• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ І ЕКСПЛУАТАЦІЇ РАДІОРЕЛЕЙНИХ ЛІНІЙ ЗВ'ЯЗКУ

Траси РРЛ розраховують при їх проектуванні, реконструкції і іноді в умовах експлуатації. Загальним завданням розрахунку є визначення якісних показників роботи лінії.

При проектуванні нових РРЛ з технічних умов, що видаються замовником, відомі напрями РРЛ з вказівкою основних пунктів, загальні міркування по схемі організації зв'язку і виділенню каналів на трасі РРЛ, перспектива розвитку зв'язку, необхідна місткість лінії і т.д. В цьому випадку етапи проектування можна представити в такій послідовності:

вибирають трасу РРЛ, тобто на географічній карті відповідного масштабу викреслюють ламану лінію, що сполучає всі проміжні і вузлові станції;

вибирають приймально-передавальну апаратуру (іноді тип апаратури указує замовник);

визначають висоти антенних опор, виходячи з умови виконання рекомендації МСЭ щодо стійкості зв'язку;

проводять перевірочний розрахунок потужності шуму у верхньому телефонному каналі або відносини Um/Uc в телевізійному каналі, які можуть перевищуватися протягом 50 або 20 % часу найгіршого з погляду розповсюдження радіохвиль місяця;

виконують перевірочний розрахунок середнього рівня сигналу на вході приймача для кожного інтервалу РРЛ.

Особливості рельєфу місцевості при розрахунку і проектуванні РРЛ враховують за допомогою профілів інтервалів лінії. Профіль інтервалу відображає вертикальний розріз місцевості між сусідніми радіорелейними станціями зі всіма висотними відмітками, включаючи будови, ліс і т.д.

На подовжньому профілі, приклад якого показаний на рис. 3.13, як визначальний параметр служить просвіт (зазор) Н між лінією прямої видимості АВ, що сполучає центри антен, і найближчою до неї (по вертикалі) точкою рельєфу місцевості. Регулювати величину Н можна вибором висоти закріплення параболічних антен на щоглах.

Рис. 3.13. Принцип побудові подовжнього профілю для одного інтервалу РРЛ

Довідкова література по радіорелейному зв'язку містить необхідні технічні дані радіорелейних систем, серед яких можна вибрати відповідну конкретному технічному завданню. Нижче приведені основні технічні характеристики двох типових радіорелейних систем з ЧРК і ВРК.

Технічні характеристики радіорелейної системи КУРС-4

Діапазон радіочастот, ГГц 3,4 ...3,9

Середня довжина хвилі, см 8,2

Максимальна кількість стовбурів (за планом розподілу частот) 8

Пропускна спроможність:

телефонного стовбура, каналів тональної частоти 720

телевізійного стовбура, каналів ТБ 1

Потужність передавача на виході фільтру складання, Вт 0,5

Ефективна .девиация на каналі, кГц 200

Шум-чинник приймача, д!> 9

Рівень сигналу на вході приймача, пВт, при якому відбувається

включення заміщаючого генератора 25

Відношення "сигнал/шум" в телефонному каналі, дБ, відповідне включенню заміщаючого генератора 31,6

Ширина смуги пропускання по тракту ПЧ (на рівні 0,5), Мгц . . 40±2 Номінальний рівень сигналу на вході приймачі дБВт (мкВт) .... —66(0,22)

Смуга частот спектру групового сигналу, кГц 312 ...3340

Смуга частот, кГц, відведена для сигналів телеобслуживания, ті леуправленія і службового зв'язку 0,3...51

Організація службового зв'язку По телефон ному стовбуру

Технічні дані цифрового РРС зв'язку типу FH270N-11

фірми. Alcatel

Смуга частот, ГГц 10,7...11,7

Середня довжина хвилі, см 2,7

Кількість стовбурів 11

Частотне рознесення між сусідніми стовбурами, Мгц 40

Швидкість передачі цифрового потоку (місткість стовбура), Мбіт/с (до лічество телефонних каналів) 139, 264

(1920)

Вид модуляції 16КАМ

Проміжна частота приймально-передавальної апаратури, Мгц .... 140 Вихідна потужність передавача (підсилювач на ЛБВ), Вт .... 4

Коефіцієнт шуму приймача, дБ 5

Довжина інтервалу, км 50...100

Спосіб компенсації багатопроменевих завмирань Часовий компенсатор по ПЧ і система того, що просторового розноситься з вибором максимального сигналу при мінімальних спотвореннях

Важливим поняттям в техніці радіорелейних систем передачі є зрив зв'язку, під яким розуміють порушення рекомендацій, розроблених МСЭ. Для аналогових РРЛ зрив зв'язку наступає у тому випадку, коли потужність шумів в телефонному каналі перевищує 47 500 пВт, для цифрових РРЛ він відбувається при зростанні вірогідності помилки до 10~3. Оптимізація висот закріплення антен на щоглах для кожного інтервалу гарантує мінімум відсотка часу зриву зв'язку для всієї лінії. Методика розрахунку оптимальних висот підвісу антен і особливості перевірки стійкості зв'язку викладені в спеціальній літературі [16, 24].

Енергетичний розрахунок виконують для кожного інтервалу РРЛ. Середній рівень потужності сигналу на вході приймача, дБВт, визначають на підставі першого рівняння передачі

(3.1)

де Рпер — рівень потужності передавача; Gnep і Gnp — коефіцієнти посилення відповідно передавальної і приймальної антен по відношенню до ненапрямленого випромінювача; т}лер і rjnv — коефіцієнти корисної дії (ККД) антенно-фідерного тракту відповідно на передачі і прийомі; Wo — ослаблення поля у вільному просторі; V — середній множник ослаблення щодо поля вільного простору, який залежить від протяжності траси, довжини хвилі, висот установки антен, рельєфу місцевості і метеорологічних параметрів тропосфери, визначальних вид рефракції радіохвиль

У співвідношенні (3.1) величина Paev виражена в децибелах відносно 1 Вт, решта величин — в децибелах, тобто

Ослаблення поля у вільному просторі визначається по формулі

(3.2)

де Я — довжина хвилі; /?о — відстань між сусідніми станціями (довжина інтервалу).

Множник ослаблення змінюється в межах 0 < V < 2. Його середнє значення V відповідає стандартній рефракції для конкретних параметрів даного інтервалу. ККД антенно-фідерного тракту завдовжки 60... 100 м ?]1Щ> - ij,lf ~ 0,1...0,13.

Коефіцієнт посилення параболічних антен розраховують по формулі

(3.3)

де D — діаметр дзеркала антени; q = 0,6...0,8 — коефіцієнт використання поверхні дзеркала антени.

Потужність шумів, Вт, приведених до входу приймача, визначається виразом

(3.4)

де п — коефіцієнт шуму приймача; до =1,38-10 23 Вт/(Гц До) — постійна Больцмана; Г — фізична температура приймача, До; Д/—эквивалентная шумова смуга приймача, Гц.

На підставі виразів (3.1) ...(3.4) можна розрахувати відношення "сигнал/шум" на вході приймача даної станції РРЛ і визначити запас на завмирання як різницю між реальним рівнем сигналу на вході приймача і тим рівнем сигналу, при якому відбувається зрив зв'язку.

Для збереження необхідних якісних показників протягом всього терміну експлуатації проектована радіорелейна лінія повинна бути забезпечена надійною системою електроживлення, резервування, дистанційного керування і т.п.

Переглядів: 1017