• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

Синтаксичні норми- це правила побудови так званих синтаксичних конструкцій - словосполучень і речень.

Порядком слівназивається властиве конкретній мові розташування членів речення у визначеній послідовності. Для української мови характерний так званий вільний порядок слів, тобто усі члени речення можуть міняти своє місце. Наприклад:

Закон про мови потребує уточнення. Потребує уточнення Закон про мови. Уточнення потребує Закон про мови.

У наведеному висловлюванні в залежності від смислової ваги одного із членів речення може суттєво змінюватися зміст. Так, у першому реченні викладена звичайна констатація факту. У другому - зміст не змінюється, однак емоційно-експресивні відтінки висловлювання інші. Вони не позбавлені категоричності. У третьому варіанті логічний наголос падає на перше слово. З'являються нові відтінки: безапелятивність, однозначність.

Керування- це такий тип підрядного зв'язку, при якому головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми із прийменником чи без нього, наприклад: доповісти керівництву, заступити на варту, втратити пиль­ність, написати рапорт тощо.

У той же час керування має національну специфіку, оскільки в інших мовах, навіть близькоспоріднених, можуть бути цілком інші конструкції. Порівняймо: Про що йдеться? O чем речь? О со chodze?

Деяким дієсловам властиве подвійне керування: і прийменникове, і безприйменникове з різними значеннями, наприклад: розповісти членам групи - розповісти про членів трупи.

Різні керовані відмінки близькі за значенням і іноді допускають підміну як синонімічні конструкції: доповідна прокуророві, доповідна для прокурора, купив тобі і купив для тебе.

Іноді кероване слово може вступати у подвійну залежність, тобто може залежати від різних слів у реченні, що заважає точному розумінню думки, порівняймо: Він заарештував бандитаз кам'яним обличчям.

Із цього речення невідомо, хто саме був з кам'яним обличчям: чи бандит, чи «він», тобто той, хто заарештував. Або: Курсантові доводилося багато пояснювати.

Іноді подвійна залежність не тільки затемнює зміст речення, а й призводить до двозначності, нечіткості, наприклад: Сторож тут же повідомив про крадіжку чергового міліціонера.

При слабкому керуванні виникає ряд помилок:неправильний прийменник, нета форма іменника при дієслові: Про цекурсант має пильнувати

(замість: пильнувати цього).

Єдине, прощо шкодував старий, що вік його йде до неминучого завершення

(замість: шкодувати за чим).

Завдяки доброї підготовкинаших правоохоронців процент правопорушень постійно зменшується.

(потрібно: завдяки добрій підготовці).

Нерідко норма іншої мови (найчастіше російської) накладається на українську, внаслідок чого виникають помилки:

благодарить(кого?) - дякувати(кому?) слідчому;

причинять (что?) - завдавати (чого?) удару;

подражать (кому?) - наслідувати (кого?) героя.

Слід запам'ятати, що в українській мові однокореневі слова часто керують різними

відмінками, наприклад:

завідуючий (чим?) кафедрою- завідувач (чого?) кафедри;

але наповнений, переповнений, виповнений (чим?) злістю;

торкатися (чого?) і доторкатися (до чого?) до нього;

Неоднакових відмінків вимагають після себе деякі синоніми слова: характерний

(для кого?) для затриманих- притаманний (кому?) злодієві- властивий(кому?)

злочинцеві;опановувати (що?) предмет -оволодівати (чим?) знаннями.

Трапляються помилки у виборі керованої форми при однорідних членах речення. Треба зважати на те, якої відмінкової форми вимагають слова, що утворюють одно­рідний ряд. Інколи спостерігається вживання спільного додатка при словах, які вимагають різних відмінкових форм. Наприклад: Він любив і пишався своєю посадою.

Треба: Він любив роботу і пишався своєю посадою.

Для частини слів української мови характерним є варіантне керування. Воно виявляється в тому, що при одному стрижневому слові вживаються дві або більше різних керованих форм водному і тому ж значенні. Наприклад:

повний (чого? чим?),

дорогий (кому? для кого?),

сповнений (чого? і чим?),

вибачати кому (Д.в.) за що? (Зн.в.).

Читайте також:

1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
2. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
3. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
4. Адміністративно-правові норми
5. Адміністративно-правові норми поділяють на види за різними критеріями.
6. АРХІВИ ТА АРХІВНА СПРАВА ДОБИ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ І ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1917-1920 РР.)
7. Аудіювання на уроках української мови
8. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
9. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
10. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
11. Братства та їх роль в розвитку української культури.
12. Бюджетні правовідносини: об’єкти, суб’єкти, норми бюджетного права

Переглядів: 21762