• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

В АКУШЕРСЬКИХ СТАЦІОНАРАХ

1. Для координації діяльності акушерського стаціонару щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій наказом головного лікаря закладу охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) створюється Комісія з інфекційного контролю (далі - КІК).

2. До складу КІК входять заступник головного лікаря ЗОЗ (він же і очолює комісію), завідувачі структурних підрозділів, а також госпітальний лікар-епідеміолог стаціонару, головна акушерка, завідувач бактеріологічної лабораторії, у якій проводяться мікробіологічні дослідження для стаціонару.

3. КІК працює відповідно до положення та плану, затверджених головним лікарем ЗОЗ.

4. Засідання КІК проводяться щомісяця, а у разі ускладнення епідситуації – за потреби.

5. Основним завданням КІК є координація заходів персоналу ЗОЗ з метою попередження виникнення внутрішньолікарняних інфекцій (далі – ВЛІ).

6. Функції КІК:

6.1.Розробляє та впроваджує програму інфекційного контролю у стаціонарі у відповідності до діючих галузевих нормативних документів.

6.2.Обґрунтовує необхідність заходів профілактики ВЛІ та їх фінансування.

6.3.Організує систему захисту професійного здоров’я медичних працівників.

6.4.Здійснює організацію занять з інфекційного контролю та приймання заліків у медичного персоналу двічі на рік за темами занять, про що робиться відмітка в санітарній книжці.

6.5.Оцінює ефективність заходів інфекційного контролю та розробляє рекомендації щодо їх удосконалення.

6.6.Вирішує питання щодо проведення закриття стаціонару та проведення дезінфекції.

6.7.Призначає відповідальних осіб за розробку та впровадження окремих заходів виконання програми інфекційного контролю.

6.8.Аналізує ефективність заходів інфекційного контролю.

6.9.Забезпечує взаємодію з адміністрацією стаціонару та держсанепід-службою.

7. Рішення КІК оформляються протоколом, затверджуються наказом головного лікаря закладу охорони здоров’я та доводяться до відома всіх співробітників.

Тема№15"Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об'єктах"

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним осередком, що завдає моральних і матеріальних збитків, а іноді призводить і до загибелі людей.

За масштабами та інтенсивністю є такі пожежі:

- окремі пожежі, що виникають в окремих будівлях (спорудах) або у невеликих ізольованих групах будівль;

- суцільні пожежі, під час яких одночасно горить більшість будівель і споруд на певній ділянці забудови

(понад 50%);

- вогневий шторм – особлива форма суцільної пожежі. Вертикальний потік нагрітих продуктів горіння, в який

з великою швидкістю (до 50 км на год) надходить (втягується) значна кількість свіжого повітря;

- масові пожежі, що утворюються з окремих і суцільних пожеж.

Залежно від місця виникнення розрізняють такі пожежі:

- на транспортних засобах;

- степові й польові;

- у населених пунктах;

- підземні пожежі в шахтах, рудниках;

- торф'яні та лісові, а також пожежі в будинках, спорудах (зовнішні й внутрішні).

Пожежна безпека – стан об'єкта, при якому із встановленою вірогідністю виключаються можливість виникнення і розвиток пожежі, дія на людей небезпечних факторів пожежі; забезпечується захист матеріальних цінностей. Забезпечити пожежну безпеку об'єкта досить складно і тому до цього забезпечення необхідно проводити комплексно.

Профілактика. Основні системи комплексу заходів і засобів щодо пожежної безпеки є:

- система запобігання пожежі;

- система протипожежного захисту;

- система організаційно-технічних заходів.

Система організаційно-технічних заходів на об'єкті включає організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні заходи.

Організаційні заходи передбачають: організацію пожежної охорони на об'єкті, проведення навчань з птань пожежної безпеки (інструктажі, пожежно-технічні мінімуми), наочні засоби протипожежної пропаганди, організацію пожежно-технічних комісій (ПТК), проведення перевірок, огляди стану безпеки приміщень та ін.

До технічних засобів належать: суворе дотримання правил і норм, технічне переоснащення виробництва, експлуатації чи можливе переобладнання електромереж, опалення, вентиляції, освітлення тощо.

Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволених місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибуховонебезпечних приміщеннях, регламентацію пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт тощо.

Експлуатаційні заходи – своєчасне проведення профілактичних оглядів, ремонт електромереж, електроустановок, опалення, вентиляції.

Система запобігання пожежі – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на унеможливлення умов, необхідних для виникнення пожежі. Ця система включає два основних напрями:

а) запобігання утворенню горючого середовища: застосування герметичного виробничого устаткування, заміна в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеження кількості пожежо- та вибуховонебезпечних речовин при використанні та зберіганні; застосування робочої та аварійної вентиляції тощо;

б) запобігання виникненню в горючому середовищі джерела займання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел займання; виконання вимог щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів (горюча речовина, окисник та джерело займання); використання швидкодійних засобів захисного вимкнення, заземлення устаткування тощо.

Система протипожежного захисту – це сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об'єкта здійснюється за такими напрямами:

Обмеження розмірів та поширення пожежі: розміщення будівель і споруд на території об'єкта з дотриманням протипожежних розривів; дотримання обмежень стосовно кількості поверхів будівель та площі поверху; правильне планування відділень (лікарні); вогнестійкі конструкції; система автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння тощо.

Обмеження розвитку пожежі: обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться у приміщенні; використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухонебезпечності; своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів тощо.

Забезпечення безпечної евакуації людей та майна: вибір такого об'ємно-планувального та конструктивного способу зведення будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично допустимих рівнів факторів пожежі; застосування конструкцій будівель та споруд відповідних ступенів вогнестійкості, для збереження несівних та огороджувальних функцій протягом усього часу евакуації; вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту; застосування аварійного вимкнення і комунікацій; улаштування систем протидимового захисту; улаштування необхідних шляхів евакуації (коридорів, сходових кліток, зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне утримання.

Створення умов для успішного гасіння пожежі: встановлення у будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики; забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння; улаштування та утримання в належному стані території підприємства, під'їздів до будівель, пожежних водоймищ.

Причинами пожеж є дві групи причин:

1. Порушення організаційного і технічного забезпечення системи пожежної безпеки.

2. Порушення правил пожежної безпеки медичним і допоміжним (технічним) персоналом як результат недотримання вимог технологічного процесу.

До першої групи причин належать:

а) порушення з недотримання організаційних заходів та вимог: недостатній рівень опрацювання організаційних завдань, організаційно-методичних заходів і технічного забезпечення пожежної безпеки. Основними заходами протипожежної безпеки є готовність первинних протипожежних засобів (вогнегасники, гідранти, пожежні щити з відрами, лопатами, баграми, резервуари з піском), оприлюднення їх місцезнаходження, наявність і технічна надійність технічних засобів зв'язку, оприлюднення планів евакуації хворих і персоналу, постійна перевірка не захаращеності проходів та евакуаційних шляхів тощо;

б) до причин технічного порядку слід віднести відсутність вільного шляхового під'їзду до лікувального закладу, відсутність аварійної системи водопостачання.

Важливим є контроль керівництва лікарні за станом загальнотехнічних служб (автогосподарства, складів – зберігання мастильних і паливних матеріалів, хімічних реагентів, розчинників, лаків, фарб, білизни тощо).

в) до причин організаційного плану слід віднести порушення трудової дисципліни, недотримання лікувального та пропускного режимів у ЛПЗ (можливість проникнення сторонніх осіб, вживання алкоголю на території ЛПЗ, можливість терористичних акцій, підпалів тощо). Не менш важливим для запобігання пожеж є постійний контроль за дітьми і підлітками з числа пацієнтів.

До другої групи причин належать:

1) порушення правил електробезпеки при користуванні електричним обладнанням : автоклавів, електроопалювальними та освітлювальними приладами (несправність електропроводки та електрообладнання);

2) використання несправної або неправильне використання електродіагностичної та електролікувальної апаратури операційних, кабінетів функціональної діагностики, рентгенодіагностичних кабінетів, лабораторій, фізіотерапевтичних кабінетів;

3) порушення правил техніки безпеки при користуванні газоопалювальними приладами;

4) недотримання правил техніки безпеки в операційних (пошкоджена електропроводка, відсутність надійної вентиляції, порушення у системі подавання та відведення наркотичних і газопарових сумішей, недотримання вимог безпеки праці щодо запобігання іскроутворенню, накопиченню статичної електрики тощо);

5) неправильне зберігання та використання кисню в балонах;

6) порушення правил пожежної безпеки при кремації трупів, спалюванні сміття та ін.;

7) порушення техніки безпеки на складах і в підсобних приміщеннях, особливо при збереженні паливно-мастильних та легкозаймистих матеріалів;

8) порушення вимог безпеки під час ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з використанням вогню (електрозварювання та ін.).

Гарантування пожежної безпеки є складовою виробничої діяльності посадових осіб, працівників закладу. Обов'язки щодо гарантування пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у функціональних обов'язках, інструкціях тощо. У кожному закладі наказом (інструкцією) має бути встановлений відповідний протипожежний режим.

У будівлях та спорудах, які мають 2 поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, які вивішуються на видному місці. Шляхи проходження дітей і хворих під час евакуації не повинні перетинатися, їх можна замінювати залежно від обставин.

У закладі має бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників. У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із номером телефону для виклику пожежної охорони.

Для працівників охорони (сторожів, вахтерів) адміністрацією має бути розроблена інструкція, в якій визначені їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій у разі пожежі. Вони зобов'язані знати порядок дій у разі пожежі, правила користування засобами пожежогасіння.

Медперсонал зобов'язаний дотримуватись встановленого протипожежного режиму, у разі пожежі – діяти відповідно до вимог.

У закладах з кількістю 50 працівників і більше за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії.

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (вступний при прийомі на роботу; первинний – безпосередньо на робочому місці; повторний – на робочому місці не рідше 1 раз на рік; цільовий – перед виконанням разових пожежонебезпечних робіт, при ліквідації наслідків стихійного лиха тощо).

Читайте також:

1. З ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСУ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ВИНИКНЕННЯ ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ В АКУШЕРСЬКИХ СТАЦІОНАРАХ
2. ІНСТРУКЦІЯ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ІНФЕКЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ В АКУШЕРСЬКИХ СТАЦІОНАРАХ

Переглядів: 869