Мал. Відлік азимута за компасом

Якщо вам за азимутом 60⁰потрібно пройти 500 кроків, а потім за азимутом 120⁰ 400 кроків і там зустрітися з іншою групою, то порядок дій має бути такий: станьте на тому місці, звідки починається рух. Зорієнтуйте компас за сторонами горизонту. Знайдіть на циферблаті компаса число 60⁰, що показує величину азимута, за яким вам потрібно пройти першу відстань. Покладіть на скло компаса тоненьку паличку так, щоб вона з’єднала центр стрілки з цим числом. Паличка вкаже напрямок руху. Якщо напрямок палички співпадає з яким-небудь видимим предметом на місцевості, наприклад високим деревом, то компас можна сховати і рухатися в напрямку цього дерева, відраховуючи дорогою потрібну кількість кроків. Якщо ж такого предмета немає або ви йдете лісом, то потрібно тримати компас перед собою так, щоб його нульова поділка збігалася з темним кінцем стрілки, і йти у заданому напрямку. Пройшовши першу відстань (у нашому прикладі 500 кроків), визначають новий азимут і продовжують рух. Знаючи азимут свого шляху, можна рухатися вночі, в туман, метелицю або в густому лісі і вийти до наміченої мети.

Вимірювання відстаней на місцевості. Щоб за азимутом знайти об’єкт, потрібно вміти вимірювати відстані на місцевості. Невеликі відстані між близько розташованими об’єктами вимірюють приладами – рулеткою або метром. Так, наприклад, можна поміряти довжину і ширину класної кімнати. Відстань між двома далеко розташованими об’єктами або пройдений шлях у поході зручніше вимірювати кроками: кількість пройдених кроків помножити на їх довжину. Для цього потрібно знати середню довжину свого кроку. Щоб її визначити, потрібно відміряти на місцевості за допомогою рулетки відстань, наприклад у 100 м. Потім пройти цю відстань, підраховуючи кроки. Припустимо, що 100 м ви пройшли, зробивши 150 кроків. Отже, середня довжина вашого кроку дорівнює приблизно 66 см (100 м переводимо в сантиметри; 10 000 см : 150 = 66 см). При вимірюванні великих відстаней кроки зручніше рахувати парами (наприклад, тільки під ліву ногу). Тоді довжина однієї пари кроків буде вдвічі більшою середньої довжини кроку.

Менш точно відстань можна визначити за часом, затраченим на ходьбу. Так, якщо 1 км ви проходите за 15 хв, то за годину пройдете приблизно 4 км.

Запитання і завдання

1. Визначте, в якому напрямку від вашої школи знаходяться пошта, магазин або інші видимі будівлі.

2. У якому напрямку рухалася група туристів, якщо Полярну зорю вони бачили праворуч від себе?

3. Що таке азимут? Які правила його визначення?

4. Як можна виміряти відстані на місцевості?

5. Учень із пункту А до пункту Б пройшов за азимутом 360⁰ 200 м (умовно позначте в зошиті цю відстань 20 см). Від пункту Б до пункту В він пройшов ще таку ж відстань за азимутом 90⁰. Від пункту В таку ж відстань він пройшов за азимутом 180⁰. Накресліть шлях учня в зошиті і визначте, яку відстань і за яким азимутом йому залишилося пройти до пункту А.

План місцевості

Зображення місцевості. Зображення ділянок земної поверхні потрібні для вивчення природи і ведення господарства. Невелику за площею місцевість можна намалювати або сфотографувати. Малюнок і фотознімок зазвичай роблять з поверхні Землі. Тому на них ближчі предмети затуляють те, що знаходиться за ними. І малюнок, і фотознімок дають уявлення про місцевість, проте на них не видно, які розміри і форми має ділянка загалом.

Розміщені на поверхні об’єкти (ліси, річки, селища, лани тощо) буде видно краще, якщо ділянку фотографувати зверху, наприклад з літака. Таке зображення місцевості називається аерофотознімок. На ньому об’єкти схожі на їх дійсний вигляд на місцевості, видно їх розміри і взаємне розташування.

Вигляд поверхні зверху передає і план місцевості. Проте між ним і аерофотознімком існує багато відмінностей. План місцевості – це креслення на папері, що зображує невелику ділянку земної поверхні в зменшеному вигляді. Від інших зображень поверхні план відрізняється тим, що всі об’єкти на ньому показано умовними знаками.

Умовні знаки плану, по-перше прості, по-друге, несхожі один на одного, по-третє, нагадують самі предмети. За таких умов вони зрозумілі всім, хто читає план. Так, річки і озера показано блакитним кольором води, а ліси – зеленим – кольором рослинності. Лани (поля), городи спеціального знаку не мають, тому такі ділянки залишають на плані білими. Знак луків нагадує стеблини трави. Піски зображено коричневими крапками. Невеличкі струмки, дороги, вузькі вулиці, зображають умовними знаками у вигляді ліній. Такі умовні знаки є загальноприйнятими. Їх використовують на всіх планах місцевості.

Порівнявши малюнок, аерофотознімок і план, бачимо, що всі вони є зменшеними зображеннями земної поверхні. План місцевості відрізняє те, що він відображає і ті предмети, які не видно на малюнку і аерофотознімку. За планами можна дізнатися назви сіл, річок, породи дерев у лісі. Тому план дає більше відомостей, отже він зручніший для вивчення і використання місцевості.

Мал. План місцевості масштабу 1:50000

Мал. План місцевості масштабу 1:100000

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мал. Знаходження Полярної зорі і напрямку на північ	\|	Мал. Космічний знімок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.