Облік подібного та неподібного обміну

Подібні об’єкти – об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість (п.4 П(С)БО 7).

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого основного засобу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю отриманого в результаті обміну об’єкта є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Облік обмінних операцій з необоротними активами здійснюється за принципами подібного обміну у випадку, коли різниця між справедливою вартістю активів, що обмінюються, не перевищує, зокрема, 10% [69].

Приклад 1. Підприємство обмінює автомобіль первісною вартістю 30000 грн., сумою нарахованого зносу на дату проведення операції 10000 грн. на основний засіб справедливою вартістю 20100 грн. Переоцінка не проводилась, отже, балансова вартість об’єкта, що підлягає обміну, приймається рівній його справедливій вартості.

№ з\п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
Дт	Кт

1.	Списано залишкову вартість автомобіля, що передається. Одночасно на суму податкового зобов’язання з ПДВ, що виникло (якщо підприємство є платником ПДВ)
2.	Знос автомобіля, що передається
3.	Оприбутковано подібний об’єкт за залишковою вартістю. Одночасно на суму ПДВ
4.	Проведено взаємозалік заборгованостей

Приклад 2. В результаті обміну автомобіля (умова прикладу 1) отримано автомобіль справедливою вартістю 19900 грн.

№ з\п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
Дт	Кт

1.	Списано залишкову вартість автомобіля, що передається. Одночасно на суму податкового зобов’язання з ПДВ, виходячи зі звичайної ціни (20000 x 0,2), (якщо підприємство є платником ПДВ)
2.	Знос автомобіля, що передається
3.	Оприбутковано автомобіль за справедливою вартістю. Одночасно на суму ПДВ (19900 x 0,2)
4.	Різниця між залишковою та справедливою вартістю автомобіля (з урахуванням суми ПДВ)
5.	Проведено взаємозалік заборгованостей

Основні засоби також можуть надходити до підприємства в результаті обміну не тільки на основні засоби, але й на всі інші активи. Первісна вартість основних засобів, одержаних у результаті такого обміну, дорівнюватиме справедливій вартості переданих активів, відкоригованій на суму грошових доплат (відшкодувань), якщо такі мали місце.

Відображення подальших витрат, пов’язаних з експлуатацією основних засобів, у бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 7 залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди, що очікуються від використання відремонтованого (модернізованого) об’єкта основних засобів.

Витрати на ремонт та обслуговування основних засобів, в результаті яких відновлюються, зберігаються чи підтримуються на попередньому рівні економічні вигоди від використання відремонтованого об’єкта основних засобів, відносяться до витрат звітного періоду.

Витрати, пов’язані з модернізацією основних засобів, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод від використання відремонтованих об’єктів, додаються до первісної вартості об’єктів.

Кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку витрат, пов’язаних з ремонтом основних засобів, показано в таблиці 3.4 додатка 3.

Переоцінка може проводитись підприємством не частіше одного разу на рік у випадку, коли балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої (більш як на 10 відсотків). У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Переоцінена первісна вартість та сума нарахованого зносу визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс дорівнює результату від ділення справедливої вартості основного засобу, що переоцінюється, на його залишкову вартість. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Якщо в обліковій політиці зазначено переоцінку, підприємство не має права відмовитись від неї до того моменту, коли всі основні засоби певного класу, що переоцінюються, не будуть списані з балансу.

Сума дооцінки залишкової вартості включається до складу додаткового капіталу. Сума уцінки зменшує додатковий капітал, а у випадку перевищення розміру уцінки над кредитовим сальдо по рах.423 - списується на витрати. Якщо після уцінки підприємство проводить дооцінку основних засобів, на суму попередніх витрат визнається дохід, решта до оцінки списується на додатковий капітал.

Приклад 3. До проведення дооцінки первісна вартість основних засобів – 1200 грн., сума нарахованого зносу – 960 грн. (залишкова вартість – 240 грн.). Справедлива вартість, до якої проводиться уцінка, - 200 грн. Коефіцієнт уцінки: 240:200=1,2. На момент уцінки залишок по рахунку “Інший додатковий капітал” (Кт 423) – 20 грн..

Розрахункова сума зносу після проведення уцінки: 960:1,2=800 (грн.), первісної вартості 1200:1,2=1000 (грн.).

1. Сторнування суми нарахованого зносу: Дт 131 – Кт 10 – (960 – 800) = 160 (грн.).

2. Віднесення уцінки на зменшення додаткового капіталу в межах наявного кредитового сальдо: Дт 423 – Кт 10 – 20 (грн.).

3. Різниця між сумою уцінки первісної вартості об’єкта основних засобів, зменшенням зносу та кредитовим сальдо рахунку “Інший додатковий капітал” включається до витрат звітного періоду.

Дт 975 – Кт 10 – (200-160-20) = 20 (грн.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Облік основних засобів	\|	Амортизація основних засобів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.