• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вибір форми перетину гірничої виробки та вигляду крепі.

Форма поперечного перетину гірничих виробок залежить від гірничо-геологічних і фізико-механічних властивостей гірничих порід, розмірів поперечного перетину, призначення виробки і прийнятого типу крепі. Креп гірничих виробок приймається залежно від властивостей гірничих порід, в яких проходять виробку, терміну її служіння, показника і напрямку гірського тиску, та напруженого стану масиву.

Технологічним, відкотнім і вентиляційним гірничим виробкам надають за звичай, круглу, аркову, склепінчасту, трапецієвидну, квадратну, або прямокутну форму поперечного перетину, залежно від їх призначення і напруженого стану масиву.

Вигляд крепі визначають залежно від термінів експлуатації по наступних категоріях виробок:

- гірничо-капітальні 10÷15 і більше років;

- гірничопідготовчі, залежно від їх призначення, від 4÷5 до 10÷15 і більше років;

- виробки горизонтів випуску і доставки руди (приймальні, господарські, акумуляція і вентиляційні)

· при системах підповерхового обвалення - 3÷9 місяців

· при камерних системах розробки - 6÷12 і більше місяців;

- підповерхові технологічні (бурові, підсічки, господарські, вентиляційні)

· при системах підповерхового обвалення - 2÷5 місяця;

· при камерних системах розробки - до 6÷9 місяців.

Визначальні чинники, що мають суттєве значення для всіх категорій виробок, це:

· функціональне призначення виробки (див. п. 3.4.1; 3.4.2.; 3.4.3);

· рівень напруженого стану масиву ( );

· коефіцієнт структурного ослаблення масиву ( );

· показник прояву гірського тиску ( );

· площа перетину гірничої виробки в світлу ( );

· напрям виробки відносно нашарування.

Показник стійкості оголень виробок в загальному вигляді визначається рівнем напруженого стану масиву ( ), у новій зміненій редакції формула напруженого стану масиву має наступний вигляд:

, (1)

де: - рівень напруженого стану масиву

- коефіцієнт напруги, обумовлений впливом очисних робіт;

- приведена об'ємна вага налягаючих порід (для сучасних умов в Кривбасі вона приблизно дорівнює: , .);

- глибина закладання виробки від поверхні, . .

- тектонічна напруга, .

- межа міцності порід при одноосному стискуванні, .

За отриманими показниками шахтних і лабораторних досліджень у Кривбасі коефіцієнт напруги ( ) дорівнює:

-у висячому боці за зоною впливу очисного виймання - ;

-у зонах стаціонарного опорного тиску у висячому боці - ;

- під відпрацьованим простором покладу - ;

-у лежачому боці від відпрацьованого простору покладу і в продуктивній товщі, нижче за зону впливу очисних робіт - .

Значення показника ( ) для різних гірничих виробок дозволяється визначати по наведеній нижче таблиці 3.2.1.

*В зоні впливу очисного виймання навантаження на креп визначається не рівнем напруженого стану масиву, а тиском обваленої гірської маси, і залежить від її габаритів і часу інтенсивності випуску за площею панелі, тому, перекріплювання вище вказаних виробок необхідно здійснювати після вичерпання в них несучої здатності крепі.

Показник коефіцієнту концентрації напруги ( ):

Таблиця 3.2.1.

Гірничі виробки
На стадії проходження	На стадії експлуатації
польові штреки л/б	1,0	1,2
польові штреки в/б	1,0	1,0
орти-заїзди в л/б	1,0	0,5-1,0
орти-заїзди у в/б	1,0	1.0-1.4
господарчі орті в л /б	0,7-1,0	0,8-1,0
господарчі орти у в/б	1,0	1.0-1.2
господарчі та акумуляційні штреки	0,8	1.0
штреки скреперування	1,2	*
орти скреперування	1,0	*
бурові штреки	0,5	0,5
бурові орти	0.3	0,3

Для визначенні рівня напруженого стану масиву ( ) по формулі (1) в гранітах, амфіболітах, кварцитах і джеспілітах, враховуючи вищу межу їх повзучості, під час обирання паспортів кріплення виробок, що пройдені в них, коефіцієнт ( ) поза зоною впливу очисних робіт слід приймати порівняно ( ).

Інтенсивність тектонічних напруг ( ), враховуючи їх локальність, необхідно визначати безпосередньо по місцю їх прояву згідно нормативним документам [1.2] відносно категорії ударної безпеки. Для третьої категорії ударної безпеки .

Під час обиранні паспортів кріплення виробок, що пройдені в гранітах, амфіболітах, кварцитах і джеспілітах в умовах шахт Кривбасу потрібно враховувати наступні положення:

- у прохідницьких забоях гірничих виробок по гранітах, амфіболітах, джеспілітах і кварцитах за відсутності ознак динамічних проявів (лущення з країв частин масиву, сколювання по "живому" і стріляння порід) тектонічна компонента напруги ( ) становитиме: .

- по сукупності прогностичних ознак, встановлених системним обстеженням, інтенсивність проявів гірського тиску у виробках, що пройдені по гранітах, амфіболітах, джеспілітах і кварцитах, незалежно від орієнтації, а також у виробках, що пройдені по кварцитах і джеспілітах незалежно від розташування відносно зони впливу очисного виймання, рівень напруженого стану масиву ( ) становитиме: ;

- прийняті у проектах розкриття (розтину) нових горизонтів компоновка гірничо-капітальних і гірничопідготовчих виробок, а також фактичне їх виконання повинні відповідати вимогам виключення їх взаємного впливу, згідно діючим вказівкам, див. «Безпечне ведення гірських робіт на родовищах схильних до гірських ударів і об'єктах будівництва підземних споруджень Кривбасу», Кривий ріг. НДГРІ, 1989.

Чисельні значення межі міцності порід при одноосному стискуванні ( ) для порід різної міцності ( ) визначають по формулі (2) і також дозволяється приймати по таблиці 3.2.2:

(2)

Значення межі міцності порід ( )

Таблиця 3.2.2.

Переглядів: 944