Гіаліноз судин

Мал.. Гіаліноз судин селезінки. Гематоксилін-еозин

В основі розвитку цього виду гіалінозу лежать метаболічні зміни в стінках судин, переважно дрібних артерій та артеріол. Вони можуть мати інволютивний характер і тоді гіаліноз розглядають як процес фізіологічний (гіаліноз судин матки після пологів, гіаліноз судин селезінки, яєчника та ін.). В інших випадках вони супроводжуються підвищенням проникливості судин,

що характеризується інсудацією їх стінок білками плазми, які

адсорбуються на волокнах і в подаль

льшому трансформуються в гіалін.

Гіаліноз сполучної тканини

Мал. Гіаліноз клапана серця. Гематоксилін-еозин

Гіаліноз власне сполучної тканини розвивається внаслідок різних за походженням процесів: фібриноїдного набряку, некрозу та склерозу. В цих випадках волокниста сполучна тканина поступово перетворюється в однорідну, гомогенну, рожевого кольору, щільної консистенції масу. Прикладами цього процесу може бути гіаліноз рубців, спайок серозних оболонок запального походження, пухлин переважно мезен-

хімального походження (фіброми).

У лімфатичних вузлах при атрофії, хронічному запаленні ретикулінові волокна потовщуються, перетворюються в масивні ущільнені тяжі, клітинні елементи атрофуються. При значно вираженому гіалінозі зовнішній вигляд органів змінюється, можлива їхня деформація, зміна розмірів (наприклад, артеріолосклеротичний нефросклероз).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гіаліноз	\|	Амілоїдоз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.