Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
Механізм розслідування та ведення облку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України визначає "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270.
Відповідно до Порядку розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:
- прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі – організації) і не використовувся в інтересах цієї організації;
- переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім, водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на ін видах транспортних засобів;
- виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов’язків);
- виконання донорських функцій;
- участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях тощо);
- участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
- проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов’язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
- використання газу в побуті;
- користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;
- виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;
- стихійного лиха;
- перебування в громадських місцях, на об’єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях.
Суттєвим мометом Порядку є те, що нащасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Засвідчує і встановлює факт нещасного випадку ЛПЗ, який видає потерпілому листок непрацездатності чи довідку про ушкодження здоров'я.