• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Air Arabia

1. Поняття та правове регулювання служби в органах місцевого самоврядування.

2. Проходження служби в органах місцевого самоврядування та службова кар'єра.

3. Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування. Припинення служби в органах місцевого самоврядування. Обмеження пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби.

4. Поняття гарантій місцевого самоврядування.

1. Поняття та правове регулювання служби в органах місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, матеріальні й соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Служба в органах місцевого самоврядування — це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які обіймають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і одержує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посади в органах місцевого самоврядування поділяються на виборні й невиборні.

Виборні, у свою чергу, поділяються на дві групи: а) на які особи обираються

територіальною громадою; б) на які особи обираються або затверджуються радою. Невиборними є посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної в місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. На цю посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків.

В органах місцевого самоврядування встановлюються сім категорій посад,

які охоплюють усіх посадових осіб, починаючи від посади Київського міського

голови, голів обласних рад і Севастопольського міського голови (перша категорія) і закінчуючи посадами радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад (сьома категорія).

2. Проходження служби в органах місцевого самоврядування та службова кар'єра.

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на такі посади:

1) сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні";

2) голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови — секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;

3) заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради шляхом затвердження відповідною радою;

4) керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної в місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

У разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного відбору.

Голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський та Севастопольський міські голови, міські голови міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу).

На час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їхніх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом).

Громадяни України, які вперше приймаються (обираються) на службу в органи місцевого самоврядування, складають Присягу такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки".

Посадова особа місцевого самоврядування підписує текст Присяги, який зберігається за місцем її роботи. Про складання Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Новообрані сільські, селищні, міські голови, голови рад складають Присягу на сесії відповідної ради.

Закон встановлює обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби.

Так, на службу в органи місцевого самоврядування не можуть бути прийняті особи:

1) визнані судом недієздатними;

2) які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку;

3) які відповідно до закону позбавлені права займати посади в органах державної влади та їхньому апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого терміну;

4) які в разі прийняття на службу в органи місцевого самоврядування будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, котрі є близькими родичами чи свояками.

Посадові особи місцевого самоврядування не можуть бути організаторами і безпосередніми учасниками страйків та інших дій, що перешкоджають виконанню органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування передбачених законом повноважень. Irani обмеження, пов'язані з проходженням служби в органах місцевого самоврядування, встановлюються виключно законами України.

З метою оцінки ділових і професійних якостей, а також кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, крім осіб, зазначених у ч. 2 ст. 17 Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування", посадові особи місцевого самоврядування один раз на чотири роки підлягають атестації.

Атестації не підлягають сільські, селищні, міські голови, голови районних у містах, районних і обласних рад, секретарі сільських, селищних, міських рад, працівники патронатної служби, особи, які перебувають на посаді менше одного року, молоді фахівці, вагітні жінки чи жінки, які працюють менше одного року після виходу на роботу з відпустки по вагітності й пологах чи догляду за дитиною, особи, прийняті на посаду на визначений строк.

Атестаційна комісія створюється за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті, районної, обласної ради. Головою атестаційної комісії призначається секретар сільської, селищної, міської ради, заступник голови районної в місті, районної, обласної ради. У сільських, селищних радах з нечисленними виконавчими органами (до 5 осіб) атестацію може провадити сільський, селищний голова.

Атестаційна комісія працює гласно. Посадова особа має право попередньо ознайомитися з матеріалами її атестації, брати участь у засіданні комісії, на якому розглядається питання про її атестування, оскаржувати, в разі незгоди, рішення атестаційної комісії сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті, районної, обласної ради протягом десяти днів з дня винесення її рішення або до суду.

За результатами атестації атестаційна комісія робить один з таких висновків: про відповідність займаній посаді; про відповідність займаній посаді за певних умов (здобуття освіти, проходження стажування, набуття відповідних навичок, підвищення кваліфікації тощо); про невідповідність займаній посаді.

Результати атестації мають рекомендаційний характер.

Відповідно до висновку атестаційна комісія пропонує сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті, районної, обласної ради:

1) визнати посадову особу атестованою;

2) призначити протягом року повторне атестування (за згодою посадової особи);

3) зарахувати посадову особу до кадрового резерву або призначити її на вищу посаду;

4) перевести посадову особу на іншу посаду, що відповідає її кваліфікації, або звільнити її із займаної посади.

Спори, що виникають у зв'язку з проведенням атестації, вирішуються відповідно до законодавства про порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.

Інші питання атестації посадових осіб регулюються положенням про проведення атестації, яке затверджується сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради.

Типове положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування затверджується Кабінетом Міністрів України1.

3. Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування. Припинення служби в органах місцевого самоврядування. Обмеження пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби.

В органах місцевого самоврядування існує класифікація посад. Встановлено сім їх категорій:

перша категорія — посади Київського міського голови, голів обласних рад і Севастопольського міського голови;

друга категорія — посади Сімферопольського міського голови, міських (міст-обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад і Севастопольського міського голови, заступника міського голови — секретаря Київської міської ради;

третя категорія — посади перших заступників і заступників міських голів (міст-обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст-обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст-обласних центрів), голів районних, районних у містах рад; керуючих справами виконавчих апаратів обласних і Севастопольської міської рад;

четверта категорія — посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;

п'ята категорія — посади міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, заступників голів районних рад, керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного, значення) рад;

шоста категорія — посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, фахівців управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

сьома категорія — посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, що не зазначені серед наведених, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування третьої — сьомої категорій, надає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, стосовно себе та членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування першої — другої категорій, має надати також відомості про належне їй та її родині нерухоме й цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери. Зазначені відомості надаються посадовою особою органів місцевого самоврядування щорічно в порядку, встановленому законом.

При прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги в межах відповідної категорії посад:

— особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3,2 або 1 -й ранг;

— особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5,4 або 3-й ранг;

— особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7,6 або 5-й ранг;

— особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9,8 або 7-й ранг;

— особам, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11,10 або 9-й ранг;

— особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13,12 або 11-й ранг;

— особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорій, може бути присвоєно 15,14 або 13-й ранг.

Ранги, які відповідають посадам першої та другої категорій, а також ранги сільським, селищним, міським головам, головам районних, районних у містах рад присвоюються рішенням відповідної ради в межах відповідної категорії посад.

Ранги, які відповідають посадам третьої — сьомої категорії, присвоюються відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, районної, районної в місті ради.

Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи. Присвоюються вони одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вишу посаду. Особам, які призначаються на посади з випробувальним строком, ранги присвоюються після його закінчення, за результатами роботи. Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку виплачується відповідно до цих рангів.

Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як 2 роки.

За виконання особливо відповідальних завдань посадовій особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг достроково у межах відповідної категорії посад.

За сумлінну працю при виході на пенсію посадовій особі місцевого самоврядування може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

Посадова особа місцевого самоврядування може бути позбавлена присвоєного відповідно до Закону "Про службу в органах місцевого самоврядування" рангу лише за вироком суду.

Якщо посадова особа місцевого самоврядування обрана чи призначена на посаду нижчої категорії або залишила службу в органі місцевого самоврядування, за нею зберігається присвоєний ранг.

У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.

Граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються на відповідні посади.

Термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування може бути продовжено, але не більш як на 5 років за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної в місті, обласної ради.

Після закінчення цього терміну посадові особи місцевого самоврядування за рішенням відповідного голови можуть бути залишені на посадах радників чи консультантів (патронатна служба), якщо такі посади передбачені штатним розкладом, на умовах строкового трудового договору.

Організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень і відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов'язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються в порядку, передбаченому законом.

3. Поняття гарантій місцевого самоврядування.

Загальні конституційні основи гарантій місцевого самоврядування охоплюють усі сторони його організації і здійснення. За ступенем такого охоплення вони поділяються на основні, що впливають на всі сфери місцевого самоврядування, та спеціальні, що належать лише до окремих сфер, місцевого самоврядування.

Так, до числа основних відносять гарантії, які забезпечують реалізацію принципів демократизму держави й суспільства, соціальної держави, соціальної свободи, соціальної справедливості, гуманізму, рівноправності, єдності юридичних прав і обов'язків, законності тощо.

Зокрема, принцип демократизму держави і суспільства означає встановлення якісно нового механізму взаємовідносин держави і суспільства, держави і особи. Демократичними є держава і суспільство, які постійно, всебічно і повно виражають волю народу, а будівництво держави та її діяльність відповідають конституційній волі народу. Мається на увазі як загальна воля народу, так і воля окремих соціальних груп, спільнот (територіальних і релігійних громад) і воля кожної окремої особи — людини і громадянина. Тобто демократичною є держава, яка здійснює владу народу з його волі й відповідно до його волі, а також створює правові, організаційні, економічні та інші умови для безпосередньої реалізації народом цієї влади, в тому числі й через місцеве самоврядування.

Демократизм виражається ще в рівноправності громадян, в наявності системи прав і свобод людини і громадянина, у забезпеченні права участі кожного громадянина в управлінні державою чи безпосередньо через вільно обраних представників на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні тощо.

Принцип соціальної держави полягає в тому, що держава має бути виразником, представником і захисником інтересів усього суспільства, всього народу й інтересів територіальних громад, тобто як публічних, загальних і корпоративних інтересів, так і інтересів кожної особи, кожної людини і громадянина. Найважливішою рисою соціальної держави є принципово нове ставлення її до особи, до її інтересів, визнання її пріоритетом серед соціальних цінностей. Адже утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одночасно слід ураховувати, що на рівні місцевого самоврядування, в межах територіальної громади, знаходять прояв і реалізацію переважна частина прав і свобод людини і громадянина. Тут же здійснюється і захист цих прав і свобод. Таким чином, на рівні місцевого самоврядування формується і функціонує локальна система захисту прав людини і громадянина1.

Щодо інших конституційних основ гарантій місцевого самоврядування, то, наприклад, принцип соціальної свободи виражається в наданні суб'єктам муніщшальних правовідносин максимальної свободи у виборі варіантів своєї поведінки. Принцип соціальної справедливості спрямований на досягнення з допомогою права оптимальної сумірності між можливим і належним поводженням суб'єктів правовідносин і оцінкою його результатів. Гуманізм виражається у визнанні, закріпленні та реальному гарантуванні природних і невід'ємних прав і свобод кожної людини, в тому числі і права на місцеве самоврядування. Адже, всі люди вільні й рівні у своїй гідності і правах. Права і свободи людини невідчужувані й непорушні. Рівноправність закріплює рівність усіх громадян перед законом і судом. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються. Єдність прав і юридичних обов'язків виражається в органічному зв'язку і взаємозумовленості прав і юридичних обов'язків суб'єктів муніципально-правових відносин, за яких праву користуватися зазначеним соціальним благом повинен відповідати обов'язок робити суспільно корисні дії в інтересах інших. Кожний зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України і законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей. Законність виражається у вимозі суворого й повного виконання правових приписів усіма суб'єктами права.

Усі конституційні основи гарантій місцевого самоврядування взаємозумовлені та тісно взаємопов'язані між собою. Вони реальні лише за умовою, якщо їм відповідає в суспільстві правовий порядок з його демократичною і гуманістичною спрямованістю. Лише тоді можна казати про наявність у суспільстві й державі справжнього муніципалізму як теорії та практики місцевого самоврядування. Якщо місцеве життя будується всупереч цим принципам, не відповідає їм — конституційні основи і гарантії муніципальної демократії стають декларацією, а муніци-палізм носить символічний та фіктивний характер.

Таким чином, визнання місцевого самоврядування як однієї з основ конституційного ладу виходить з намірів України бути демократичною, соціальною та правовою державою. Воно також свідчить про розуміння цінності місцевого самоврядування, яке забезпечує здійснення українським народом своєї влади, реалізацію прав громадян на участь в управлінні державними та місцевими справами, а також інших прав людини і громадянина.

Поряд з основними конституційними гарантіями місцевого самоврядування в Конституції закріплено й спеціальні гарантії:

- самостійність рішення територіальними громадами та органами і посадовими особами місцевого самоврядування питань місцевого значення (ч. 1 ст. 140);

- поєднання у місцевому самоврядуванні представницької та безпосередньої демократії (ч. З ст. 140);

- непідпорядковуваність однієї територіальної громади іншій (частини 1 і 4 ст. 140);

- обов'язковість наявності органів місцевого самоврядування (ч.4ст. 140);

- пріоритетна роль представницьких органів місцевого самоврядування в системі органів місцевого самоврядування (ст. 141) тощо.

Так, наприклад, фіксація на конституційному рівні принципу виборності органів і посадових осіб місцевого самоврядування найповнішою мірою демонструє демократичний характер права людини на місцеве самоврядування. Одночасно воно тісно пов'язане з принципом самостійності місцевого самоврядування, тому що тільки обрані населенням органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть бути незалежними у процесі вирішення питань місцевого значення.

Найважливішою конституційною гарантією місцевого самоврядування є також гласність. Гласність має особливе значення для населення, для реалізації його прав і свобод, у тому числі права на місцеве самоврядування. Конституція України приділяє чимало уваги означеній гарантії у вигляді фіксації права на інформацію через свободу друку і слова, збирання, зберігання, використання та поширення інформації, доступу до матеріалів і документів, демократичну діяльність ЗМІ, звіти посадових осіб місцевого самоврядування перед населенням тощо.

До категорії конституційних гарантій належать і проголошені в Конституції України принципи:

- забезпечення органами державної влади мінімальних місцевих бюджетів (ст. 142);

- гарантованості мінімальних державних соціальних стандартів у галузі місцевого самоврядування (ч. З ст. 142);

- державне визнання і гарантування місцевого самоврядування (ст. 7) тощо.

Державна підтримка місцевого самоврядування — одна з головних умов забезпечення самостійності місцевого самоврядування в Україні. Обумовлюється це особливою роллю держави у функціонуванні місцевого самоврядування в будь-якій країні на сучасному етапі, наприклад у правовому регулюванні, забезпеченні стабільності фінансово-економічної основи шляхом надання дотацій і субвенцій тощо. У цілому, зміст державної підтримки місцевого самоврядування полягає у створенні необхідних умов для становлення і розвитку місцевого самоврядування, сприяння населенню у здійсненні права на місцеве самоврядування.

До числа спеціальних конституційних гарантій місцевого самоврядування можна також віднести:

- організаційне відокремлення місцевого самоврядування від системи органів державної влади;

- відповідність матеріальних і фінансових ресурсів місцевого самоврядування його повноваженням;

- різноманіття форм безпосереднього здійснення місцевого самоврядування;

- поєднання колегіальності і єдиноначальності у місцевому самоврядуванні.

Air Arabia

Правила авиакомпании Air Arabia, вступившие в силу с 01 июля 2012 года:

· В стоимость билета входит ручная кладь весом до 7 кг

· Питание и багаж в стоимость билета не входит.

· При бронировании тура на а/к Air Arabia, необходимо заранее определиться с вариантом выбора статуса багажа:

1. Без багажа

2. С багажом
На 1 человека – 1 место багажа.

20 kg - 10 дирхам за перелет в одну сторону(1 AED приблизительно равен 10 руб)
30 kg - 20 дирхам за перелет в одну сторону(1 AED приблизительно равен 10 руб)

Пример расчета:
маршрут Москва-Шарджа-Коломбо-Шарджа-Москва.
Расчет багажа Москва-Шарджа = 20kg, Шарджа-Коломбо = 20 kg, Коломбо-шарджа = 20 kg , Шарджа-Москва = 20 kg.
Итого за весь перелет 40 дирхам (AED) = приблизительно 400 рублей на 1 человека.

ВАЖНО! Это нужно выбирать при бронировании тура, именно в этот момент турист оплачивает багаж в самолете.

Если при бронировании вы выбирали первый вариант (Без багажа) , то при наличии багажа турист будет оплачивать его самостоятельно в аэропорту (от 50 AED за 20kg)

Питание на борту можно заказать заранее либо при бронировании тура, либо это могут сделать туристы самостоятельно, обратившись в авиакомпанию Air Arabia.
Также питание можно будет приобрести на борту самолета (ВАЖНО: наличие горячего питания не гарантируется).

Переглядів: 677