• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Greenpeace”.

Міжнародні екологічні організації, угоди

Роль світової громадськості у їх розв’язанні.

Демографічна проблема.

Енергетична і сировинна проблеми

Це насамперед проблеми надійного забезпечення людства паливом і сировиною.

Енергетична і сировинна кризи 1970-х — початку 1980-х рр. завдали відчутний удар системі існуючих тоді міжнародних зв'язків і спричинили важкі наслідки в багатьох країнах.

Кризи дали імпульс розвитку енергозберігаючих і матеріалозберігаючих технологій, посиленню режиму економії сировини, прискоренню структурної перебудови економіки. Підвищена увага стала приділятися використанню альтернативних матеріалів і джерел енергії. Під впливом кризи інтенсифікувалися великомасштабні геологорозвідувальні роботи.

Одним із шляхів розв'язання проблеми є раціональне використання мінеральних ресурсів (переважна більшість з яких невідновні), яке передбачає комплексне освоєння викопної сировини.

Значно ширше починає використовуватися комплексна переробка мінеральної сировини, ресурсозберігаюча техніка, маловідходні та безвідходні технології. Створення безвідходного виробництва є складним процесом, що вимагає вирішення ряду взаємозалежних технологічних, економічних, організаційних, психологічних та інших завдань.

Ця глобальна проблема людства зумовлена, з одного боку, «демографічним вибухом» в країнах, що розвиваються, Азії, Африки -Латинської Америки, з іншого — депопуляцією, тобто порушенням відтворення населення та скороченням його кількості в розвинутих країнах.

Із зростанням кількості населення на планеті виникає низка проблем: забезпечення людей продуктами харчування, підвищення добробуту, задоволення соціальних потреб: медичних, освітніх, культурних, правового захисту. Майже кожен десятий житель Землі страждає від голоду та недоїдання. Особливо це стосується країн Африки, Південно-Східної Азії, окремих країн Латинської Америки.

Водночас розвинуті країни Америки і Європи мають надлишок продуктів харчування, але країни, що розвиваються, не спроможні закупити їх у необхідній кількості.

Greenpeace – міжнародна громадська екологічна організація, основна мета якої – добитись рішення глобальних екологічних проблем. В тому числі шляхом привернення до них уваги громадськості і влади.

Greenpeace – працює більше ніж у 40 країнах Європи, Америки, Азії, Океанії. Близько трьох мільйонів прихильників у всьому світі підтримують дії Greenpeace.

Діяльність Greenpeace фінансується прихильниками. Основний принцип відмова від фінансування промисловими компаніями, банками, державними структурами і політичними партіями – гарантує незалежність дій.

Greenpeace – виник в 1971р. в Канаді. Першою серйозною дією стала акція проти ядерних випробувань на острові Амчітка у районі Аляски, після якої США відмовились від використання цього полігону.

Основною задачею Greenpeace є:

§ зміна відношення людей до природи;

§ вплив на громадську думку і тому приділяє велику увагу роботі з засобами масової інформації.

Акції найважливіший інструмент Greenpeace. При їх проведенні завжди дотримується важливий принцип – „ненасильність”.[1]

У своїй місії організація не має постійних союзників або противників.

Міжнародний характер організації дозволяє Greenpeace впливати на виробників та продавців і вимагати від них дотримання екологічних норм і стандартів у всьому світі. В 1997 р. спільно з іншими екологічними організаціями Greenpeace добився від декількох міжнародних лісозаготівельних компаній працюючих на території Карелії, оголошення мораторію на вирубку найбільш цінних, ненарушених лісів. Цього вдалось досягти завдяки спільним зусиллям Greenpeace Росії, Фінляндії та інших недержавних природоохоронних організації.

Громадські кампанії Greenpeace спрямовані на:

§ захист океану і лісів;

§ поступово скасувати видобування палива і поновити джерело енергії, щоб зупинити зміну клімату;

§ усунення токсичних, хімічних речовин;

§ запобігання ядерної загрози та ядерного зараження;

§ запобігання генетично модифікованої мікрофлори викинутої у природу;

§ розвиток системи селективного збору і переробки побутових відходів.

§ Greenpeace відіграв основну роль, в прийнятті таких рішень:

§ заборона експорту токсичної пустої породи, у менш розвинені країни;

§ мораторій на вбивство китів;

§ заборона на використання ядерної зброї.

Міжнародне екологічне співробітництво в галузі охорони довкілля розпочалось в 50—60-х роках, коли були досягнуті й підписані перші угоди про охорону вод Світового океану від забруднень нафтопродуктами, про охорону природи й природних ресурсів. Протягом останніх 40 років під егідою ООН було створено десятки органів, центрів і програм з охорони довкілля: 1970 p.— Міжнародна програма МАВ («Людина і біосфера»), яка вбирає близько 15 наукових проектів досліджень для ЗО країн: 1972—ЮНЕП (Програма міжнародного співробітництва з проблем природного середо вища), ВОЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я), МКОСР (Міжнародна комісія з охорони довкілля і розвитку), ЕФОС (Глобальний фонд навколишнього середовища, з 1990 p.);

ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН); АМО (Всесвітня метеорологічна організація) та ін. В останні 20 років проведено кілька дуже важливих міжнародних конференцій, присвячених проблемі охорони довкілля (у Стокгольмі, Тбілісі, Москві), прийнято ряд конвенцій з охорони вод Світового океану, заборони розробки, виробництва і накопичення бактеріологічної зброї, заборони наземних ядерних випробувань, забруднень Балтійського й Чукотського морів та ін.

Експерти ООН вважають, що сьогодні основні міжнародні зусилля у вирішенні глобальної екологічної кризи мають бути спрямовані на:

· дослідження першопричин кризи;

· боротьбу з її наслідками;

· оцінку глобального ризику;

· залучення широкої громадськості;

· забезпечення засобів правового регулювання;

· інвестування в наше майбутнє.

Одним із найважливіших є вирішення питань деморегуляції і впровадження ефективних біотехнологій.

Дуже важливою міжнародною угодою є конвенція ООН 1982 p. з морського права («Хартія морів»), в обговоренні якої брало участь 156 країн, 20 міжурядових і понад 60 неурядових міжнародних організацій. За цією конвенцією держави, які підписали угоду, мають зберігати морське середовище та захищати його від забруднення. Це стосується всіх джерел забруднень незалежно від того, де вони розташовані — на суші або морі. З метою запобігання забруднення морського середовища з джерел, що розташовані на суші, держави зобов'язувалися розвивати своє національне господарство з урахуванням міжнародних стандартів і правил. Аналогічні вимоги поширюються й на морські судна, які плавають під прапорами цих країн.

Відомою в усьому світі є міжнародна організація Римський клуб, створений у 1968 p. з ініціативи італійського економіста Ауреліо Печчеї. Сьогодні в цю організацію входить близько 80 всесвітньо відомих вчених і діячів різних професій з ЗО країн світу, у тому числі — Д. Медоуз, Б. Коммонер, У. Тоффлер, Б. Гав-рилишин, Сабуро Окіта та ін.

Головною метою клубу є вивчення глобальних проблем цивілізації і вироблення шляхів подолання найбільших лихоліть людства: бідності, безробіття, глобальної екологічної кризи. Щорічно члени Римського клубу готують доповіді, які, як правило, привертають до себе увагу всього світу:

· «Межі зростання»,

· «За межами зростання» (Деніс Медоуз, 1975, 1993),

· «Людство на роздоріжжі»,

· «Ріо — перебудова міжнародного порядку»,

· «Мета для глобального суспільства» та інші (присвячені проблемам відходів, енергії, освіти, організації майбутнього суспільства тощо).

Україна завжди брала активну участь у роботі міжнародних організацій, пов'язаній з охороною довкілля. Сьогодні вона є учасницею понад 20 міжнародних конвенцій, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, а також понад 10 двосторонніх угод у цій галузі.

Першочерговим завданням сьогодення в Україні е приведення національного законодавства у відповідність з існуючими нормами міжнародного права і забезпечення того, щоб нові законодавчі акти молодої незалежної держави узгоджувались з міжнародними вимогами.

У майбутньому Україна розширюватиме свою міжнародну активність у напрямі співробітництва з такими організаціями, як ЮНЕП, МАГАТЕ, Комісія Сталого Розвитку, Глобальний Екологічний фонд та ін., співпрацюватиме у виконанні міжнародних програм з Охорони Чорного моря, Дунаю, Карпат, з проблем утилізації відходів, водного та повітряного перенесення забруднень та ін.

Деякі досягнення ООН по захисту навколишнього середовища:

· - Киотський протокол до Конвенції про зміну клімату 1997 року направлений на уповільнення процесу глобального потеплення. В 2004 році він отримав юридичну силу. Цей протокол зобов'язує країни до 2012 року скоротити об'єм викидів небезпечних парникових газів на 5,2 відсотка.

· - Декларація і програма дій із забезпечення стійкого розвитку малих острівних держав 1994 року приписує країнам прийнять конкретні заходи на користь 40 малих острівних держав для сприяння їх соціально-економічному розвитку. Багато малих островів мають вельми обмежені ресурси і через це не змогли скористатися плодами глобалізації.

· - Конвенція по боротьбі із запустинюванням 1994 року направлена на вирішення проблем, пов'язаних з надмірною культивацією, збезлісенням, надмірним випасом і недостатнім зрошуванням. Під загрозою запустинювання знаходиться чверть території планети. Із-за зниження продуктивності сільськогосподарських і пасовищних угідь засобів для існування можуть позбутися більше 1 мільярда людей в більш ніж 100 країнах.

· - Конвенція Організації Об'єднаних Націй про біологічну різноманітність 1992 року направлена на захист і збереження різноманітності тварин і рослин, необхідних для виживання людства [13].

· Важливу роль грають міжнародні організації у вирішенні енергетичної проблеми. Серед них міжнародне агентство ООН по атомній енергії (МАГАТЕ) і інші міжнародні організації. Вони займаються не тільки поточними питаннями розвитку енергетики, але і проблемами її глобального розвитку. Прогнози, що готуються ними, дозволяють повніше представити майбутнє енергетики і наслідки можливих рішень по розвитку енергетичного порядку.

· В квітні поточного року в Нью-Йорку пройшла сесія Генеральної Асамблеї ООН, де заслуховувалась доповідь консультативної групи з енергетики [12].

· В 90-і роки також відбулися крупні глобальні і регіональні конференції ООН з народонаселення. На відміну від минулого, на цих форумах запанував інтегральний підхід до демографічної, екологічної і економічної політики, при якому стабілізація населення розглядалася як одна з важливих умов стійкого розвитку країн Африки, Азії і Латинської Америки, усунення в них бідності і убогості.

Переглядів: 1749