Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сутність господарського обліку, вимоги, вимірники та види в єдиній системі

Основою життя суспільства є матеріальне виробництво. Отримана в результаті виробництва продукція розподіляється, відбувається її обмін і споживання. Зміст процесу суспільного відтворення складають процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання, що безперервно поновлюються.

З розвитком суспільства, особливо за умов ринкової економіки, потреба в обліковій інформації постійно зростає. Для ефективного функціонування окремих структурних підрозділів і підприємства в цілому необхідно, щоб учасники управлінського процесу, приймаючи рішення, мали своєчасну, правдиву та об’єктивну інформацію про власне майно і джерела його формування, грошовий та фінансовий стан, результати господарської діяльності – доходи, прибутки чи збитки, а також про особливості їх отримання. Таку інформацію традиційно надає система бухгалтерського обліку, орієнтована на потреби управління.

В обліку відображаються реальні господарські процеси. При цьому обов’язково має бути вказано, які кількісні та якісні зміни відбулися в господарській діяльності під впливом цих процесів. З метою контролю та управління економічними процесами дані обліку узагальнюють шляхом систематизації і групування за певними ознаками.

Облік – це особлива діяльність по збору, опрацюванню і передачі інформації користувачам за потребою або відповідно до встановлених на державному рівні нормативних актів.

Як кожна діяльність, облік здійснюється послідовно і відповідно до чітко виділених етапів:

§ спостереження за окремою господарською операцією з метою констатації факту її повного завершення;

§ вимірювання фактів та явищ господарської діяльності за кількісними і якісними характеристиками;

§ реєстраціяабо фіксація побаченого і поміряного факту чи явища господарської діяльності шляхом здійснення запису про господарську операцію, що відбулася на будь-яких видах носіїв інформації цифрових, паперових, магнітних;

§ групуванняі систематизація передбачає розподіл одержаної інформації за видами об’єктів обліку з метою її детальної оцінки, оперативного контролю та аналізу;

§ узагальнення і формування звітів для передачі їх користувачам.

Облік є поняттям загальновживаним у суспільному житті. Для економічних відображень більш властиве визначення господарського обліку.

Господарський облік– це кількісне відображення та якісна характеристика процесів господарської діяльності за допомогою спостереження, вимірювання і реєстрації з метою отримання правдивої й неупередженої облікової інформації, для контролю та управління суб’єктом господарювання.

Під господарською діяльністю розуміютьбудь-яку діяльність суб’єктів господарювання, яка спрямована на досягнення мети його створення шляхом здійснення процесів придбання ресурсів, виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг, зберігання та реалізації готових виробів і товарів, переміщення засобів, інвестиційної та фінансової діяльності.

Суб’єктами господарської діяльності або суб’єктами господарювання єстворені відповідно до чинного законодавства України: приватні, державні, комунальні та інші підприємства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку як юридичні особи або підприємці.

Метоюгосподарського облікує адекватне відображення фактів господарської діяльності та суспільного життя, надання відповідної повної і правдивої інформації для контролю за господарською діяльністю і прийняття управлінських рішень.

До господарського обліку висуваються такі вимоги: порівнянність, точність іоб’єктивність, ясність і доступність, своєчасність, економічність і раціональність (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Вимоги до бухгалтерського господарського обліку

Порівнянність необхідна для оцінки і контролю за виконанням планових, бюджетних і кошторисних завдань та для проведення аналітичних процедур і ґрунтується на єдиних методологічних засадах побудови планових і фактичних показників на протязі довгострокових періодів.

Точність іоб’єктивність обліку означають, що всі облікові дані мають бути правильними і відображати реальний стан і результати діяльності, тобто з максимальним ступенем достовірності і точності документально фіксувати як досягнення, так і недоліки в роботі підприємства.

Ясність і доступність обліку означають, що представлена користувачу облікова інформація має бути зрозумілою, чітко характеризувати усі аспекти діяльності підприємства. При цьому необхідно враховувати рівень обізнаності різних користувачів з економічних питань.

Своєчасність обліку полягає в забезпеченні дотримання встановлених термінів передачі облікової інформації користувачам, яка використовується ними для прийняття управлінських рішень, розробки конкретних заходів, спрямованих на досягнення мети створення підприємства, оперативного керівництва і контролю за раціональним використанням усіх видів ресурсів, здійснення постачальницької, виробничої і збутової діяльності відповідно до поставлених завдань, контролю розрахункових операцій тощо.

Економічність і раціональність обліку означає, що він має бути максимально дешевим за умови виконання вимог щодо його достовірності, повноти і своєчасності. Це досягається шляхом раціональної організації обліково–обчислювальних робіт з використанням комп’ютерних технологій. Автоматизація обліку зменшує період для опрацювання облікових даних і передачі інформації, потрібної для управління підприємством, і, відповідно, дає можливість скоротити кількість працівників, залучених до облікового процесу. Крім економії витрат на обліково-інформаційне забезпечення, досягається зменшення впливу суб’єктивного чинника при формуванні інформаційних потоків.

Для визначення і вимірювання змін, які відбулися в господарській діяльності суб’єкта господарювання під впливом певних господарських операцій, а також для визначення величини об’єкта обліку використовують кількісні та якісні вимірники:

§ кількісні – це показники діяльності суб’єкта господарювання, організації, установи, за допомогою яких визначають обсяг виконаних операцій, процесів та величину облікових об’єктів;

§ якісні – це такі показники, що характеризують економічну ефективність здійснених господарських процесів і відповідних операцій, та результатів зміни облікових об’єктів.

Залежно від засобів, які використовуються суб’єктом господарювання, джерел їх формування та процесів, а також показників, що характеризують його діяльність, кількісні облікові вимірники поділяють на види: натуральні, трудові та вартісні.

Натуральні вимірники використовуються для вираження об’єктів обліку в одиницях ваги, об’єму, довжини, площі, потужності та ін. Тобто, об’єкти обліку відображаються за кількістю (штуки, місця та ін.), за довжиною і площею (сантиметри, метри, гектари т.д.), за вагою (кілограми, центнери, тонни та ін.), за об’ємом (літри, кубічні метри і т.д.), за потужністю (Ват) тощо. Облік у таких одиницях виміру називається натуральним обліком, за допомогою якого на підприємстві здійснюється контроль за збереженням, наявністю і рухом майна, обсягом використання матеріальних ресурсів у господарських процесах: постачання, виробництва і реалізації.

Проте, натуральні вимірники, які в практиці застосовуються для планування, оперативного обліку і контролю, не можуть узагальнено відображати різнорідні за своїми фізичними властивостями об’єкти обліку. Наприклад, за допомогою натуральних вимірників не можна відобразити всю сукупність основних чи оборотних засобів окремого підприємства або випуск готової продукції при багатовирібному виробництві. Тобто, натуральні вимірники застосовуються для відображення в обліку однорідних за якісними і технічними характеристиками предметів.

Трудові вимірники використовуються в обліку для відображення кількості відпрацьованого робочого часу і виражаються в одиницях часу – днях, годинах, хвилинах. Трудові вимірники часто застосовується в поєднанні з натуральними для визначення виробітку робітниками за одиницю часу (людино-години, людино-дні і т.д.). За допомогою трудових вимірників проводиться нарахування заробітної плати працівникам підприємства, обчислюються показники продуктивності праці.

Вартісні (грошові) вимірники слугують для узагальненого відображення об’єктів обліку в єдиній грошовій оцінці. Основою вартісного вимірника є грошова одиниця країни (в Україні – це гривня і її частки – копійки). Тільки за допомогою вартісного вимірника отримують узагальненні показники про наявність та рух різнорідних господарських засобів, здійснені господарські процеси для визначення результатів діяльності. Вартісні вимірники застосовують в обліку водночас із натуральними і трудовими, а грошову оцінку облікових об’єктів здійснюють на їх основі.

Отже, різні вимірники, що використовуються в господарському обліку, тісно пов’язані один з одним і в окремих випадках застосовуються одночасно, що забезпечує повне відображення облікових об’єктів.

Рис.1.2. Вимірники обліку

Господарський облік класично поділяють на три види: оперативний, статистичний і бухгалтерський.

Оперативний (оперативно-технічний) облік характеризується поточним спостереженням для оперативного керування господарськими процесами і контролю за станом і рухом майна господарюючого суб’єкта та окремими господарськими операціями в ході їх безпосереднього здійснення. Особливістю його є порівняно швидка передача інформації про окремі господарські факти без обов’язкового складання первинного документа. Інформація може передаватись усно в процесі проведення виробничих нарад, по телефону або в спеціально розроблених на підприємстві звітних оперативних формах (зведеннях). За допомогою оперативного обліку проводиться перевірка виконання бюджетів з питань забезпечення підприємства необхідними ресурсами, виробництва та реалізації готової продукції, виконаних робіт і послуг; контроль виконання угод з постачальниками і покупцями, виконання норм виробітку працівниками, потреби в фінансових ресурсах і т.д.

Об’єкти оперативного обліку визначаються підприємством самостійно, виходячи з потреб виробничого і комерційного менеджменту. Оперативний облік не є суцільним і безперервним і охоплює різноманітні господарські процеси та операції переважно виробничо-технічного характеру, через що дістав назву оперативно–технічного.

Дані оперативного обліку не завжди оформляються документально. Іноді необхідна інформація передається по телефону, факсу і є наближеною, наприклад, інформація про щоденне виробництво та реалізацію продукції, залишки сировини на складі, стан розрахунків з покупцями та постачальниками тощо. Ця інформація необхідна для оперативного прийняття управлінських рішень, тому дані оперативного обліку повинні бути прості і доступні для розуміння працівниками і керівниками цехів, дільниць, служб постачання, виробництва і збуту. Ефективність цього виду обліку значно підвищується завдяки використанню його даних як джерела оперативного економічного аналізу, контролю та для коригування гнучких бюджетів.

В оперативному обліку застосовують усі три облікові вимірники, але найчастіше натуральні та трудові.

Статистичний облік (статистика) відображає масові соціально–економічні явища і процеси суспільного життя для виявлення тенденцій їх розвитку з метою контролю і управління ними.

Статистичний облік застосовують для вивчення процесів розвитку окремих галузей та всієї економіки. За допомогою статистики обчислюють показники обсягу виробництва, динаміку заробітної плати, використання робочого часу та окремі явища культурного й політичного життя суспільства – чисельність, склад і рух населення, матеріальний і культурний рівень народу тощо. Для вивчення досліджуваних об’єктів статистика застосовує спеціальні засоби і прийоми: суцільні й вибіркові спостереження, групування, середні числа, індекси, динамічні ряди, відносні величини тощо.

Оскільки статистика узагальнює дані оперативного і бухгалтерського обліку для контролю за виконанням господарських планів у масштабі окремих галузей і всього народного господарства, у системі господарського обліку вона виконує організуючу роль.

Статистика як окремий вид обліку використовує власну систему прийомів та методів для узагальнення статистичних показників з метою вивчення і контролю кількісної та якісної сторін масових соціально–економічних і суспільних процесів та явищ природи , їх об’єктивну реальність, стан і динаміку.

Бухгалтерський облік займає основне місце в єдиній системі господарського обліку. Його необхідно розглядати як галузь наукових знань, рівноправно пов’язану з іншими науками, а також як вид практичної діяльності, оскільки він організовується в кожному підприємстві, організації, товаристві незалежно від форми власності. Бухгалтерський облік надає інформацію про стан і рух засобів суб’єкта господарювання, джерела їх утворення і господарські процеси, пов’язані із постачанням матеріалів, виробництвом продукції та її реалізацією, а також про фінансові результати господарської діяльності.

Бухгалтерський облік в Україні регулюється державою, перш за все Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996, і який набув чинності з 01.01.2000 року.

У статті 1 даного Закону подано визначення бухгалтерського обліку, зокрема, бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність суб’єкта господарювання зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

В навчальних посібниках і підручниках з бухгалтерського обліку приводяться інші визначення, які в основному зводяться до трактування бухгалтерського обліку як незамінної функції управління і специфічної діяльності з переробки даних про господарські операції в інформацію для споживання менеджментом.

Порівняно зі статистичним і оперативним, бухгалтерський облік має такі особливості:

§ є суцільним і безперервним. Він охоплює всі господарські операції, що здійснюються на підприємстві в їх хронологічній послідовності і ведеться постійно;

§ кожна господарська операція підтверджується відповідним документом, що забезпечує юридичну повноцінність і доведеність інформації;

§ облікова інформація обробляється в чітко визначені періоди часу (місяць, квартал, рік) і за розробленими правилами;

§ регламентований законами України і нормативно – правовими актами. При цьому ряд організаційних і методологічних питань ведення бухгалтерського обліку підприємство вирішує самостійно;

§ усі об’єкти обліку незалежно від застосування натуральних і трудових вимірників обов’язково відображаються в грошовому вимірнику, що дозволяє узагальнювати різні господарські процеси і операції в єдиному грошовому вимірнику.

Усі три види господарського обліку тісно пов’язані між собою, взаємодоповнюють один одного й у сукупності становлять єдину систему господарського обліку. Так, дані оперативного обліку – вихідний матеріал для статистичного обліку, який у свою чергу використовується бухгалтерським обліком. Дані бухгалтерського обліку використовуються для складання статистичних звітів. У бухгалтерському обліку при визначенні заробітку робітників використовують оперативні показники виконання норм виробітку. Взаємозв’язок оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку зумовлений тим, що вони базуються на одних і тих самих першоджерелах інформації й мають єдині зміст, цілі та основні завдання.

У свою чергу в умовах ринкових відносин бухгалтерський облік диференціюється за сферою діяльності та за обліковими функціями.

За сферою діяльності бухгалтерський облік поділяється на:

§ виробничо–господарський (тобто облік, який ведеться в галузях матеріального виробництва економіки України);

§ облік виконання бюджету (бюджетний облік у податкових адміністраціях, казначействі);

§ облік у невиробничій (соціальній) сфері (установи освіти, охорони здоров’я, силові структури, оборони країни тощо, які фінансуються з бюджету);

§ банківський облік.

За об’єктами обліку, планом рахунків, специфікою ведення ці види обліку суттєво відрізняються один від одного.

Залежно від потреб користувача у визначеній і регламентованій інформації, представленій у відповідних формах звітності бухгалтерськийоблік умовно поділяється на підсистеми: управлінський, фінансовий та податковий.

Бухгалтерський фінансовий облік надає інформацію, яка характеризує фінансовий і майновий стан підприємства і призначена для зовнішніх і внутрішніх користувачів. У фінансовому обліку формується інформація про поточні витрати і доходи підприємства, розміри дебіторської і кредиторської заборгованості, величину фінансових інвестицій і надходжень від них, стан джерел фінансування і т.д., яка необхідна для складання фінансової звітності.

Оскільки фінансовий облік призначений перш за все для зовнішніх користувачів (акціонерів, банкірів, кредиторів, власників акцій, потенційних інвесторів і т.д.), то це обумовлює регламентацію фінансового обліку і форм звітності. Концепція фінансового обліку викладена в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, прийнятих в Україні, які відповідають загальноприйнятим міжнародним стандартам. Бухгалтерський фінансовий облік обов’язковий для всіх підприємств і організацій України не залежно від виду власності і організаційно-правової форми господарювання.

За даними бухгалтерського фінансового обліку у встановлені терміни складається затверджена Міністерством фінансів України фінансова звітність.

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік є інформаційною системою для забезпечення процесу планування, контролю і прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством. Він розрахований на внутрішніх користувачів, якими можуть бути: керівники підрозділів, менеджери, працівники маркетингової служби, планово–економічного і контрольно–ревізійного відділів підприємства.

На відміну від фінансового обліку, ведення управлінського обліку необов’язкове, і питання про створення внутрішньої облікової інформаційної системи вирішує адміністрація підприємства.

Метою управлінського (внутрішньогосподарського) обліку є підготовка інформації для прийняття управлінських рішень. Ця інформація розширює і деталізує дані фінансового обліку, охоплюючи виробничі операції. Зокрема, формується інформація про діяльність окремих підрозділів підприємства, собівартість різних видів продукції, що випускається, витрати за їх видами і місцями виникнення.

Інформація управлінського (внутрішньогосподарського) обліку надається у вигляді різних звітів; використовується для визначення відпускної (реалізаційної) ціни на продукцію (товари, роботи, послуги), аналізу діяльності підприємства в поточному і перспективному плануванні і є комерційною таємницею підприємства.

Управлінський облік вирішує такі завдання:

§ формування інформації про діяльність підрозділів підприємства в розрізі витрат і відповідальних осіб;

§ поточний контроль за дотриманням нормативів і бюджетних завдань;

§ попередження впливу негативних факторів на нормальний хід господарського процесу;

§ оцінювання альтернативних варіантів для прийняття управлінських рішень в процесі поточного управління і розвитку суб’єкта господарювання на перспективу.

В управлінському обліку широко застосовуються математичні, статистичні та методи математичного прогнозування. Складніші розрахунки проводяться із застосуванням ЕОМ.

Податковий облік в сучасних умовах податкової політики України став абсолютно виокремленою функціональною підсистемою бухгалтерського обліку у зв’язку зі специфікою прийнятих Законів України з оподаткування, зокрема Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від 22 травня 1997 р., №283/97 (зі змінами і доповненнями).Податковий обліквирішує такі завдання:

§ належне документування господарських операцій з метою формування достовірного джерела даних для проведення розрахунків податкових платежів;

§ визначення величини валових витрат, амортизації та скоригованого валового доходу з метою розрахунку прибутку для оподаткування;

§ здійснення податкових розрахунків за всіма видами податківвідповідно до чинного законодавства;

§ складання податкових декларацій і звітів, їх подання в зазначені терміни податковим та іншим контролюючим органам;

§ забезпечення своєчасної сплати податкових платежів.

Схематично систему господарського обліку наведено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Види господарського обліку

Порівняльну характеристику фінансового, податкового та управлінського обліку подано в табл.1.1.

Таблиця 1.1.

Порівняльна характеристика фінансового, податкового та

управлінського обліку

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регламентує, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і про рух грошових коштів підприємства.

Облікова інформація необхідна для вирішення зовнішніх і внутрішніх завдань управління економікою підприємства. Вона має широке коло користувачів, які можна поділити на внутрішні та зовнішні стосовно підприємства (див. рис. 1.4).

Схематично класифікацію користувачів облікової інформації показано на рис.1.4.

Рис. 1.4. Класифікація користувачів облікової інформації

Внутрішніми користувачамиоблікової інформації є:

§ власники підприємства (акціонери, учасники);

§ управлінський персонал;

§ робітники і службовці підприємства.

Зовнішніми користувачамиоблікової інформації є:

§ ділові партнери підприємства на ринку (дійсні й потенційні інвестори, постачальники, замовники, покупці, клієнти; банківські й небанківські кредитні установи; інші кредитори);

§ органи державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової служби; органи державної статистики; органи державних і міжнародних цільових фондів; органи державних і міжнародних комісій і комітетів);

§ фінансові аналітики та радники;

§ широка громадськість (громадські організації, профспілки).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод	\|	Функції, предмет і метод бухгалтерського обліку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.