Закони теплового випромінювання застосовуються для вимірювання температури розжарених тіл і тіл, які світяться, віддалених від спостерігача (зірки), якщо не можна використовувати звичайні термометри розширення, терморезистори або термопари. Сукупність методів вимірювання високих температур, які ґрунтуються на використанні залежності випромінювальної здатності досліджуваного тіла або його енергетичної світимості від температури, називається оптичною пірометрією. Прилади, які застосовуються для цих цілей, називаються пірометрами.
Цей метод підходить лише тоді, коли тіла випромінюють за законами, наближеними до законів випромінювання абсолютно чорного тіла.
Існують методи визначення температури тіла:
· згідно методів Стефана-Больцмана;
· згідно першого закону Віна; визначається довжина, на яку припадає максимум спектрального випромінювання;
· метод порівняння яскравості двох тіл за допомогою оптичного пірометра.
Світіння розжарених тіл широко використовується для виготовлення джерел світла. Перші лампи розжарювання зробив О.М. Лодигін ще в 1873 році, а перші дугові лампи – П.М. Яблочков у 1876 році. Нині використовують лампи розжарювання з вольфрамовою ниткою, яка має велику тугоплавкість і стійкість до розпилювання при високих температурах нагрівання. Частина енергії, яка припадає на випромінювання видимого світла, у вольфраму значно більша, ніж у абсолютно чорного тіла, нагрітого до тієї самої температури. Лампи розжарювання ще заповнюють інертним газом, щоб зменшити швидкість розпилювання вольфраму. Температура розігрівання вольфрамової нитки в області довжин хвиль, які відповідають денному світлу = 5500 нм, дорівнює 2500 – 3000 К. Енергетичний коефіцієнт сучасних ламп розжарювання не перевищує 5 %, тобто не більш як 5 % енергії, витраченої в лампі, випромінюється нею у вигляді видимого світла.