Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Int a()

{.....a().....}

Непрямою рекурсією є рекурсія, що здійснює рекурсивний виклик функції за допомогою ланцюжка виклику інших функцій. Всі функції, що входять в ланцюжок, теж вважаються рекурсивними.

приклад:

a(){.....b().....} b(){.....c().....} c(){.....a().....} .

Всі функції а,b,c є рекурсивними, оскільки при виклику однієї з них, здійснюється виклик інших і самій себе.

Всі функції в мові Сі можуть бути рекурсивними, тобто будь-яка з них може непрямо викликати саму себе.

/* Програма обчислення факторіала */

/* n!=1*2*3*...*(n-1)*n */

#include <stdio.h>

unsigned long F(unsigned long n);

main()

{ unsigned long n,fac;

сout<<"\n Введіть N=";

cin>>n;

fac=F(N);

cout<<“\n N!="<<fac);

}

unsigned long F(unsigned n);

{

return n==1?1:n*F(n-1); }

Приклад: Скласти функцію для обчислення n!, де використовуючи рекурсію, можна так:

Long factorial (int n)

{

Long fact;

If (n>1) fact=n*factorial(n-1);

else fact=1;

return fact;

}

П р и к л а д: Рекурсивна функція обчислення суми цілих чисел від а до b має вигляд:

Int Suma (int a, int b)

{

Int S;

If (a==b) S=a;

else S=b+Suma(a,b-1);

return S;

}

Тема. Класи пам’яті . Локальні та глобальні змінні. Шаблони функцій.

План

1. Класи пам’яті.

2. Локальні та глобальні змінні

3. Шаблони функцій

1. Класи пам’яті.

Для того, щоб безпосередньо вказати комп’ютеру як і де у його пам’яті мають зюерігатися значення змінних чи функцій, як можна отримати доступ до цих даних, як визначити область видимості цих даних, використовують специфікатори класу пам’яті. Є п’ять спецтфікаторів:

· Auto

· Regicter

· Static

· Extern

· Volatile

Дія цих специфікаторів.

Auto – застосовується для локальних змінних по замовчуванню.

Область видимості – обмежена блоком, в якому вони оголошені.

Register – вказує компілятору, що значення слід зберігати в регістрах процесора (не в оперативній пам’яті). Це зменшує час доступу до змінної, що прискорює виконання програми

Область видимості – обмежена блоком, в якому вони оголошені.

Static – застосовується як для локальних, так і для глобальних змінних.

Область видимості – значення локальної статичної змінної зберігається після виходу з блока чи функції, де ця змінна оголошена. Під час повторного виклику функції змінна зберігає своє попереднє значення. Якщо змінна явно не ініцілізована, то за замовчуванням надається значення 0.їй

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклад	\|	Приклад

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.