• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Закон грошового обігу.

1. Під грошовою масою слід розуміти сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які знаходяться в розпорядженні суб’єктів грошового обігу в певний момент. З точки зору якісної характеристики грошової маси розглядають грошові агрегати. Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

Мо= готівка(гроші поза банками)

М1=Мо+депозити до запитання

М2=М1+строкові депозити та інші кошти (валютні заощадження)

М3=М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями.

Крім грошових агрегатів НБУ визначає показник «грошова база». Грошова база – це гроші, які не беруть участі в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для її розширення.

Гбаза = Мо + готівка в касах банку + резерви КБ

Співвідношення між грошовою масою і грошовою базою називається грошово-кредитним мультиплікатором. Грошовий мультиплікатор – це процес створення нових банківських депозитів при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових(вільних) резервів, що надійшли до банку ззовні. Загальний банківський резерв – вся сума грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Обов’язковий резерв – частина загального резерву банку, яка повинна зберігатися в грошовій формі і не використовуватися для поточних потреб. Додатковий (вільний) резерв – це сукупність коштів комерційного банку, які банк має у розпорядженні в даний момент і які можуть бути використані ним для активних операцій. Цей резерв має таку формулу:

Рв = ДО + ЗК + МБК – ВСФ – Ао – Ор,

де Рв – додатковий, або вільний, резерв; К – капітал банку; ЗК – залучені банком кошти, депозити; МБК – сальдо заборгованості банку за міжбанківським кредитом, включаючи і кредити НБУ; ВСФ – відрахування до центрального страхового фонду; Ао – вклади банку в активні операції, не повернуті на даний момент; Ор – обовязкові резерви. Рівень грошово-кредитного мультиплікатора залежить від норми обовязкового резервування: m = 1/r, де m – грошово-кредитний мультиплікатор; r – норма обовязкового резервування.

Приріст грошової маси може бути виражений формулою:

М = R 1/r,

де М – приріст грошової маси; R – початковий приріст резервів; r – норма обовязкового резервування.

Фактично, рівень мультиплікатора, який склався на певний час, визначається як співвідношення загальної маси грошей в обігу і суми грошової бази за формулою:

mm = (M0 + D) / (M0 + R),

де mm – показник фактичного рівня мультиплікатора; M0 – маса готівки в обігу поза банками; D – маса грошей у депозитах комерційних банків; R – сума резервів комерційного банку.

2. Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар) використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

Виходячи з відомого рівняння обміну І. Фішера,( MV =PQ) величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою:, M – маса грошей в обігу; V- швидкість їх обігу; P – середній рівень товарних цін; Q- маса товарів в обігу.

З наведеної формули випливає, що величина швидкості обігу грошей прямо пропорційно пов’язана з номінальним обсягом виготовленого національного продукту (P Q) й обернено пропорційно — з обсягом маси грошей, що є в обороті.

3. Грошовий обіг не є простим повторенням обігу товарів і підпорядковується своєму специфічному закону. Сутність його полягає в тому, що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об’єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Якщо формалізувати суть цього закону, то вона може бути виражена рівнянням:

Мф = Мн,

Мф — фактична маса грошей в обігу,Мн — об’єктивно необхідна для обігу їх маса. Якщо Мф перевищує Мн — значить в обігу з’явилися зайві гроші, і навпаки, якщо Мф менше від Мн — їх нестача.

Кількість грошей, у середньому необхідних для обігу протягом певного часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці. Цю залежність можна виразити формулою:

, де P Q — сума цін товарів, що реалізуються за певний період, V — середня кількість оборотів грошової одиниці за цей же період.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. IV. Закони ідеальних газів.
3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
4. IV. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ЗАКОНОДАВСТВА.
5. А) Грошовий обіг. Закони.
6. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
7. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
8. Аграрні закони України
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
11. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
12. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства

Переглядів: 391