Амілоїдоз печінки

Мал. Амілоїдоз печінки. Гематоксилін-еозин

Відкладання амілоїду в печінці завжди відбувається одночасно з появою його в інших органах. Пошкодження, як правило, поширюється на всі дольки, супроводжується розвитком жирової інфільтрації гепатоцитів. На перших порах відкладання амілоїду розпочинається навколо капілярів, у центрі частки і поступово поширюється на центральні та периферичні відділи. Структура гепатоцитів, розміщених у центрі часток зберігається довше, в гепатоцитах виникають вторинні зміни у вигляді ожиріння цитоплазми,

появи зерен ліпофусцину.

Структура печінкової дольки порушується, втрачає свої характерні особливості, серед амілоїдних мас дуже рідко зустрічаються просвіти окремих капілярів та потовщені печінкові балки (трабекули).

У нирках амілоїд відкладається в стінках судин, капілярних петлях та мезангії клубочків, а також у базальних мембранах канальців і в стромі органу. Нирки стають ущільненими, збільшуються в розмірах, набувають "сального" вигляду, на розрізі шари їх не диференціюються або визначаються нечітко. В міру поширення процесу клубочки та пірамідки повністю заміщуються амілоїдом, розростається сполучна тканина і виникає амілоїдне ущільнення.

Мал.. Амілоїдоз нирок . Гематоксилін -еозин

Мал. Амілоїдоз нирок бліді відкладення амілоїду у корковому шарі

Амілоїдоз нирок

Функціональне значення амілоїдозу залежить від ступеня поширеності процесу. Виражений амілоїдоз супроводжується розвитком атрофії та склерозу органу, виникненням його недостатності. Велика поширеність процесу та пошкодження багатьох внутрішніх органів поступово приводить організм до смерті.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Амілоїдоз селезінки	\|	Стромально-судинні жирові дистрофії (ліпідози)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.