходило на польську. Результатом «реформи» стало зменшення українських шкіл на дві третини – з 2151 у 1924 р. до 716 у 1930 р.

- політика Варшави спричинила стихійний та організований опір українців, який проявлявся у формі партизанського руху, акціях диверсій і саботажу.

 

 

В.Н. Синько




Переглядів: 377

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методичні поради | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.