• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття

Поняття - форма абстрактного мислення, в якій відобра­жаються суттєві ознаки одноелементного класу або класу одно­рідних предметів. Мовними формами виявлення понять є сло­ва або словосполучення («книга», «гоночна спортивна машина»).

Основними логічними прийомами формування понять є аналіз (розумове розчленування предметів на їх складові час­тини, розумове виділення в них ознак), синтез (розумове по­єднання в єдине ціле частин предмета або його ознак, що от­римані в процесі аналізу), порівняння (розумове встановлення подібності або відмінностей предметів за суттєвими або несут­тєвий ознаками), абстрагування (розумове виділення одних ознак предмета (суттєвих) і відволікання від інших (несуттє­вих)), узагальнення (розумове поєднання окремих предметів в певному понятті).

Будь-яке поняття має зміст та об'єм. Змістом понять нази­вається сукупність суттєвих ознак одноелементного класу або класу однорідних предметів, відображених у цьому понятті. Змістом поняття «ромб» є сукупність двох суттєвих ознак: «бути паралелограмом» та «мати рівні сторони». Об'ємом понять на­зивають клас узагальнених в ньому предметів. Під об'ємом понят­тя «тварина» мають на увазі множину всіх тварин, які існують зараз, існували раніше та існуватимуть у майбутньому.

Закон зворотного відношення між об'ємами і змістами понять указує на те, що, чим менше інформації про предмети, що заключена у понятті, тим ширше клас предметів та невизначеніший його склад (наприклад, «рослина»), і навпаки, чим більше інформації в понятті (наприклад, «їстивна рослина» або «їстивна злакова рослина»), тим вужче і більш визначене коло предметів. Отже, чим ширше об'єм першого з двох понять, тим вужче його (першого поняття) зміст, і навпаки.

Поняття можна класифікувати:

1) за об'ємом: одиничні («великий український поет Тарас Шевченко», «столиця України»); загальні (держава», «портфель»); порожні, з нульовим об'ємом («баба Яга», «людина, що прожила 300 років», «вічний двигун»).

2) за змістом:

* конкретні («свідок», «поема Андрія Вознесенського «Лонжюмо») та абстрактні, які розглядаються не як цілий предмет, а як якась з його ознак, що береться окремо від предмета («несправедливість», «сивина»);

* відносні - такі поняття, в яких розглядаються предмети, існування одного з яких передбачає існування іншого («діти - батьки», «начальник - підлеглий») та безвідносні такі поняття, в яких розглядаються предмети, що існують самостійно, незалежно від іншого предмета («людина», «село»);

* позитивні, що характеризують у предметі наявність тієї або іншої якості або принадлежність («грамотна людина», «експлуататор») та заперечу вальні, які означають, що зазначена якість відсутня в предметах («ненормальний режим», «неграмотна людина»);

* збиральні, коли група однорідних предметів мислиться як єдине ціле («полк», «сузір'я», «табун») та незбиральні, коли зміст поняття можна віднести до кожного окремого пред­мета («іграшка», «річка»).

Приклади: 1. «колектив» - загальне, конкретне, безвідносне, позитивне, збиральне поняття; 2. «вірш» - загальне, конкретне, безвідносне, позитивне, незбиральне поняття; 3. «недоброзич­ливість» - загальне, абстрактне, безвідносне, заперечувальне, незбиральне.

Оскільки предмети світу знаходяться відносно одне одного у взаємозв'язку та взаємообумовленості, то і поняття, що їх відображують, знаходяться в певних відносинах. Відносини між поняттями зображають за допомогою колових схем (коло Ейлера), де кожне коло позначає об'єм поняття. Тини суміщення понять:

* рівнозначні (тотожні) - поняття, які різняться за своїм змістом, але об'єм яких співпадає, тобто в них мислиться або одноелементний клас, або один і той же клас пред­метів, що складається більш, ніж з одного елемента. При­клади рівнозначних понять: 1) «річка Волга», «найдовша річка в Європі», 2) «рівносторонній прямокутник», «квад­рат», «рівнокутний ромб»;

* перехресні - поняття, об'єми котрих частково співпадають, тобто містять спільні елементи. Прикладами їх є наступні пари: «студент» та «спортсмен»; «жінка» та «депутат». У заштрихованій частині обох кругів розглядаються студен­ти, що є і спортсменами, в правій частині кола - тільки спортсмени, що не навчаються, а в лівій - студенти, що не займаються спортом;

* протилежності (контрарності) - це відносини, коли об'єми таких двох понять, які є видами одного і того самого роду, і притому одне з них містить якісь ознаки, а друге ці оз­наки не тільки заперечує, але й замінює їх іншими, то є протилежними. Слова, що виявляють протилежні понят­тя, є антонімами. Наприклад, «біла фарба» та «чорна фар­ба», «хоробріш» та «боязливий»;

* підпорядкування (субординації) - це відносини між понят­тями, які характеризуються тим, що об'єм одного поняття цілком включається (входить) в об'єм іншого поняття, але не вичерпує його. Це відсини виду і роду; А - підпо­рядковуюче поняття («птахи»), В - підпорядковане по­няття («горобець»).

Типи несумісності понять:

* співпідпорядкування (координація) - це відносини між об'ємами двох або кількох понять, що виключають одне одного, але належать до більш загального родового понят­тя (наприклад, «ялина», «береза», «сосна» входять в об'єм поняття «дерево»). Це види одного і того самого роду;

* протиріччя (контрадикторності) - це відносини понять, що є видами одного і того самого роду, і при цьому одне поняття вказує на деякі ознаки, а інше ці ознаки запере­чує, усуває, не замінюючи їх жодними іншими ознаками. Наприклад, «чесна людина» - «нечесна людина», «білий папір» - «небілий папір».

Визначення (або дефініція) поняття є логічна операція, що розкриває зміст поняття або установлює значення терміна. За допомогою поняття ми в явній формі вказуємо на сутність відображуваних в понятті предметів, розкриваємо зміст понят­тя і тим самим відрізняємо коло визначених предметів від усіх інших. Наприклад, у понятті «трапеція» ми відрізняємо його від інших чотирикутників (прямокутника або ромба).

В явному визначенні поняття, зміст якого потрібно розкри­ти, називається поняттям, що визначається (дефітендум), ско­рочено Dfd], а те поняття, через яке воно визначається, нази­вається поняттям, що визначає (дефініенс), скорочено Dfn].

Для того щоб уникнути помилок, потрібно виконувати пра­вила очевидного визначення:

1. Визначення має бути співрозмірним, тобто об'єм поняття, Ідо визначає, повинен бути рівним об'єму поняття, що визна­чається. Dfd = Dfn. При порушенні цього правила можливі логічні помилки:

а) широке визначеная, коли Dfd<Dfn. Наприклад, «Кінь - це ссавець, що має хребет» (але це може бути і корова, і коза тощо);

б) вузьке визначення, коли Dfd>Dfn. Наприклад., «совість це усвідомлення відповідальності за свої дії перед самим собою» (а перед суспільством?);

в) визначення в одному широке, а в іншому - вузьке. В цих невірних визначеннях Dfd>Dfn і Dfd<Dfn (в різних відношеннях). Наприклад, «Діжка - посудина для зберігання рідин». З одного боку, це широке визначення, оскільки такою посудиною може бути і чайник, і відро тощо, а з другого - воно вузьке, бо у діжці можна зберігати не тільки рідини, а й пісок, гроші тощо.

2. Визначення не має містити кола. Коло виникає тоді, коли Dfd визначається через Dfn, a Dfn було визначено через Dfd. Наприклад, у визначенні «Обертання - це рух навколо своєї осі» буде допущено коло, якщо до цього поняття «вісь» було визначено через поняття «обертання» (вісь - це пряма, навко­ло якої відбувається обертання».

Коло виникає і тоді, коли поняття характеризується через нього самого, але іншими словами, або через його складові ча­стини. Такі поняття має назву тавтології. Наприклад, «масло масляне», «халатність - це халатне ставлення до справи», «еко­номіка повинна бути економною», «доручене доручення», «підсумуємо підсумки» та інші.

3. Визначення має бути чіткіш, ясним, не у вигляді порівнян­ня або метафори. Не можуть бути визначеннями наступні суд­ження: «Лев - цар звірів», «Архітектура - застигла музика», «Верблюд - корабель пустелі».

Переглядів: 811