Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Вибір форми перетину гірничої виробки та вигляду крепі.

Форма поперечного перетину гірничих виробок залежить від гірничо-геологічних і фізико-механічних властивостей гірничих порід, розмірів поперечного перетину, призначення виробки і прийнятого типу крепі. Креп гірничих виробок приймається залежно від властивостей гірничих порід, в яких проходять виробку, терміну її служіння, показника і напрямку гірського тиску, та напруженого стану масиву.

Технологічним, відкотнім і вентиляційним гірничим виробкам надають за звичай, круглу, аркову, склепінчасту, трапецієвидну, квадратну, або прямокутну форму поперечного перетину, залежно від їх призначення і напруженого стану масиву.

Вигляд крепі визначають залежно від термінів експлуатації по наступних категоріях виробок:

- гірничо-капітальні 10÷15 і більше років;

- гірничопідготовчі, залежно від їх призначення, від 4÷5 до 10÷15 і більше років;

- виробки горизонтів випуску і доставки руди (приймальні, господарські, акумуляція і вентиляційні)

· при системах підповерхового обвалення - 3÷9 місяців

· при камерних системах розробки - 6÷12 і більше місяців;

- підповерхові технологічні (бурові, підсічки, господарські, вентиляційні)

· при системах підповерхового обвалення - 2÷5 місяця;

· при камерних системах розробки - до 6÷9 місяців.

Визначальні чинники, що мають суттєве значення для всіх категорій виробок, це:

· функціональне призначення виробки (див. п. 3.4.1; 3.4.2.; 3.4.3);

· рівень напруженого стану масиву ( );

· коефіцієнт структурного ослаблення масиву ( );

· показник прояву гірського тиску ( );

· площа перетину гірничої виробки в світлу ( );

· напрям виробки відносно нашарування.

Показник стійкості оголень виробок в загальному вигляді визначається рівнем напруженого стану масиву ( ), у новій зміненій редакції формула напруженого стану масиву має наступний вигляд:

, (1)

де: - рівень напруженого стану масиву

- коефіцієнт напруги, обумовлений впливом очисних робіт;

- приведена об'ємна вага налягаючих порід (для сучасних умов в Кривбасі вона приблизно дорівнює: , .);

- глибина закладання виробки від поверхні, . .

- тектонічна напруга, .

- межа міцності порід при одноосному стискуванні, .

За отриманими показниками шахтних і лабораторних досліджень у Кривбасі коефіцієнт напруги ( ) дорівнює:

-у висячому боці за зоною впливу очисного виймання - ;

-у зонах стаціонарного опорного тиску у висячому боці - ;

- під відпрацьованим простором покладу - ;

-у лежачому боці від відпрацьованого простору покладу і в продуктивній товщі, нижче за зону впливу очисних робіт - .

Значення показника ( ) для різних гірничих виробок дозволяється визначати по наведеній нижче таблиці 3.2.1.

*В зоні впливу очисного виймання навантаження на креп визначається не рівнем напруженого стану масиву, а тиском обваленої гірської маси, і залежить від її габаритів і часу інтенсивності випуску за площею панелі, тому, перекріплювання вище вказаних виробок необхідно здійснювати після вичерпання в них несучої здатності крепі.

Показник коефіцієнту концентрації напруги ( ):

Таблиця 3.2.1.

Гірничі виробки
На стадії проходження	На стадії експлуатації
польові штреки л/б	1,0	1,2
польові штреки в/б	1,0	1,0
орти-заїзди в л/б	1,0	0,5-1,0
орти-заїзди у в/б	1,0	1.0-1.4
господарчі орті в л /б	0,7-1,0	0,8-1,0
господарчі орти у в/б	1,0	1.0-1.2
господарчі та акумуляційні штреки	0,8	1.0
штреки скреперування	1,2	*
орти скреперування	1,0	*
бурові штреки	0,5	0,5
бурові орти	0.3	0,3

Для визначенні рівня напруженого стану масиву ( ) по формулі (1) в гранітах, амфіболітах, кварцитах і джеспілітах, враховуючи вищу межу їх повзучості, під час обирання паспортів кріплення виробок, що пройдені в них, коефіцієнт ( ) поза зоною впливу очисних робіт слід приймати порівняно ( ).

Інтенсивність тектонічних напруг ( ), враховуючи їх локальність, необхідно визначати безпосередньо по місцю їх прояву згідно нормативним документам [1.2] відносно категорії ударної безпеки. Для третьої категорії ударної безпеки .

Під час обиранні паспортів кріплення виробок, що пройдені в гранітах, амфіболітах, кварцитах і джеспілітах в умовах шахт Кривбасу потрібно враховувати наступні положення:

- у прохідницьких забоях гірничих виробок по гранітах, амфіболітах, джеспілітах і кварцитах за відсутності ознак динамічних проявів (лущення з країв частин масиву, сколювання по "живому" і стріляння порід) тектонічна компонента напруги ( ) становитиме: .

- по сукупності прогностичних ознак, встановлених системним обстеженням, інтенсивність проявів гірського тиску у виробках, що пройдені по гранітах, амфіболітах, джеспілітах і кварцитах, незалежно від орієнтації, а також у виробках, що пройдені по кварцитах і джеспілітах незалежно від розташування відносно зони впливу очисного виймання, рівень напруженого стану масиву ( ) становитиме: ;

- прийняті у проектах розкриття (розтину) нових горизонтів компоновка гірничо-капітальних і гірничопідготовчих виробок, а також фактичне їх виконання повинні відповідати вимогам виключення їх взаємного впливу, згідно діючим вказівкам, див. «Безпечне ведення гірських робіт на родовищах схильних до гірських ударів і об'єктах будівництва підземних споруджень Кривбасу», Кривий ріг. НДГРІ, 1989.

Чисельні значення межі міцності порід при одноосному стискуванні ( ) для порід різної міцності ( ) визначають по формулі (2) і також дозволяється приймати по таблиці 3.2.2:

(2)

Значення межі міцності порід ( )

Таблиця 3.2.2.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КП.	\|	Визначення гірського тиску

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.