• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Центр зв'язків із громадськістю

Зв'язки з громадськістю в екстремальних умовах

І. Кризовий штаб. Директор з питань PR знаходиться в PR-відділі або штабі й здійснює звідти загальне керівництво. А. Повідомлення та взаємодія

1. Усередині організації: негайно повідомити головного керівника та інший керівний персонал.

2. За межами організації: повідомити засоби інформації, органи правопорядку, органи влади; повідомити близьких та рідних постраждалих або загиблих до того, як буде поширено прес-реліз (протягом перших 24 годин після аварії). Б. Підготовка матеріалів для засобів інформації

2. Матеріали про організацію, об'єктивні дані та біографії співробітників підго­тувати заздалегідь.

2. Негайно підготувати основний прес-реліз стосовно кризи (протягом 1 години після аварії").

а. Включити всі відомі факти: що трапилось, як, коли, де, хто, кількість людей на місці аварії. Чому трапилося - не повідомляти (це помилка).

б. Переконатися у точності інформації; ніколи не поширювати неперевірену інформацію.

в. Притримати прізвища жертв доти, доки не буде повідомлено їхнім рідним (або протягом перших 24 годин, залежно від обставин).

г. Узгодити текст прес-релізу з головним керівником, юрисконсультом, відді­лом кадрів.

Д. Негайно надіслати прес-реліз до місцевих та центральних засобів інфор­мації, відомчої преси, повідомити по телефону керівників місцевих ор­ганів влади, страхові організації.

2. Своєчасно робити заяви для преси про перебіг кризових подій.

4- При інформуванні дотримуватися принципу «організація говорить в один голос».

Дотримуватися принципу «скажи все» (за винятком помилок, яких припустилися).

1- Утворити спеціальний центр зв'язків із громадськістю та зробити про це ого­лошення.

Відповідати на телефонні дзвінки, користуючись точною інформацією. З- Надавати точну інформацію групам, серед яких поширюються чутки. • Проводити зустрічі з групами з метою викриття дезінформації. ■ Забезпечити необхідну кількість телефонів для відповіді на запитання гро­мадськості.

Дати інструкції персоналу організації не надавати неперевірену інформацію представникам ЗМІ.

2. Дотримуватися принципу «організація говорить в один голос».

2. Дотримуватися принципу «скажи все»(за винятком помилок, яких припустилися).

2. Центр інформації для ЗМІ

2. Виділити приміщення, де у разі необхідності можна було б проводити зустрічі з представниками ЗМІ.

Б. Центр інформації розташувати поблизу місця аварії, але подалі від центру зв'язків з громадськістю. (У разі дозволу побувати у зоні аварії пред. ставників преси повинен супроводжувати працівник центру громадських зв'язків).

2. У центрі інформації повинен цілодобово чергувати речник організації

2. Дотримуватися принципу «організація говорить в один голос».

2. Дотримуватися принципу «скажи все»(за винятком помилок, яких припусти­лися).

2. Як здійснювати зв'язки з громадськістю на випадок аварії:

2. Організувати прес-центр. Рішення про необхідність його створення ухвалює відповідальний за зв'язки з громадськістю. Персонал прес-центру несе відповідальність за питання перебування гостей на місці аварії та забезпечення умов їх праці у приміщенні центру. Увага до журналістів є свідченням бажання організації співпрацювати з пресою. Необхідність створення спеціального центру для преси буде залежати від розміру та характеру аварії.

2. Відповідальний за зв'язки з громадськістю підтримує контакт з репортерами, стежить за тим, щоб вони не проникали до тих аварійних дільниць, де заборо­нене перебування сторонніх людей, та надає якомога швидше всю інформа­цію в інтересах організації.

2. Особа, відповідальна за зв'язки з громадськістю, разом з представником керівництва організації перевіряє тексти оголошень та допомагає формулю­вати відповіді на запитання.

2. Особа, відповідальна за зв'язки з громадськістю, супроводжує репортерів до тих аварійних дільниць, перебування в яких дозволено керівництвом організації.

2. Остаточне рішення щодо переліку фактів, які можуть повідомлятися пресі та громадськості, ухвалює вище керівництво організації. Завдання відповідаль­ного за зв'язки з громадськістю полягає в тому, щоб вчасно отримати на це дозвіл з боку керівника.

2. Підтримувати прямий контакт із засобами інформації. Працівники ЗМІ мати­муть нагоду частіше повідомляти організацію про ті речі, яких вона ще не знає. Це хороший спосіб загальмувати поширення неправдивої інформації.

2. Усю поширювану інформацію необхідно підшивати та реєструвати. Це дасть змогу запобігти дублюванню інформації та поширенню суперечливих звітів на випадок надходження нових даних про кризу.

2. Не повідомляти пресі прізвища жертв доти, доки не буде повідомлено їхнім рідним. Говорити репортерам, що імена загиблих будуть повідомлені, як тіль­ки їх сім'ї поінформують про горе.

2. У разі необхідності підтвердження інформації про події, що вже відомі пресі, необхідно переконатися, чи не трапиться при цьому якихось розбіжностей. Якщо репортери побачать рятівників, що виносять з місця пожежі загорнуту в рядно жертву, сказати їм, що це єдина жертва, яка була знайдена. НЕ к ЖІТЬ, що ви «не знаєте, скільки загинуло людей». Ніколи не робіть припущень

стосовно причин аварії, її розмірів, відповідальності, простою в роботі, затримку постачанні тощо.

Іншими словами, не казати більше того, що вже відомо, і разом з тим давати всім відчути, що організація зробить все від неї залежне. Якщо пресі стануть відомі факти, що не завдають шкоди організації, дати журналістам додаткові пояснення.

Питання, які потрібно з'ясувати підчас аварії:

Що можуть отримати репортери на їх вимогу:

B) Кількість загиблих.

C) Кількість поранених.

З пошкодження. (Керівник пожежної служби зробить загальну оцінку збитків у гривнях. Відповідальний за зв'язки з громадськістю говорить про пошко­дження взагалі, про те, що відомо про руйнування.)

1- Що згоріло або зруйновано.

2- Час.

3- Місцезнаходження на території підприємства (наприклад, кімнати для преси).

4- Імена загиблих та поранених, після того як повідомлено сім'ям та рідним.

5- їх адреси, вік, який час працюють в організації, посади.

6- Кількість службовців в організації; яка виконується робота. Б. Бажані факти, але про які не обов'язково повідомляти:

6- Не робити ніяких припущень.

6- Не говорити про будь-які затримки з постачанням або про щось подібне. (Акцентувати на позитивних зрушеннях у роботі, як тільки в цьому з'являється впевненість.)

6- Які підстави затримок. (Нехай про це повідомляють місцеві органи влади.)

6- Не говорити про експертні оцінки руйнувань та про те, що було зруйновано. (Такою інформацією можуть скористатися конкуренти.)

6- Робота зі ЗМІ під час аварії (загальні принципи):

Необхідно пам'ятати про декілька моментів, коли йдеться про зустріч із пред­ставниками преси на місці аварії.

• Слід виходити з того, що преса представляє громадськість і що засоби інформації мають загальновизнане право на поширення повідомлень, які стосуються інтересів місцевого населення, службовців та сімей загиблих під час аварії.

• Загальновідомо, що своєчасне поширення фактичної інформації - це найкращий спосіб запобігти розповсюдженню чуток та дезінформації.

• Організація має стояти на варті своїх інтересів та наполягати на тому, щоб фактична інформація була ретельно перевірена за певними правилами процедури, перш ніж доведена до відома громадськості.

Запам'ятайте:

^1- Особливо важливо оперативно відповідати на запитання преси. Усі репортери працюють за жорстким графіком роботи каналів інформації.

^2- Тримайтеся спокійно. Якщо репортери настирливі, то це тому, що в цей момент на них тиснуть обставини з більшою силою, ніж на вас. Намагайтеся співпрацювати з ними, наскільки це можливо.

■ Якщо ви не знаєте, як відповісти репортерам прямо зараз, пообіцяйте зробити це через деякий час.

■ Усувайте перешкоди, де це можливо. Більшість журналістів погодяться з думкою, що чим більше перепон виникає на їх шляху, тим більше зусиль вони докладатимуть, щоб вивідати правду з якого завгодно джерела. У справі здобування фактів вони досить винахідливі, й у вас немає можливості контроль вати їхні пошуки.

5.Ніколи не звертайтеся до репортера з проханням показати, що він збираєть­ся повідомити. Він обмежений фактором часу. Якщо ви підозрюєте, що репортера дезінформували, поговоріть із ним на конкретну тему, щоб у цьому переконатися.

6.Інколи існують причини, чому не потрібно, щоб ваше ім'я згадували у пресі Як член керівної команди та відповідальний за зв'язки з громадськістю, ви говорите за організацію.

7.Ніколи не сперечайтеся з репортером стосовно цінності його статті.

8.Будь-яка інформація з приводу аварії, що надіслана до одного каналу новин може використовуватися всіма іншими. Не створюйте «улюбленців»' Пам'ятайте, репортери завжди стежать за роботою один одного.

9.Ніколи категорично не відмовляйте в інформації. Завжди аргументуйте, чому у вас її немає. Ретельно перевіряйте факти.

10.Завжди з'ясовуйте, з ким розмовляєте. Запишіть прізвище та телефон репортера на випадок необхідності з ним зв'язатися.

11.Ніколи не давайте безпідставних відповідей. Із часом ви можете про це пошкодувати.

12.Ніколи не прикрашайте та не перекручуйте інформацію. Якщо репортер помітить, що ви завели його в оману, він запам'ятає це надовго і буде розповідати своїм колегам.

13.Будьте насторожі щодо фотографій. Ви не спроможні будь-що зробити, якщо вони зроблені за межами організації. Якщо фотознімки зроблені всередині організації, ви маєте повне право їх проконтролювати. Коли фотографії або відеозаписи робляться на місці аварії, дбайте про те, щоб там одночасно було декілька фото- або телерепортерів. Пам'ятайте, фотографії можуть завдати такої ж шкоди, як і слова.

14.Дбайте про те, щоб не було великого розриву в часі між моментом, коли ви надали інформацію каналам новин, та моментом, коли вона побачила світ.

15.Тримайте під рукою дані про співробітників організації, правила техніки безпеки та інші матеріали на випадок необхідності послатися на них.

16.Будьте напоготові повідомити про героїчні вчинки ваших співробітників під час аварії.

17.У разі необхідності терміново повідомити пресу про оцінку збитків додайте до цього загальний опис того, що було пошкоджено.

18.Завжди робіть наголос на позитивному. Якщо ваші зв'язки з громадськістю добрі, у вас є шанси з меншими втратами вийти з кризи.

Переглядів: 980