Синтетичний і аналітичний облік основних засобів

Для обліку основних засобів призначено балансовий рахунок 10 “Основні засоби”, 11 «Інші необоротні матеріальні активи». По Д-ту цих рахунків відображаються:

· надходження (придбання, створення, безоплатне одержання) основних засобів на баланс підприємства, що облічуються за первісною вартістю;

· сума витрат , пов”язаних з поліпшенням об”єкта ( модернізація, модифікація, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід ( за винятком витрат на поточний ремонт, які згідно з П(с)БО 16 “Витрати” відносяться на рахунки 23,91,92,93;

· сума дооцінки вартості об”єкта основних засобів.

По К-ту - відображаються:

· вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності їх критеріям визнання активом;

· часткова ліквідація об”єкта основних засобів;

· сума зниження вартості об”єктів основних засобів.

Таким чином, схему обліку на рахунку 10,11 можна зобразити схематично (Рис. 4.6. )

Необоротні матеріальні активи
Д-т	К-т
· залишок · надходження; · збільшення вартості”	· списання · зменшення вартості

Рис.4.6. Схема обліку на рахунках 10,11

Рахунок 10 налічує 10 субрахунків в розрізі класифікаційних груп основних засобів:

100 «Інвестиційна нерухомість»,

- 101 “Земельні ділянки”;

- 102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”;

- 103 “Будівлі і споруди”;

- 104 “Машини і обладнання”;

- 105 “Транспортні засоби”;

- 106 “Інструменти, пристрої, інвентар”;

- 107 “ Робоча і продуктивна худоба”;

- 108 “ Багаторічні насадження”;

- 109 “Інші основні засоби”.

Аналітичний облік за рахунком 10 ведеться за окремими інвентарними об”єктами (або групами).

Послідовність аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 10 така: дані первинних документів про надходження основних засобів ( актів приймання-передачі з прикладеною технічною документацією, паспортами, рахунками та товарно-транспортними накладними) записують в інвентаризаційні описи та заносять в інвентарні описи основних засобів за окремими матеріально-відповідальними особами, а також відкривають на кожний об”єкт інвентарні картки типової форми. Їх реєструють в описах інвентарних карток, які відкривають на кожну класифікаційну групу. На кожну таку групу відкривають також картку обліку руху основних засобів, де фіксують усі зміни, що відбулися в даній групі у вартісному виразі. Підсумки усіх карток обліку руху основних засобів заносять у реєстр синтетичного обліку по рахунку 10 журнал-відомість, звідки кредитові обороти переносять у Головну книгу.

Згідно П(с)БО 7 у складі основних засобів визнаються (окрім самих основних засобів) інші необоротні матеріальні активи, для обліку яких у Плані рахунків передбачено рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи". На цьому рахунку узагальнюється інформація про наявність та рух інших необоротних активів на таких субрахунках:

111 “Бібліотечні фонди”;

112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”;

113 “ Тимчасові (нетитульні ) споруди”;

114 “Природні ресурси”;

115 “Інвентарна тара”;

116 “Предмети прокату”;

117 “Інші необоротні матеріальні активи”.

Аналітичний облік за рахунком 11 ведеться аналогічно як і на рахунку 10 за окремими інвентарними об”єктами чи групами.

Слід звернути увагу на специфічність субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”.Тут облічуються предмети, термін корисної експлуатації яких більше одного року, зокрема – спеціальні інструменти, спеціальні пристрої, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством нормою з урахуванням очікуваного способу використання таких об”єктів.

Критерієм для віднесення предметів до малоцінних необоротних активів (МНА) (а не до основних засобів) є вартісна межа. Відповідно до п. 5.2 ПБО 7 підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що віднесені до МНА. Тобто ця межа встановлюється керівником підприємства i відображається в наказі про облікову політику. Оскільки розмір вартісної межі впливає на об’єкт обкладення податком на прибуток, поставитися до її документального оформлення слід досить серйозно. Таким чином, умови визнання НМА наступні:

1. Відповідно до визначення, даного в Інструкції № 291 «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій»до МНМА відносяться активи, строк корисного використання яких складає більше одного року.

2.Відповідно до п.27 П(С)БО 7 для групи основних засобів МНА повинна нараховуватися амортизація за методами:

а) амортизація нараховується у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% вартості, яка амортизується; решта – 50 % вартості, яка амортизується, нараховується у місяці вилучення МНА з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

б) амортизація нараховується у першому місяці використання активу у розмірі 100% його вартості.

Крім того, відповідно до цього ж пункту (з посиланням на пп.1 і 5 п.26) іншими методами для нарахування амортизації МНА є:

а) прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта;

б) виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Вибір методики обліку конкретних об’єктів необоротних активів, які можуть бути віднесені або до підгрупи МНА, або до іншої підгрупи, повинен бути зроблений на момент купівлі (придбання) таких засобів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Схема типових кореспонденцій за рахунком 13 «Знос необоротних активів»	\|	Облік надходження основних засобів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.