• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

АКУМУЛЯТОРИ ТЕПЛОТИ

Необхідність акумулювання теплоти в геліосистемах обумовлена невідповідністю в часі й за кількісними показниками надходження сонячної радіації й теплоспоживання. Потік сонячної енергії змінюється протягом доби від нуля в нічний час до максимального значення в сонячний полудень (рис. 3, а):

Рис. 3. Річний (а) і добовий (б) хід надходження сонячної енергії (Е) і теплового навантаження (Q), опалення й гарячого водопостачання

Оскільки теплове навантаження опалення максимальне в грудні — січні, а надходження сонячної енергії в цей період мінімально (рис. 3, а), для забезпечення теплоспоживання (Q) необхідно вловлювати сонячної енергії (Е) більше, ніж потрібно в цей момент (E₁), а її надлишок (Е₂) накопичувати в акумуляторі теплоти. Запас енергії в акумуляторі може бути розрахований на кілька годин або діб при короткостроковому акумулюванні й на кілька місяців — при сезонному акумулюванні. Слід зазначити, що застосування сезонних акумуляторів поки економічно недоцільно. У цілому ж застосування акумулятора теплоти підвищує ефективність геліосистеми й надійність теплопостачання.

Низькотемпературні системи акумулювання теплоти охоплюють діапазон температур від 30 до 100 °С и використовуються в системах повітряного (30°С) і водяного (30—90 °С) опалення й гарячого водопостачання (45 — 60 °С). Система акумулювання теплоти, як правило, містить резервуар, теплоакумулюючий матеріал, за допомогою якого здійснюється накопичення й зберігання теплової енергії, теплообмінні пристрої для підведення й відводу теплоти при зарядці й розрядці акумулятора й теплову ізоляцію.

Акумулятори можна класифікувати по характеру фізико-хімічних процесів, що протікають у матеріалах, що теплоакумулюють (ТАМ):

акумулятори ємнісного типу, у яких використовується теплоємність акумулюю чого матеріалу, що нагрівається (охолоджується), без зміни його агрегатного стану (природний камінь, галька, вода, водяні розчини солей і ін.);

акумулятори фазового переходу речовини, у яких використовується теплота плавлення (затвердіння) речовини;

акумулятори енергії, засновані на виділенні й поглинанні теплоти при оборотних хімічних і фотохімічних реакціях.

В акумуляторах першої групи відбуваються послідовно або одночасно процеси нагрівання й охолодження теплоакумулюючого матеріалу або безпосередньо за рахунок сонячної енергії, або через теплообмінник. Цей спосіб акумулювання теплової енергії найбільше широко розповсюджений. Основним недоліком акумуляторів цього типу є їх велика маса і, як наслідок цього, - потреба в великих площах і будівельних об'ємах розраховуючи на 1 ГДж акумульованої теплоти.

Читайте також:

1. Втрата теплоти на нагрівання інфільтрованого повітря
2. Енергія теплоти океану
3. Залежність теплоти фазових переходів від температури
4. Кількість теплоти. Перший закон термодинаміки. Вічний двигун першого роду
5. Перенос теплоти відбувається за наявності градієнту температур.
6. П’єзометричний графік при рельєфі, який підвищується від джерела теплоти.
7. Розрахунок кількості теплоти в установці

Переглядів: 1184