Притча про блудного сина

У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він спам'ятався та сказав: «Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...» І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм... А батько рабам своїм каже: «Принесіть негайно одежу найкращу і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!» І почали веселитись вони. А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці. І покликав одного зо слуг та й спитав: «Що це таке?» А той каже йому: «То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бо ж здоровим його він прийняв». І розгнівався той і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. А той відповів і до батька сказав: «Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...» І сказав він йому: «Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!»

КОЛО ІДЕЙ

Питання Чому я прощаю?

ВідповідьПрощаю, бо люблю!

Думки вголос Прощення є благодаттю і актом вільної волі. Воно завжди стосується свідомого зла – більшого чи меншого, – скоєного щодо нас. Зло у своєму житті пізнав кожен: приниження, відкинення, несправедливість, різного роду фізичні, психічні та духовні страждання. Болять нам також рани минулого. Насправді, то всі люди поранені. Нас ранять батьки, вчителі, священики, приятелі. Незагоєні рани інколи носимо в собі ціле життя. Не завжди говоримо про них. Шукаємо різноманітних лікувань, але це не завжди може до кінця допомогти.

Як люди Бога, від Бога і для Бога, ми чекаємо на Його допомогу. Бог виявляє нам свою любов як милосердний Отець, виходячи першим до нас зі своєю любов'ю і першим нас прощаючи. Ми, християни, вдивляємося в Ісуса на хресті, який прощає своїх катів. Завдяки цьому ми вчимося від нашого Вчителя прощати і просити про прощення словами Господньої молитви.

Прощення вчить нас Ісус Христос « Отче наш….. прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим….»

Повчання Ісуса «Не суди, і не судим будеш» «Бо яким судом судите і якою мірою відміряєте, такою і вам будуть міряти» «Отже, якщо хочете, щоб з вами вчиняли люди, так вчиняйте і ви з ними» Євангеліє від Матвея Гл. І, с.2

СТОРІНКА ДЛЯ ДИТИНИ І ВСІЄЇ РОДИНИ

***Сергій Рачинець

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Урок 3 Вчимося прощати	\|	Прости, о Господи, провини,

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.