• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кортизони (кортикостерон)

План

1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції (ЗВС). Сутність поняття «гуморальна» і «гормональна» регуляція (38)

(39) Механізм дії гормонів. Класифікація гормонів. Методи вивчення ЗВС.

2. Внутрішньосекреторна функція гіпофіза. Роль гіпоталамуса в регуляції діяльності інших ЗВС (40). Гормни гіпофіза і його функціональна роль.

3. Внутрішньосекреторна функція наднирників. Гормони кори і мозкового шару наднирникових залоз. Анаболічний ефект стероїдних гормонів.

4. Роль тіреоїдних гормонів в регуляції функцій організму (щитовидна залоза). (41)

5. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму. (42)

6. Роль гормонів прищитоподібних залоз в регуляції функцій організму. (43)

7. Фізіологія жіночої статевої системи, функції, роль статевих гормонів. (44)

8. Фізіологія чоловічої статевої системи, функції, роль статевих гормонів. (45)

9. Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації до стресової ситуації. (46)

10. Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. (47)

11. Основні впливи глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів на організм. (48)

1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції (ЗВС). Сутність поняття «гуморальна» і «гормональна» регуляція (38)

(39) Механізм дії гормонів. Класифікація гормонів. Методи вивчення ЗВС.

Гуморальна регуляція функції організму – це координація фізіологічних функцій організму людини через речовини які поступають в рідкі середовища організму (кров, лімфу, тканьова рідину, ліквор).

Речовини, що потрапляють в кров і впливають на функції організму, є факторами гуморальної регуляції:

- гормони

- електроліти

- медіатори

- кініни

- продукти обміну речовин, або метаболіти (продукти розпаду білка, СО )

Гуморальна регуляція – це направлена зміна фізіологічних функцій, проявів, процесів, показників, що обумовлена дією гормонів.

Гормони – це біологічно активна речовина, що має регуляторну дію, яка реалізується дистантно та при малих концентраціях.

Гормони синтезуються:

І – В ендокринних залозах, або в залозах з ендокринною функцією (підшлункова залоза)

ІІ – Нейрогормони синтезуються у спеціальних нейронах

ІІІ – Біологічно активні речовини можуть синтезуватися у будь-яких структурах організму

Варіанти дії біологічно активних речовин

1. Гормональна (або ендокринна) дія

При цьому гормони виділяються в кровотік із кров’ю потрапляють до органу-мішені на певній відстані від місця синтезу.

2. Паракринна дія

В місцях синтезу гормон потрапляє в міжклітинне середовище, і діє на клітини-мішені, що розташовані досить близько з місцем синтезу гормону.

3. Нейрокринна дія

При цьому гормон синтезується в нейронах і впливає на структури, що утворюють синаптичний контакт з цим нейроном.

4. Аутрокринна дія

Клітини синтезує гормон, який впливає на цю ж саму клітину. Таким чином клітина-продуцент і мішень, це одна і таж сама клітина.

Класифікація гормонів за їх хімічним складом:

Механізм дії гормонів

Залежить від їх здібності з’єднуватись з рецепторами клітин-мішені.

Гормони І і ІІ хімічного складу зв’язуються з специфічними рецепторами на поверхні клітинних мембран і викликають реакцію ряду перетворень в клітині, але через мембрану не проникають.

Стероїдні гормони і гормони щитовидної залози проникають через клітинну мембрану, утворюють в цитоплазмі комплекс зі специфічними рецепторами, який проникає в клітинне ядро і змінює життєдіяльність клітини.

Функції гормонів:

1. Беруть участь

- в механізмах регуляції і інтеграції функцій організму

- підтримання деяких фізіологічних констант на відносно постійному рівні (осмотичний тиск, глюкози крові, тощо)

2. Пристосовують (адаптують) організм до змінних умов зовнішнього і внутрішнього середовищ (глюкоза в крові стимулює секрецію інсуліну, що призводить до нормалізації її рівня.

3. Забезпечують статевий, фізичний і розумовий розвиток.

4. Гормони є носіями відповідної інформації чи сигналу (поширюється повільніше, не має точного адресата)

2. Внутрішньосекреторна функція гіпофіза. Роль гіпоталамуса в регуляції діяльності інших ЗВС (40). Гормни гіпофіза і його функціональна роль.

Гіпоталамо-гіпофізарна система та залози, які знаходяться під її впливом. Регуляція функції ЗВС.

Регуляція функцій (секреції гормонів) ЗВС здійснюється такими механізмами:________________________________________________

1. Діяльність ЗВС знаходиться під контролем прямих і зворотніх зв’язків в організмі. При надлишку якого-небудь гормону в крові, його секреція знижується, а при нестачі – збільшується, це прямий вплив на клітини залози концентрації тієї речовини, рівень якої контролює даний гормон. Наприклад, при збільшені концентрації глюкози в крові, яка протікає через підшлункову залозу, секреція інсуліну посилюється. Так відбувається в гіпофізнезалежних залозах.

4. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Ендокринна функція статевих, щитоподібної і наднирників залежить від гіпофіза і ці залози називають гіпофіззалежними.

Основним регулятором їх функцій є гіпоталамус безпосередньо зв’язаний з головною ендокринною залозою – гіпофізом.

Гіпоталамус

І – не є ендокринною залозою, проте в нервових клітинах його ядер утворюються гормони вазопресин і окситоцин, які надходять у задню частину гіпофіза (нейрогіпофіз)

ІІ – окрім того гіпоталамус виробляє особливі релінг-гормони РГ – це ліберини і статини, які, діючи на передню частину гіпофіза (аденогіпофіз)

Ліберини – стимулюють секрецію Статини – пригничують секрецію

гіпофіза (утворення тропних гіпофіза (пролактину і СТГ)

гормонів АКТГ, ТТГ, ГТГ)

Ця взаємодія гіпоталамуса і гіпофіза називається гіпоталамо-гіпофізарною системою.

Релінг-гормони (ліберини або статини) через кров впливають на діяльність гіпофіз залежних ЗВС, і навпаки, гормони цих залоз ВС зворотньо, також через кров, впливають на діяльність гіпоталамуса і гіпофіза, регулюючи секрецію гіпоталамічних гормонів і тропних гормонів.

2. Слід відмітити, що ЦНС також впливає на діяльність (секрецію) ЗВС. Різні нервові імпульси, що потравляють в кору головного мозку, через неї впливають на гіпофіз. Вегетативна НС впливає на виробку гормонів

Симпатичний відділ – Парасимпатичний відділ -

посилює пригнічує

5. В клітинах-мішенях є механізм для саморегуляції реакцій на гуморальні впливи. При надлишку молекул гормону, зменшується число вільних рецепторних клітин для їх зв’язування і тим самим знижується чутливість клітин до дії гормону – збільшення числа вільних рецепторів, підвищує клітинну сприятливість.

3. Внутрішньосекреторна функція наднирників. Гормони кори і мозкового шару наднирникових залоз. Анаболічний ефект стероїдних гормонів.

Наднирникові залози (НЗ)

Це парна залоза, розташована на верхніх полюсах нирок, загальна маса кожної с низ 2-5 грамів. У будові НЗ виділяють поверхневий (кору) і мозковий шари.

І – В корі НЗ розрізняють три зони:

клубочкову, пучкову і сітчасту

в клубочковій у пучковій (середній) у сітчастій (внутрішній)

(зовнішній зоні) зоні зоні

здійснюється

секреція

мінералокортикоїдівглюкокортикоїдианалогів статевих

гормонів

ІІ – Мозковий шар НЗ виробляє:

норадреналін і похідний від нього - адреналін

Адреналін:

1. Підвищує збудливість симпатичної НС, а саме

2. Посилює розпад глікогену в печінці і м’язах

3. Збільшує рівень глюкози в крові (підвищує енергетику організму при стресі)

Норадреналін:

1. Майже не впливає на рівень глюкози в крові

2. Але більш виразно підвищує АТ

Типовим симптомом гіпофункції кори НЗ є:

1. М’язова слабкість

2. Швидка втомлюваність

Введення в організм гормонів кори НЗ нормалізує працездатність.

При атрофічних змінах обох НЗ розвивається бронзова хвороба (або Аддісована хвороба), при цьому:

- порушується обмін речовин

- відсутність апетиту

- нудота

- біль в ділянці живота

- швидке зменшення маси тіла

- поява темних плям на слизовій губ і ясен

Шкіра відкритих ділянок тіла набуває кольору старої бронзи.

Гормони кори наднирників

1. Мінералокортикоїди кори наднирників (дезоксикортикостерон і альдостерон): (48)

1) Регулюють водно сольовий обмін

2) Зменшують виділення з організму натрію і хлору і збільшують їх в крові і тканинах

3) При нестачі мінералокортикоїдів організм втрачає велику кількість натрію, що призводить до різких порушень гомеостазу, значному погіршенню здоров’я і навіть смерті

2. Глюкокортикоїди – секрети кори НЗ (кортизон та похідні від нього – кортизон, гідрокортизон):

1) Регулюють вуглеводний обмін (особливо його проміжні етапи) забезпечують синтез глюкози з амінокислот (глюконеогенез)

2) Регулюють утворення глікогену в печінці

3) Розщеплення вуглеводів і перетворення їх в жир

4) Підвищують рівень глюкози в крові

5) Лікарський препарат гідрокортизон має протизапальну дію, застосовується для лікування алергічних захворювань

Глюкокортикоїди є адаптивними гормонами, при їх нестачі організм стає надмірно чутливим до впливу будь-якого подразника зовнішнього середовища.

Із статевих гормонів у корі наднирникових залоз утворюються жіночі гормони-етрогени і чоловічі-андрогени. Кіркові стероїдні гормони стимулюють фізичну працездатність, знижують втому скелетних м’язів.

9. Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації до стресової ситуації. (46)

Мобілізація резервних можливостей організму при емоційно-стресових реакціях в значній мірі визначається активністю симпатичної нервової системи. Активізуючи перебіг відновних процесів, парасимпатична НС сприяє збереженню і накопиченню резервів енергії.

Збудження передньої групи ядер гіпоталамуса безпосередньо за перехрестям зорових нервів викликає характерні для емоцій парасимпатичні реакції, подразнення задньої і бокової груп ядер зумовлюють симпатичні ефекти. При цьому одночасно підвищується секреція гормонів мозковим шаром наднирніків. Тонус симпатичної НС підвищується і гуморальним шляхом через посилену секрецію адаптогенних гормонів мозковим шаром наднирників. Збудження симпатичної НС переважно проявляється при таких емоціях, як гнів, стан лихоманки спортсмена перед стартом; збудження парасимпатичних нервівпереважає при приємних емоціях.

Збільшення сили і витривалості скелетних м’язів при емоціях викликається як за рахунок трофічного впливу симпатичної НС на м”язи, так і шляхом зміни активності вегетативних систем енергозабезпечення (кардіореспіраторної системи, системи крові, тощо).

Основні біохімічні та фізіологічні зміни в організмі при стресових ситуаціях обумовлюються переважно дією адреналіну і кортикостероїдів. Адреналін активує гіпофізарно-кортикоадреналову систему, стимулюючи секрецію АКТГ, посилює діяльність серця, розширює коронарні судини та судини скелетних м’язів і внутрішніх органів, розширює бронхи, гальмує секреторну і моторну діяльність кишечника, розчіплює глікоген і жири, забезпечуючи працюючі клітини необхідною енергією. В печінці глікоген розчіплюється до глюкози, в м’язах – до лактату. Всі вище вказані зміни спрямовані в основному на посилення м’язової діяльності.

10. Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. (47)

Одночасно з дією адреналіну під впливом рилізинг-гормона гіпоталамуса збільшується секреція АКТГ аденогіпофіза. Стимулюючи кору наднирникових залоз, АКТГ підвищує секрецію глюкокортикоїдних гормонів, переважно кортизолу, кортизол, або гідрокортизон – це адаптивний гормон, який сприяє пристосуванню організму до дії стрес-чинників. Свою захисну дію глюкокортикоїди проявляють насамперед тим, що підвищують у крові зміст глюкози, забезпечуючи тим самим енергетичні ресурси організму. У стресових ситуаціях глюкокортикоїди забезпечують синтез глюкози з амінокислот та жирних кислот, такий синтез називається глюконеогенезом. Глюконеогенез супроводжується не тільки збільшенням глюкози в крові, а й заощадженням глікогену в печінці (на противагу дії адреналіну, який збільшує кількість глюкози в крові, але зменшую запас глікогену в печінці).

Якщо стрес-чинник, що викликає емоційні реакції і порушення гомеостазу, дії повторно, то стресові реакції стають менш виразними, організм пристосовується до сильного подразника. Прогресуюче зниження стрес-реакції супроводжується морфологічними і функціональними змінами, які збільшують опірність організму до специфічних подразників – інтенсивних фізичних навантажень, холоду, спеки тощо. Вміру підвищення фізичної підготовленості людини стимулююча роль симпатичної НС, чутливість до адреналіну знижується, зміни у функціонуванні симпати адреналової та інших систем, що забезпечують адаптацію, стають більш стабільними.

Істотна роль у виникненні емоцій належить лімбічній системі, яка обумовлює емоційне забарвлення психічних процесів і направлено змінює рухову активність.

В основі прояву емоційно-стресових реакцій лежать безумовні і умовні рефлекси. Безумовне рефлекторне виникнення емоцій забезпечується діяльністю ретикулярної формації, таламуса і гіпоталамуса. Механізм умовнорефлекторного формування емоцій полягає в тому, що який небудь нейтральний подразник набуває емоційного значення внаслідок тривалого зв’язку з емоційною ситуацією.

4. Роль тіреоїдних гормонів в регуляції функцій організму (щитовидна залоза). (41)

Щітовидна залоза розміщена на передній поверхні шиї. Вона складається з 2-х долей і перешийка. Вага 30-60 гр. Кожна доля складається з великої кількості дольок, дольки – з фолікулів. Порожнина фолікулів заповнена колоїдом, який містить гормон тироксин. До його складу входить йод. Ця залоза також виробляє гормон кальцитонін – він регулює обмін калію і фосфору, і депонує їх у кістках.

Тироксин – регулює всі види обміну речовин, стимулює синтез білку у клітинах, забезпечує ріст організму, впливає на розумовий розвиток, регулює основний обмін речовин, прискорює серцебиття.

При гіпофунціонуванні зменшується інтенсивність обміну речовин у дорослих (мікседема). Ознаки: залоза збільшується в об’ємі, слабшає пам’ять, характерно набрякає обличчя, порушується психіка і статева діяльність.

При гіпофункції у дітей порушується ріст і розвиток, формуються карлики-кретини: непропорційна бідова тіла – велика голова, короткі кінцівки, вдавлене перенісся і розумова відсталість до ідіотизму.

При гіперфункції розвивається Базедова хвороба. При цьому збільшується обмін речовин. Хворий безперервно втрачає вагу, пульс 200 уд/хв., постійне відчуття голоду і хворі спожива.ть велику кількість їжі. Основні ознаки хвороби: збільшення щитовидної залози (зоб), екзофтальм (пучоокість), тахікардія, надмірна збудливість і емоційність.

Паращитовидна залоза розміщена позаду щитовидної. По 2 з кожної сторони. Вага по 0,9 гр. Клітини групуються у фолікули, які заповнені колоїдом, який не містить йод.

Паратгормон регулює кількість кальцію і фосфору в крові. При видаленні залози у тварин через 2-5 днів наступали судороги і вони гинули.

При гіпофункції – тетанія (характерні судоми). Якщо рівень вмісту кальцію і фосфору поступово зменшується, то організм їх споживає з кісток і виникає остеомаляція (розм’якшення кісток).

При гіперфункції – надлишок солей відкладається у незвичних місцях – судинах і органах.

Гіпофіз – це невелика залоза, розміщена в порожнині черепу в турецькому сідлі. Вага 0,6 гр, у вагітних – до 1 гр. складається з передньої, середньої і задньої долей.

Передня доля гіпофіза:

1. Гормон росту – соматотропний гормон. СТГ регулює обмін речовин і забезпечує ріст організму

2. Лактотропний гормон – ЛТГ сприяє утворенню молока

3. Адренокорикотропний гормон – АКТГ стимулює кору наднирників

4. Тиреотропний гормон – ТТГ стимулює щитовидну залозу

5. Гонадотропний гормон – ГТГ стимулює статеві залози

Середня доля гіпофіза: інтермедин – стимулює шкірну пігментацію.

Задня доля гіпофіза:

1. Окситоцин – стимулює скорочення матки під час пологів і секрецію молока

2. Вазопресин – звужує судини, підвищує АТ, посилює реабсорбцію води у ниркових канальцях і зменшує діурез. При його нестачі виникає нецукровий діабет

При гіпофункції гіпофізу у дітей зупиняється ріст і розвиток, формуються карлики з нормальною психічною, розумовою діяльністю, пропорційним тілом.

При гіпофункції у дорослих виникає різке схуднення (гіпофізарна кахексія), або ожиріння (гіпофізарне ожиріння).

При гіперфункції у дітей різко збільшується ріст (240-260 см).

При гіперфункції у дорослих виникає акромегалія. Це збільшення окремих частин тіла (підборіддя, надбрівних дуг, вушних раковин, язика, кистей рук…).

Епіфіз – це невелика залоза, яка розміщена у порожнині черепа між зоровими буграми. Гормон – мелатонін. Вага – 0,2 гр. він гальмує вироблення ГТГ гіпофіза, регулює пігментацію шкіри. У дослідах на курчатах при видаленні епіфізу наступало дострокове статеве дозрівання.

Статеві залози виробляють статеві клітини і статеві гормони.

У яєчках чоловіків виробляється тестостерон. Він стимулює розвиток вторинних статевих ознак (ріст бороди, волосся на лобку, грубий голос). При кастрації призупиняється ріст бороди, голос стає високим і жирова тканина відкладається по жіночому типу.

У жіночих статевих залозах виробляються:

1. Фолікулін, естрадіон – стимулює розвиток молочних залоз, матки, нормалізує менструальний цикл

2. При вагітності гормон жовтого тіла – прогестерон:

- сприяє імплантації (закріпленню) заплідненої яйцеклітини у слизовій оболонці матки

- зупиняє скорочення матки

- зупиняє овогенез

- стимулює ріст молочних залоз

Наднирники – розміщені на верхніх полюсах нирок. Вага кожного – 20 гр. Складаються з 2-х самостійних частин:

- кіркової (блідий)

- мозкової (темний)

Кіркова речовина виробляє 2 гормона:

1. Альдостерон (мінералокортикоїд)

- регулює водно-сольовий обмін

- регулює АТ

- має протизапальну дію

- регулює вуглеводний, водний, жировий обмін

- має протизапальну дію

- гальмує розвиток лімфоїдної тканини

- пригнічує синтез антитіл

- приймає участь в адаптації організму до стресу

Мозкова речовина виробляє 2 гормона:

1. Норадреналін – підтримує тонус м’зів і виконує роль медіатора симпатичної НС

2. Адреналін – звужує просвіт судин, збільшує силу і частоту серцевих скорочень і гальмує роботу ШКТ.

При видаленні кори наднирників у людей наступає тяжкий стан: знижується АТ, розвивається м’язова слабкість і наступає смерть.

При видаленні мозкової речовини тварини не гинуть, так як адреналін і норадреналін виробляються іншими тканинами організму.

Вилочкова залоза (тимус) – розміщена за грудниною в передньому середостінні. Вага – 30 гр. найбільшого розвитку вона досягає у 12-15 років (період статевого дозрівання), а всі наступні роки вага її поступово зменшується. А у дорослих вона заміщується жировою тканиною.

Тимозині тимоптин:

- стимулюють розвиток лімфоїдної тканини, лімфоїдних вузлів

- розвиток і дозрівання лімфоцитів

- регулюють імунні реакції

- стимулюють ріст організму

- контролюють білковий і вуглеводний обмін, кальцієво-фосфорний обмін

При видаленні – страждає лімфатична активність, кількість лімфоцитів знижується до 70%. Тут виробляються Т-лімфоцити. Грудна дитина стає імунонезахищеною.

Пілшлункова залоза (островки Лангерганса) – ендокринна частина підшлункової залози. Вони мають шаровидну форму, діаметр 0,3-1 мм. Більше всього їх біля хвоста підшлункової залози (біля селезінки). 1. Інсулін

- регулює вуглеводний обмін

- сприяє засвоєнню глюкози клітинами

- стимулює синтез глікогену в печінці та м’язах

- стимулює синтез білків у клітинах з амінокислот

- гальмує вихід жиру з жирових депо

Переглядів: 1792