• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МЕРЕЖІ ТЕЛЕГРАФНОГО ЗВ'ЯЗКУ

Загальна характеристика телеграфної мережі. Мережа телеграфного зв'язку призначена для задоволення споживачів в обміні телеграфними повідомленнями державних установ, підприємств і населення країни, що є користувачами (споживачами) цієї мережі.

Телеграфна мережа країни — це сукупність телеграфних станцій комунікацій і устаткування, що розміщується у вузлах зв'язку, крайових телеграфних установок, що розміщуються в крайових пунктах мережі, і телеграфних каналів зв'язку.

Під телеграфною станцією комунікацій розуміють сукупність комутаційної апаратури, що управляє, а також пристроїв сполучення і накопичення, що забезпечує встановлення з'єднань.

Безпосереднє надання споживачам послуг телеграфного зв'язку здійснюється крайовими пунктами, що розміщуються в міських, сільських і районних вузлах зв'язку, а також у абонента (користувача). Крайові пункти телеграфної мережі є крайовими телеграфними установками, що складаються з пристроїв, призначених для передачі і прийому телеграфних повідомлень, а також пристроїв сполучення із станціями комутації і телеграфними каналами.

Телеграфні канали є сукупність технічних засобів, що забезпечують можливість двосторонньої передачі дискретних сигналів між крайовими пунктами, крайовими пунктами і станціями комутації або між станціями комутації.

До складу телеграфної мережі країни входять наступні комутовані мережі:

телеграфна мережа загального користування, по якій передаються телеграфні повідомлення — телеграми, прийняті в міських відділяннях зв'язку (ГОС), районних вузлах зв'язку (РУСЯВИЙ) або безпосередньо на телеграфних вузлах і що доставляються адресатам (підприємствам, установам, приватним особам);

мережі абонентського телеграфування (AT), по яких передаються телеграми або організовуються телеграфні переговори між абонентами встановленням безпосередніх з'єднань між ними за допомогою крайових телеграфних установок;

мережі міжнародного абонентського телеграфування "Телекс", по яких передаються телеграми або організовуються телеграфні переговори між крайовими установками цих мереж, що знаходяться в нашій країні і за кордоном.

Окрім цього, до складу телеграфної мережі країни входить мережа некомутованих (орендованих) каналів.

Телеграфна мережа є найстарішою і найбільш розгалуженою мережею низькошвидкісної системи передачі дискретних повідомлень. Вона побудована по комбінованій системі, при якій вузли вищої категорії з'єднуються "кожен з кожним", а вузли нижчої категорії — за радіально-вузловим принципом. На телеграфній мережі використовуються вузли трьох типів (рис. 4.3): головні (ГУ), розташовані в столиці і крупних обласних центрах, де перетинаються великі потоки телеграфних повідомлень; обласні (ОУ), такі, що є центрами обласних телеграфних зв'язків; районні (РУ), такі, що є центрами районних телеграфних зв'язків.

Рис. 4.3. Структура телеграфної мережі

Телеграфний вузол столиці є центральним і виконує функції керівного в оперативному відношенні вузла на телеграфній мережі країни. Головні вузли сполучені між собою, з обласним вузлом зони і в не-- -которых випадках з обласними вузлами інших зон за принципом "кожен з кожним". Обласні вузли з'єднуються з відповідними головними вузлами, в зону яких вони входять, і з районними вузлами своєї зони. Районні вузли сполучені з обласними, в зону яких вони входять, і з сільськими і міськими відділяннями. Оп

За територіальним принципом телеграфна мережа розділяється на магістральні, внутрішньозонові і місцеві мережі (див. рис. 4.3).

Магістральна мережа розташовується на території всієї країни і забезпечує з'єднання між собою внутрішньозонових мереж. У магістральну мережу входять головні і обласні вузли, а також сполучаючі їх дискретні канали.

Кожна внутрішньозонова мережа розташовується на території однієї зони, яка, як правило, співпадає з адміністративними межами області. На території області може розміщуватися однієї зони. Кожна внутрішньозонова мережа забезпечує з'єднання між собою місцевих мереж даної зони і включає обласні і районні вузли, а також сполучаючі їх дискретні канали.

Кожна місцева мережа розташовується на території міста або сільського району і називається відповідно міською або сільською. До складу місцевої мережі входять крайові пункти (ОП), дискретні канали (або фізичні ланцюги), що сполучають ОП з відповідним обласним, районним або міським вузлом.

Внутрішньозонова і місцева мережі утворюють зонову мережу (зону телеграфної мережі) з центром в обласному вузлі.

Як крайове устаткування в телеграфних мережах застосовують телеграфні апарати (телетайпи) рулонного типа, обладнані пристроями автоматики, автовідповідачами і зухвалими пристроями. Як правило, всі телетайпи — електронного типа

з використанням електронної і мікропроцесорної техніки (РОТА-80 F-2000, Оліветті, ОКИ і ін.). На мережі загального користування ще експлуатуються рулонні телетайпи електромеханічного типа Т-100. Передача телеграфних повідомлень (телеграм) по телеграфній мережі здійснюється із швидкістю 50 Бод кодом МТА-2 (МТК-2).

На телеграфних мережах застосовується закрита система нумерації, яка характеризується постійною кількістю знаків номера при встановленні з'єднання через будь-яку кількість станцій. Відкрита система нумерації характеризується тим, що для встановлення з'єднання потрібно набрати номер, залежний від маршруту з'єднання, схеми станції і кількості станцій комутації, що беруть участь в з'єднанні.

На мережах абонентського телеграфування і прямого з'єднання, оснащених координатними і електронними станціями, застосовується шестизначна закрита система нумерації крайових пунктів, при якій перші три знаки визначають магістральний номер головного або обласного вузла, останні три знаки — місцевий номер крайового пункту.

На телеграфній мережі можуть застосовуватися різні системи і методи комутації: комутація каналів (КК), комутація повідомлень (КС) і комутація пакетів (КП).

Метод комутації каналів побудований за принципом організації через вузол комутації крізного каналу зв'язку і обміну автовідповідями (АТ), що дозволяють пізнати крайовий пункт.

Метод комутації повідомлень побудований за принципом повного переприймання повідомлення у вузлі комутації і обов'язкового застосування форматів повідомлень.

Метод комутації пакетів побудований за принципом розбиття повідомлення на окремі пакети певного формату, незалежної передачі і переприймання їх у вузлі комутації і збірки повідомлень на місці прийому.

Телеграфна мережа загального користування. Це самостійна мережа, що передбачає організацію по всій країні відділянь зв'язки (міських, районних, сільських), які забезпечують прийом телеграм від відправників і доставку їх безпосередньо одержувачу. Телеграма може бути адресована в будь-який населений пункт країни, де є відділяння або вузол зв'язку.

Телеграфна мережа пройшла великий шлях розвитку і на різних етапах базувалася на методах КС, КК і їх поєднаннях. В даний час мережа загального користування знаходиться на етапі переходу від комбінації методів КК + КС до комбінації КС + КК з перспективою повного переходу до методу КС. Побудова мережі за принципом КК + КС називається прямими з'єднаннями.

Система прямих з'єднань на мережі загального користування забезпечує надання тому або іншому відділянню зв'язку тимчасового прямого з'єднання через вузол комутації каналів з іншими відділяннями зв'язку (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Структура телеграфного зв'язку за системою прямих з'єднань

Апарати міських і районних відділянь зв'язку (ТЛП підключаються місцевими сполучними лініями до довколишніх вузлів комутації (УК), які з'єднуються один з одним пучками магістральних каналів. Зухвалі прилади (ВП) апаратів (телетайпів) забезпечують посилку на вузол зв'язку сигналів виклику, набору номера, відбою, а також здійснюють автоматичні включення і виключення телеграфного апарату відповідно до сигналів, що поступають від вузла.

Для передачі телеграм за системою прямих з'єднань телеграфіст одного ОП набирає на зухвалому приладі номер іншого, крайового пункту, що викликається, внаслідок чого комутаційні прилади вузлів автоматично встановлюють необхідне з'єднання каналів між цими пунктами. З трансміттера першого крайового пункту здійснюється автоматична передача заздалегідь от-перфорірованних телеграм, що приймаються апаратом іншого крайового пункту. Для утворення прямого телеграфного каналу між зухвалим і зухвалим крайовими пунктами необхідна наявність вільних магістральних каналів між всіма вузлами, що беруть участь в цьому з'єднанні, і місцевій лінії між останнім вузлом і пунктом, що викликається.

У разі зайнятості місцевої лінії до крайового пункту целесообразнєє приймати на останньому вузлі вхідні телеграми на реперфоратор, а потім передавати їх в крайовий пункт у міру звільнення місцевої лінії. Таким чином, система прямих з'єднань за принципом побудови є комбінованою: на магістральній ділянці вона діє по методу комутації каналів, а на низовій ділянці здійснюється реперфораторний переприймання, засноване на методі комутації повідомлень.

Якщо процес переприймання телеграм не автоматизований, то в кожному пункті переприймання телеграму потрібно прийняти уручну, розсортувати по напрямах, а потім уручну і передати. Така система переприймання одержала назву АТОЛ — автоматизації транзиту телеграм з відривом і транспортуванням перфострічки. Вона забезпечує високий коефіцієнт використання каналів (до = 0,8) і підвищує продуктивність праці на 35...40 %.

Використання у вузлах комутації повідомлень швидкодіючих ЕОМ, що містять різні накопичувачі, дозволило повністю автоматизувати процес переприймання телеграм. У найближчій перспективі намічається перехід телеграфної мережі повністю на метод комутації повідомлень. Місткості вузлів комутації каналів, що вивільняються при цьому, використовуватимуться для розвитку мережі абонентського телеграфування.

На мережі прямих з'єднань як системи комутації каналів використовуються в основному координатні комутаційні станції АТ-ПС-ПД і Тесла Николи. Як системи комутації повідомлень застосовуються центри комутації ЦКС-Т і ЦКС-Т-РН.

На телеграфних мережах використовуються дискретні канали, утворені апаратурою: ТТ-48, ТТ-144 і ДУМАННЯ (магістральні мережі); ТТ-12 і ТТ-24 (внутрішньозонові мережі); ТАНТАЛ, ТВУ, ДАТА і ін. (місцеві мережі).

Мережі абонентського телеграфування. Телеграфний зв'язок загального користування не повною мірою задовольняє інтересам підприємств і установ, що потребують оперативного зв'язку і отримання негайних зворотних повідомлень. Телеграфні повідомлення, як правило, накопичуються до того, як кур'єр підприємства доставляє їх у відділяння зв'язку. Процес передачі і подальшої доставки телеграм адресату також вимагає певного часу. Велика кількість телеграм, що доставляються у відділяння зв'язку до кінця робочого дня, створює значні піки навантаження на мережі загального користування, що приводить до сповільненого проходження телеграм від відправника до адресата.

Перерахованих недоліків мережі загального користування немає в мережі абонентського телеграфування (AT), в основу якої покладений принцип максимального наближення послуг телеграфу до підприємств і установ. Це досягається установкою крайових телеграфних апаратів (телетайпів) безпосередньо в підприємствах і установах. Підприємство, що має такий апарат, включений через сполучну лінію в комутаційні станції мережі AT, стає абонентом цієї мережі, якому надаються наступні можливості:

отримання негайного з'єднання з будь-яким абонентом цієї мережі і ведення з ним телеграфного переговора;

передача телеграм іншим абонентам мережі AT незалежно від присутності там обслуговуючого персоналу у приймального апарату;

з'єднання із станційним апаратом свого вузла комутації для передачі повідомлення абонентам, не включеним в мережу AT (наприклад, абонентам мережі прямих з'єднань);

прийом повідомлень, що поступили від абонента іншої мережі через місцевий вузол комутації.

На мережі AT передача і прийом повідомлень, а також ведення документальних переговорів здійснюються на швидкості 50 Бод кодом МТА-2. Крім того, мережа AT до певної міри використовується для низькошвидкісної передачі даних як від крайових телеграфних установок на ЕОМ обчислювальних центрів і назад, так і між ЕОМ обчислювальних центрів.

Розвиток мережі AT приводить до значного розвантаження мережі загального користування в першу чергу від транзитної кореспонденції. Мережа AT багато в чому аналогічна мережі прямих з'єднань, проте, якщо в мережі AT можна миритися із зайнятістю каналів і необхідністю повторних викликів, то в мережі прямих з'єднань це нераціонально. Тому в мережах AT принцип комутації каналів строго витримується на всіх етапах встановлення з'єднання.

Схема абонентського телеграфного зв'язку приведена на рис. 4.5.

Рис. 4.5. Структура телеграфного зв'язку мережі абонентського телеграфування

Устаткування крайової установки мережі AT аналогічно устаткуванню крайового пункту мережі прямих з'єднань. Як крайовий пункт застосовуються рулонні телеграфні апарати (телетайпи). До апарату ТЛГ додається пристрій автовідповіді, що дозволяє приймати повідомлення у разі відсутності абонента. Зухвалий прилад (ВП), обладнаний номеронабирачем, дозволяє виробляти виклик вузла комутації (станції AT) і автоматичне включення апарату по команді з вузла. Абонентські установки сполучені з найближчими станціями AT. Виклик вузла комутації виробляється натисненням кнопки "Виклик" на зухвалому приладі. Вузол комутації реєструє виклик і приводиться в стан готовності прийому імпульсів набору номера. Перехідний пристрій (ПУ) станції AT забезпечує підключення до центру міжміських каналів. Після встановлення з'єднання з необхідним абонентом повідомлення передається з одного крайового пункту в іншій.

Міжнародний абонентський телеграф "Телекс". Різновидом абонентського телеграфу є міжнародний телеграф "Телекс", призначений для обміну повідомленнями і ведення документальних переговорів між абонентами встановленням безпосередніх з'єднань між ними. Мережа об'єднує понад 100 країн світу з кількістю абонентів більше 800 тисяч. Абонентами мережі є державні підприємства, установи, організації, фірми, іноземні посольства і представництва, яким необхідно обмінюватися повідомленнями між собою або передавати телеграфні повідомлення в інші країни світу. У мережі "Телекс", як і в мережі абонентського телеграфування, використовуються аналогічні крайові пристрої, швидкість передачі і телеграфний код МТА-2.

Мережа "Телекс" є виділеною. Вона, як і мережа AT, будується за радіально-вузловим принципом. На мережі "Телекс" України є один головний (центральний) вузол в Києві, в якому встановлена міжнародна електронно-транзитна станція типу АХВ-20. У перспективі можлива організація і інших головних вузлів на мережі "Телекс" з установкою електронних станцій, В зонових вузлах мережі використовуються координатні комутаційні станції, які застосовуються на існуючих телеграфних мережах, а також координатні підстанції з безпосереднім підключенням до них абонентів мережі "Телекс". Зонові координатні станції і підстанції з'єднуються із станцією АХВ-20 прямими пучками дискретних каналів, створюючих автоматичні напрями передачі повідомлень.

Міжнародна крайово-транзитна станція АХВ-20 фірми "Эріксон" (Швеція) є основним технічним засобом мережі "Телекс" і забезпечує:

взаємодія з координатними комутаційними станціями мережі "Телекс";

обслуговування міжнародних викликів при використанні телеграфних каналів дротяних ліній зв'язку і радіоканалів системи APQ;

можливість надання ряду додаткових послуг абонентам, крайові пункти яких безпосередньо підключені до станцій АХВ-20 (прямий виклик, скорочений набір номера, багатоадресний і циркулярний зв'язок, замкнута група абонентів і ін.);

встановлення з'єднань по обхідних напрямах у разі зайнятості або пошкодження основного напряму передачі;

роздільне або сумісне використання телеграфних каналів для абонентів різних класів;

накопичення по кожному обслуговуваному виклику необхідної інформації, використовуваної для подальших міжнародних розрахунків і нарахування абонентської платні.

На мережі "Телекс" застосовується така ж каналообразующая апаратура, як і на мережі абонентського телеграфування.

Крайові пункти абонентів мережі "Телекс" оснащуються рулонними телеграфними апаратами (телетайпами) з латинським шрифтом, обладнаними автовідповідачами і пристроями для автоматичної роботи. Крайові пункти абонентів мережі "Телекс", що відносяться до головних вузлів, безпосередньо підключаються до станції АХВ-20.

Телеграфна мережа України безперервно розвивається і удосконалюється. Перспективна телеграфна мережа країни відповідно до принципів ЕАСС матиме структуру, представлену на рис. 4.6.

Рис. 4.6. Структура перспективної телеграфної мережі

У її склад входитимуть on, транзитні вузли (ТУ), оконеч ниє місцеві станції (ОМС), комутаційні підстанції (ПК), магістральні канали між ТУ, ТУ і ОМС, між ОМС, а також абонентськими лініями, що сполучають ГОС, РУСЯВИЙ, ОСС (відділяння зв'язку сільські) і абонентські установки крайових пунктів з ОМС і ПК. Транзитні вузли, що сполучаються за принципом "кожен з кожним", служать для організації зв'язку між ОМС. Шляхом першого вибору є шлях від одного крайового пункту (ГОС, РУСЯВИЙ, ОСС) до іншого через ОМС (на рис. 4.6 показано штриховою лінією). Шлях другого вибору проходить через вхідний магістральний канал ТУ4, шлях третього вибору — через той, що входить ТУ3 і шлях четвертого вибору — через ТУ3 і ТУ4.

Переглядів: 1160