Зв'язок між грошовий і зовнішній секторами

Зв'язок між реальним і зовнішнім секторами.

Вихідним пунктом моделі загальної рівноваги, на якій базується СНР, є рівність обсягів пропозиції товарів та послуг, з одної сторони, і попиту на них - з іншої. Пропозиція товарів та послуг на певний рік складається з їх виробництва в середині країни і імпорту з-за кордону. Попит складається з сукупних витрат резидентів і уряду на споживання і інвестиції плюс експорт з-за кордону.

Це співвідношення, відоме з загальної теорії макроекономіки відображають наступною формулою:

Y+IMsC+1+X, (1.1) де,

Y - обсяг випуску / рівень доходів

ЇМ - імпорт товарів і нефакторних послуг

С - споживання (дом. госп., підприємств і уряду) І - внутрішні інвестиції X - експорт товарів і нефакторних послуг

За допомогою цього рівняння практично відображаються всі основні причинно-наслідкові зв'язки в економіці. Будь-яка інституційна одиниця може спожити та вивезти за кордон товарів і послуг не більше, ніж вона змогла виробити сама і ввезти із-за кордону. Для забезпечення балансу реального і зовнішнього секторів вартісний об'єм пропозиції (об'єм випуску/дохід) в ідеалі має дорівнювати вартісному об'єму сукупного попиту (витратам), тобто їх різниця повинна дорівнювати нулю. Якщо з певних причин реальний сектор знаходиться в стані дисбалансу, то буде виникати від'ємне або додатне сальдо поточних операцій платіжного балансу, тобто існуватиме дисбаланс у зовнішньому секторі. Від'ємне сальдо поточних операцій платіжного балансу можна профінансувати і таким джерелом фінансування може стати грошовий сектор.

Грошова сфера, так як і реальний сектор, також має знаходитися у стані рівноваги, тобто її активи повинні відповідати пасивам.

Активи - це сума чистих іноземних активів банківської системи, перерахованих в національній валюті, і чистого внутрішнього кредиту,

наданого банківською системою.

Пасиви - зобов'язання банківської системи перед приватним і державним секторами, тобто грошова маса, яка складається з готівкових грошей в обігу, депозитів і інших грошових інструментів

Г = Ч1А+ЧВА; (1.2) де,

Г- гроші, пасиви ЧІА- чисті іноземні активи ЧВА- чисті внутрішні активи

Чисті іноземні активи грошового сектору складаються з чистих міжнародних резервів(ЧМР), котрі знаходяться в центральному банку і контролюються державою, а також з чистих міжнародних активів(ЧМА) комерційних банків і інших фінансових інститутів:

ЧІА = ЧМР + ЧМА (1.3)

Під міжнародними резервами держави розуміють тільки валютні резерви центрального банку, які можуть використовуватися державою для певних потреб. Але якщо валютні резерви комерційних банків значні і ефективно контролюються владою, то їх також включають в поняття міжнародних резервів, яке в даному випадку співпадає з поняттям чистих міжнародних активів.

Іноземні активи грошового сектора - основне джерело фінансування дефіцитів реального сектора, які проявляються через дефіцит поточного платіжного балансу. В загальному існує два джерела фінансування дефіциту поточного платіжного балансу, а відповідно, і покриття дисбалансів реального сектора:

1) притік капіталу із-за кордону;

2) використання міжнародних державних резервів.

Існує також опосередкований взаємозв'язок грошового і зовнішнього секторів через рахунки реального сектора. Зміни в об'ємах внутрішнього виробництва і витрат вплинуть на рахунок поточних операцій платіжного балансу, що в свою чергу, призведе до зміни в чистих іноземних активах. Взаємозв'язки грошового і реального секторів не можливо відобразити за допомогою алгебраїчної тотожності. їх взаємозв'язки відображають динамічні зв'язки - реакцію 14 - ключових показників реального сектора (інвестицій, споживання) на зміни в грошовому секторі (зміни грошової маси, внутрішнього кредиту).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Функціональні зв'язки у міжнародній економіці.	\|	Середовище міжнародних економічних відносин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.