Електронна комерція як новий економічний об'єкт

Окрім міжкорпоративної та інших моделей електронного бізнесу, в середині 90-х років в Інтернет почала активно розвиватися роздрібна електронна торгівля через електронні магазини, і саме її називають електронною комерцією. В той же час, вона також є однією з моделей електронного бізнесу.

Зміни в економіці (трансформація її в інформаційну) та поява такого нового економічного об’єкту, як електронна комерція, взаємообумовлені.

Передумови виникнення електронної комерції як нової форми людської діяльності слід шукати в закономірностях розвитку бізнесу, комерції і суспільства у принципі.

З погляду Альфреда Уайтхеда – англійського математика, історика, філософа XIX століття «... Комерція є найважливішим чинником, істотним для процвітання цивілізації. Як тільки наступає застій, коли слабшає процес розповсюдження і поліпшення комерції, коли гальмується нове в цьому процесі, поволі і спочатку непримітно маси населення починають підходити до грані згубної звироднілості. Китай і Індія — країни, де населення живе в безнадійній убогості. Римська імперія лягла унаслідок занепаду Комерції. Ближній Схід — це цілий музей міст, що прийшли в занепад, та які бережуть сліди античної пишності. Комерція дійсно є найважливішим зі всіх чинників ...» [27]. (Уайтхед в своїх працях пише слово «комерція» з великої букви).

До аналогічних висновків про значущість комерції для розвитку цивілізації приходять і сучасні російські автори, що звертаються до питань історії бізнесу і підприємництва.

Так, ця ідея закладається в основу видання про підприємництво, де пишеться: «Концепція даної допомоги виходить з... визначення підприємництва як головної творчої сили всякої цивілізації. Саме підприємництво, а не політика, релігія, мистецтво або право, є такою будівельною силою... При цьому звичайна праця селянина або ремісника не може вважатися такою діяльністю, оскільки сама по собі ця праця є лише в достатній мірі стереотипне здійснення навиків виживання, тоді як для будівництва цивілізації необхідна ініціатива, організація зусиль різних людей на абсолютно нову справу, результат якої ще не відомий...» [7].

Про взаємозв'язок появи нових форм бізнесу і зміни в суспільному житті ще в 1938 р., незабаром після подолання Великої депресії, представник Гарвардської школи бізнесу професор У. Донхэм писав: «В багатьох своїх процесах бізнес - це руйнівник рутини і соціальних цінностей. Зниження цін і прорив нових компаній на ринок супроводяться зникненням багатьох милих і звичних нашому серцю деталей оточення, ломкою ніколи добросусідських відносин між дрібними торговцями і власниками маленьких підприємств, ломкою традицій і історії, різким і неприємним для багато кого посилюванням соціального розшарування людей. Але в цих процесах існує і оборотна сторона медалі. І хоча бізнес - це руйнівник безлічі соціальних традицій, але він також і найбільший в світі будівник нових традицій. На місце «громадської, сусідської культури» приходить нова, корпоративна культура. Реклама стає новим елементом реальності і активно насаджує нову мету і цінності. Бізнес - це постійний будівник нових шляхів розвитку, постійний експериментатор, безупинно шукаючий нові способи створення значень і цінностей» [10].

Якщо узагальнити вислови учених, можна сказати, що розвиток цивілізації припускає розвиток комерції і її нових форм, і навпаки, тобто цей процес є взаємодоповнюючим і, до того ж, оборотним – відставання комерційної діяльності країни вабить гальмування прогресу суспільства.

Аналіз динаміки розвитку електронної комерції в світі і в Україні показує явні тенденції зростання оборотів, появи нових напрямів діяльності, залучення в цю сферу бізнесу кур'єрських служб, розробників супутнього програмного забезпечення і банків. Розвиваються електронні платіжні системи в українській частині мережі Інтернет як засоби регулювання інформаційно-фінансових потоків підприємств електронної комерції. Отже, підприємства електронної комерції є перспективними економічними системами, що розвиваються.

Розвиток електронної комерції в усьому світу коливався в широких межах залежно від багатьох факторів. Це і технологічна інфраструктура країни; і технологічна обізнаність громадян країни, яка впливає як на здатність підприємств електронної комерції знайти кваліфікованих працівників, так і на можливість громадян брати участь в Інтернет-угодах. Це наявність вільних фінансових коштів, які громадяни можуть та рискнуть витратити в галузі електронної торгівлі. А також, що немаловажне, це розвиненість національних, регіональних та місцевих правил торгівлі, законодавчої бази.

В кінці 1990-х електронна комерція зростала найшвидше в Північній Америці, особливо в США, у зв'язку із наявністю там споживачів, які мали досвід роботи в Інтернет, а також найбільшої в світі бази технічних експертів, підприємців, готових заснувати свої власні підприємства електронної комерції, та безпрецедентного рівня венчурного капіталу із різних джерел.

Більш повільними темпами зростала електронна комерція в Європі, з ряду причин. Наприклад, більша кількість в Європі законодавчих перешкод, ніж у США, обумовлена різницею в регуляторній базі країн, наявності зайнятості ніши, відсутністю широкосмугового зв’язку.

Але в Україні також зростає прогресивна частка населення, кількість користувачів, які підключені до Інтернет за допомогою широкосмугового доступу, кількість користувачів смартфонів та планшетів, які вважаються швидким інструментом для здійснення покупок. Саме проникнення моделей електронного бізнесу та електронної комерції в усі абсолютно сфери діяльності людини з метою підняти цю діяльність на більш високий і в той же час простий рівень поступово перетворює індустріальну, або промислову економіку, в економіку знань.

З метою сформулювати визначення поняття «підприємство електронної комерції» проаналізуємо існуючі в різних джерелах визначення таких понять, як комерція, торгівля, електронна комерція, електронний магазин.

Перший термін – комерція – часто ототожнюють і в науковій літературі, і в повсякденному житті з поняттям торгівля. В контексті електронної комерції також звичайно ототожнюють два поняття: електронна комерція і електронна торгівля.

«В своєму самому загальному значенні, - пише Уайтхед, - комерція означає будь-який вид обміну, здійснюваного людьми за допомогою взаємного переконання» [27, с. 465].

Звернемося до термінологічної бази даних Інтернет-ресурсу «Універсальний термінологічний простір»:

комерція (торгівля) - діяльність, пов'язана з продажем товарів і послуг.

Точніше цей термін представлений в [4]:

комерція - підприємницька діяльність, дохід від якої утворюється за рахунок посередницької і/або торгівельної діяльності.

Електронна комерція (торгівля) - торгівля, що використовує методи і засоби телекомунікацій [5].

В той же час, у відповідності в документами ООН, бізнес признається електронним, якщо хоча б дві його складові з чотирьох (виробництво товару або послуги, маркетинг, доставка товарів і розрахунки) здійснюються за допомогою глобальної комп'ютерної мережі Інтернет [8].

Електронна комерція передбачає: відкриття свого сайту і віртуального магазина в Інтернеті; наявність системи управління компанією; використовування електронної реклами і маркетингу; використовування моделей «Бізнес для бізнесу» (Business To Business, B2B) і/або «Бізнес для споживача» (Business To Consumer, B2C) [3, 14, 23, 24].

Електронний магазин - комплекс прикладних програм і баз даних (БД), що здійснюють в глобальній мережі продаж товарів і послуг (а саме, тих, що забезпечують пошук потрібного товару, знайомство з його характеристиками, оформлення замовлення і оплату його вартості) [14].

Електронна комерція – це вид бізнес-активності, в якому взаємодія суб'єктів бізнесу по купівлі-продажу товарів і послуг (як матеріальних, так і інформаційних) здійснюється за допомогою глобальної комп'ютерної мережі Інтернет або будь-якої іншої інформаційної мережі.

Вибір і замовлення товарів або послуг відбувається через комп'ютерні мережі, а оплата – з використанням електронних документів і платіжних засобів (картки, електронні чеки, електронні гроші).

На підставі зробленого аналізу походження поняття е-комерції, міжнародної термінології в області електронної комерції і визначень різних видів діяльності підприємств, що займаються електронною комерцією, можна сформулювати наступне загальне визначення підприємства, що займається електронною комерцією моделі В2С.

Підприємство електронної комерції (ПЕК) – це торгівельне підприємство, що здійснює купівлю-продаж товарів, виконання робіт і надання послуг покупцям за допомогою інформаційних технологій і засобів телекомунікації. Для ведення господарської діяльності ПЕК використовують глобальну мережу Інтернет і спеціалізовані сайти - електронні магазини.

У ПЕК повинні, окрім технічного відділу, що забезпечує функціонування сайту, існувати відділи закупівель, реклами і маркетингу, служби доставки, склад, бухгалтерія і інші підрозділи, що забезпечують безперебійну роботу всієї системи. Фактично реально працюючий електронний магазин дуже схожий з магазином звичайним. З допомогою Інтернет ПЕК здійснює он-лайновий маркетинг, оформлення замовлень, здійснення платежів, підтримку інформації про доставку.

Інформаційна система торгівельного підприємства - це технологія ведення бізнесу, яка охоплює всі аспекти діяльності підприємства, реалізована за допомогою сучасного високотехнологічного оснащення і спеціалізованого програмного забезпечення. Специфіка інформаційної системи для підприємства електронної комерції в тому, що вона функціонує в глобальній мережі Інтернет або використовує комунікації і канали зв'язку для різних аспектів свого функціонування.

Сучасний ринок ставить основною задачею покупця. Покупець сьогодні вимагає відмінного обслуговування, широкого асортименту і задоволення будь-яких своїх запитів. І додатково завдяки необмеженим інформаційним можливостям, наданим Інтернетом, покупець проінформований про все, що може йому запропонувати ринок, що збільшує конкуренцію. Головною задачею власників ПЕК стає підтримка такого асортименту і рівня сервісу, щоб привернути до себе найбільшу кількість постійних покупців. Прогнозування, планування, розподіл ресурсів, поповнення запасів повинні цілком відповідати потребам покупця і його запитам.

Метою проектування інформаційної системи сучасного підприємства роздрібної електронної торгівлі є створення інструменту, який дозволить організувати управління магазином так, щоб він працював як єдиний чітко налагоджений механізм, забезпечуючи зростання обсягу продажів при одночасному зниженні виробничих і операційних витрат.

Процес створення інформаційної системи електронного магазина складається з декількох етапів.

1 етап – визначення виду діяльності підприємства в Інтернет, тобто, з урахуванням вищевикладеного, визначення виду сайту підприємства електронної комерції: повнофункціонуючий електронний магазин без оф-лайн версії; електронна вітрина – он-лайн пропозиція товарів або послуг, які можуть бути проданий як он-лайн, так і оф-лайн в оф-лайн версії магазина; електронна візитна картка – представлення підприємства і його продукції або послуг без можливості оформлення он-лайн замовлення.

2 етап – залежно від виду діяльності, визначається замовником зразкова структура і необхідні функціональні можливості майбутнього сайту підприємства. Розробляється варіант технічного завдання замовника.

3 етап – вибір розробника сайту і варіанту розробки. Залежно від вироблених на 2-у етапі вимог до сайту, замовник вже може визначитися, що він бажає отримати від розробника і який шлях розробки сайту його влаштує – розробка з нуля, розробка на підставі шаблону, розробка за допомогою CMS системи.

4 етап – вибраний розробник проводить аналіз особливостей бізнес-процесів замовника і складає опис моделі проекту. На основі такого аналізу з урахуванням фінансових можливостей і технічної бази замовника складається комерційна пропозиція. Проводить розробку технічного завдання на створення інформаційної системи. Технічне завдання містить докладний опис вимог до проекту, бізнесів-процесів і функції систем, що їх реалізовують, які вимагають розробки додаткових програмних модулів або доробки вже існуючих з урахуванням особливостей проекту.

5 етап - розробка проекту, візуальний дизайн сайту.

6 етап – розробка коду сайту (кодування).

7 етап – підключення додаткових модулів CMS або програмування додаткових (специфічних) модулів підприємства.

8 етап - впровадження сайту, проектування і монтаж обчислювальної мережі ПЕК, установка і підключення обладнання, інсталяція і відладка системного і прикладного програмного забезпечення. На цій стадії робіт проектується і монтується кабельна система, встановлюється сервер і мережне програмне забезпечення, визначається склад мережного обладнання, відбувається його установка, відладка і тестування.

9 етап - тестування сайту ПЕК на предмет відповідності технічному завданню. Введення системи в експлуатацію.

10 етап - моніторинг системи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Моделі електронного бізнесу в світовій економіці. Міжнародна класифікація електронного бізнесу	\|	Історія появи електронних магазинів. Сучасні реалії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.