• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Дихальні рухи

Дихальний цикл складається з двох фаз: вдиху і видиху. Завдяки актам вдиху і видиху, які здійснюються ритмічно, відбувається обмін газів між атмосферним повітрям і альвеолярним, яке містися в легеневих міхурцях. Активна роль в акті вдиху належить дихальним м’язам.

Під час вдиху відбувається збільшення грудної клітки, завдяки опусканню діафрагми і підніманню ребер. Діафрагма – утвір, що відмежовує грудну порожнину від черевної, має вигляд поперечно – розміщеної куполоподібної м’язово – сухожильної пластинки, краї якої прикріплені до стінок грудної клітки. Опускання діафрагми здійснюється за рахунок скорочення смугастих м’язових волокон. Ребра під час вдиху піднімаються догори, передніми кінцями відсувають грудину вперед, що супроводжується збільшенням грудної порожнини і завдяки скороченню зовнішніх міжреберних м’язів, які прикріплюються косо від ребра до ребра.

У процесі вдиху беруть участь між хрящові м’язи трахеї, бронхів. Глибокий вдих викликається одночасним скороченням міжреберних м’язів, діафрагми, м’язів грудей і плечового пояса. При цьому переборюється ряд перепон: еластична тяга легень, опір реберних хрящів, маса грудної клітки, що піднімається вгору, опір черевних нутрощів та стінок живота.

Між грудною стінкою і поверхнею легень (між парієтальним і вісцеральним листками плеври) лежить тріщина з негативним тиском. Плевральна тріщина закрита герметично, тому під час розширення грудної клітки слідом за її стінками ідуть і легені, які завдяки еластичності їх тканини легко розтягуються. В розтягнутих легенях тиск повітря падає нижче від атмосферного. Грудна порожнина герметично закрита і з на­вколишнім середовищем сполучається тільки через дихальні шляхи. Тому при наявності різниці тиску між атмосферним і легеневим повітрям зовнішнє повітря заходить у легені, тобто відбувається вдих.

Після закінчення вдиху м'язи розслабляються і грудна клітка по­пер гається до вихідного положення (видих). Спокійний видих відбуваєть­ся пасивно, без участі м'язів. У глибокому видиху беруть участь м'язи живота, внутрішні міжреберні та інші м'язи. Коли розслабляються м'язи діафрагми, купол її підтиском черевних органів піднімається і стає опуклішим, що зменшує грудну порожнину у вертикальному напрямі. Зменшення розмірів грудної порожнини приводить до зменшення об'є­му легень, до збільшення тиску в легенях, внаслідок чого частина по­вітря виходить з легень назовні, поки тиск повітря в легенях не зрівняєть­ся з атмосферним.

У людини у диханні можуть браги участь або м'язи діафрагми, або міжреберні м'язи. У випадку переважання участі міжреберних м'язів кажуть про грудний тип дихання, якщо переважають діафрагмальні м'язи, то таке дихання називається черевним.

У новонароджених переважає діафрагмальне дихання з незначною участю міжреберних м'язів. Діафрагмальний тип дихання зберігається до другої половини першого року життя. В міру розвитку міжреберних м'язів і росту дитини грудна клітка опускається вниз і ребра набирають косого положення. Дихання немовлят стає грудочеревним із перевагою діафрагмального.

У віці від 3 до 7 років у зв'язку з розвитком плечового пояса все більше починає переважати грудний тип дихання і до 7 років він стає виражений. У 7-8 років починаються статеві відмінності в типі дихан­ня у хлопчиків переважає черевний тип дихання, у дівчаток — грудний.

Доросла людина робить приблизно 15-17 дихальних рухів за хвилину і за один вдих вдихає приблизно 500 мл повітря. Співвідношення частій дихання і серцевих скорочень дорівнює 1:4 1:5. При м'язовій роботі дихання збільшується в 2-3 рази. При захворюваннях частота та глибина дихання змінюються.

При глибокому диханні альвеолярне повітря вентилюється на 80- 90%, що забезпечує більшу дифузію газів. При неглибокому — більша частина вдихуваного повітря залишається в мертвому просторі — но­соглотці, ротовій порожнині, трахеї, бронхах.

Дихання новонародженої дитини 48-63 дихальних рухів за хвилину, часте, поверхове. У дітей першого року при неспанні — 50-60, під час сну 35 - 40, у дітей 4-6 років — 23-26 циклів за хвилину, у дітей шкільно­го віку 18-20 разів за хвилину.

Читайте також:

1. Побічні дихальні шуми

Переглядів: 1191