Pecunia est ancilla, si scis uti,

si nescis, domĭna

Гроші є слугами, якщо вмієш ними користуватися,

Якщо не вмієш, панами будуть

ПІДРЯДНІ УМОВНІ РЕЧЕННЯ

Підрядне умовне речення вказує на умову, від якої залежить здійснення дії головного речення. Складнопідрядне речення, що складається з умовного підрядного і головного, називається умовним періодом. Умовне речення називається протасис (попередник, передумова) від грецького слова η πρότασις, εως (передумова, положення, підрядність). Головне речення називається аподозис (наступник) від грецького η απόδοσις, εως (головне, повернення, виклад).

Протасис і аподозис утворюють умовний період. За значенням і за формою умовні періоди діляться на три види:

1) реальний або індикативний;

2) можливий або потенціальний;

3) нереальний або ірреальний.

Протасис	Аподозис
1. Si з індикативом всіх часів	1. Індикатив усіх часів або imperatīvus
2. Si з coniunctīvus praesentis чи perfecti	2. Coniunctīvus praesentis чи perfecti
3. Si з coniunctīvus imperfecti чи plusquamperfecti	3. Coniunctīvus imperfecti чи plusquamperfecti

Умовні речення вводяться сполучниками:

1) si – якщо, якщо б, коли, коли б;

2) nisi, ni, si non (при запереченні) – якщо не, якби не

nisi, ni вживаються тоді, коли заперечення відноситься до умови в цілому.

Si non вживається тоді, коли заперечення відноситься лише до окремого слова в реченні;

3) sin autem – якщо ж;

4) sin minus – а якщо не;

5) dum, dummŏdo, modo (аби, аби тільки).

Залежно від сполучників розрізняють 3 види умовних речень:

1. чисто умовні;

2. умовно-побажальні;

Умовно-ітеративні.

Чисто умовні речення

Є три види чисто умовних речень:

1. modus (casus) reālis;

2. modus (casus) potentiālis;

3. modus (casus) irreālis

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лексичний мінімум	\|	Реальний або індикативний вид

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.486 сек.