• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку

Для узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку призначені відомості:

§ проста оборотна по синтетичних рахунках;

§ оборотна по аналітичних рахунках;

§ сальдова відомість (за залишками рахунків);

§ шаховий оборотний баланс.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів.

Оборотна відомість є способом узагальнення оборотів і залишків за звітний період (місяць), а також засобом зв’язку між балансом і рахунками, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів.

Оборотна відомість (табл. 3.2) за синтетичними рахунками будується у вигляді багатографної таблиці за контокорентною формою, яка включає послідовно: назву синтетичних рахунків, початкове сальдо за дебетом або кредитом, обороти за місяць за дебетом і кредитом, а також кінцеве сальдо за дебетом або кредитом. За кожною графою оборотної відомості підраховують підсумки.

Таблиця 3.2.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками за квітень 200Хр. в грн.

Оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку, даючи інформацію про зміни господарських засобів та їх джерел за звітний період, а також їх стан на початок і кінець звітного періоду.

Якщо правильно записані початкові сальдо (залишки) на рахунках, рознесені всі кореспонденції за рахунками (бухгалтерські проводки), підраховані обороти та виведені кінцеві залишки (сальдо), то в оборотній відомості мають місце три пари рівностей.

Рівність підсумків першої пари граф зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є підставою для запису на синтетичних рахунках початкового сальдо.

Рівність підсумків другої пари граф зумовлена подвійним записом операцій, згідно з якими кожна господарська операція в одній і тій же сумі відображається за дебетом і кредитом різних рахунків.

Рівність підсумків третьої пари граф зумовлена двома попередніми рівностями: якщо початкові залишки (сальдо) на синтетичних рахунках рівні між собою (баланс початковий), а також рівні суми оборотів за дебетом і кредитом (оборотний баланс), то і залишки (сальдо) на кінець звітного періоду в підсумку мають бути рівні між собою (кінцевий баланс).

Порушення цих рівностей свідчить про помилки, допущені в облікових записах або при складанні оборотної відомості. Типовими помилками при цьому можуть бути:

§ неуважність при записі (відображенні) сум бухгалтерської проводки на рахунках;

§ арифметичні помилки при підрахунку оборотів і виведенні сальдо за кожним рахунком;

§ неуважність при перенесенні записів із синтетичних рахунків (суми сальдо й оборотів) до оборотної відомості;

§ арифметичні помилки при підрахунку підсумків відповідних граф оборотної відомості.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу і заповнення форми фінансової звітності.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками складають для узагальнення інформації в розрізі синтетичного рахунка. У зв’язку з тим, що одні аналітичні рахунки ведуть лише у грошовому вимірнику, а інші в натуральному та грошовому, то за цією ознакою оборотні відомості поділяють на два види:

§ оборотні відомості контокорентної форми;

§ оборотні відомості кількісно-сумової форми.

Оборотні відомості контокорентної формиведуть за аналітичними рахунками розрахунків і джерел засобів оскільки аналітичний облік, як і синтетичний, тут здійснюється у грошовому вимірнику.

Оборотні відомості кількісно-сумової форми ведуть за аналітичними рахунками товарно-матеріальних цінностей, оскільки тут використовують натуральний і грошовий вимірники. Тому в цих оборотних відомостях передбачені графи для запису кількості, ціни і вартості матеріальних цінностей.

Оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунку «Розрахунки з покупцями та замовниками» матиме такий вигляд (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Оборотна відомість до синтетичного рахунку

№36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

за квітень 200X року, в грн.

Підсумки оборотної відомості показують повну відповідність до даних записів за синтетичним рахунком. Це випливає з того, що записи на синтетичних і аналітичних рахунках роблять паралельно на підставі одних і тих же документів. Тому при правильних облікових записах підсумки оборотів і сальдо в оборотній відомості за аналітичними рахунками дорівнюватимуть сумам оборотів і сальдо відповідного синтетичного рахунка. У цьому й полягає контрольне значення оборотної відомості за аналітичними рахунками. Оборотну відомість кількісно-сумової форми розглянемо на прикладі аналітичного обліку до синтетичного рахунку №26 «Готова продукція».

Оборотну відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунка «Готова продукція» наведено у табл. 3.4.

Шахова оборотна відомість – оборотна відомість, що складається за допомогою шахової форми. На відміну від звичайної оборотної відомості вона містить кореспонденцію рахунків і є складнішою і громіздкішою за будовою. Всі рахунки в ній записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі й горизонталі, за дебетом і за кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції. Це порівняно з простою оборотною відомістю дає ширшу картину змін господарських засобів та процесів, що відбулися. У шаховій оборотній відомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.

Таблиця 3.4

Оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунку №26 «Готова продукція», в грн.

Шаховий запис–запис господарських операцій в обліковий реєстр, при якому сума, записана один раз, буде відображена за дебетом і кредитом відповідних рахунків. Це досягається шляхом побудови бухгалтерських регістрів за шаховим принципом. Шаховий запис широко застосовується при журнально – ордерній формі обліку. Він скорочує кількість записів і дає змогу бачити (в одному місці) два кореспондуючих рахунки за однією господарською операцією. В цьому розумінні запис шаховий має переваги перед лінійним записом.

Розглянемо приклад заповнення шахової оборотної відомості, використовуючи приклади розділу 2.

Таблиця 3.5

Початковий баланс підприємства «Мотор»

Господарська операція 1: отримано в касу підприємства з його поточного ра­хунку готівку в сумі 1 000 грн.

Бухгалтерська проводка:

Д-т 30 «Каса» К-т 31 «Рахунки у банках» 1000 грн.

Господарська операція 2: за рішенням зборів засновників підприємства частину прибутку в сумі 3 000 грн. перерозподілено на збільшення статутного капіталу.

Бухгалтерська проводка:

Д-т 44 «Нерозподілені прибутки» К-т 40 «Статутний капітал» 3000 грн.

Господарська операція 3: від постачальників надійшли і оприбутковані запаси на суму 6 000 грн.

Бухгалтерська проводка:

Д-т 20 «Виробничі запаси» К-т 63 «Розрахунки з постачальниками» 6000 грн.

Господарська операція 4: перераховано підприємством з поточного рахунку в банку заборгованість за раніше отриманим кредитом на суму 1 000 грн.

Бухгалтерська проводка:

Д-т 60 «Короткострокові позики» К-т 31 «Рахунки у банках» 1000 грн.

Таблиця 3.6

Шахова оборотна відомість

К-т Д-т	С-до поч. Д-т	Нерозподілені прибутки	Розрахунки з постачальниками	Статутний капітал	Короткострокові позики	Рахунки в банках	С-до кінц.
С-до поч. к-т
Каса
Рахунки в банках
Виробничі запаси
Розрахунки з покупцями та замовниками
Нерозподілені прибутки
Короткострокові позики
С-до кінц.

Принцип заповнення шахової оборотної відомості наступний:

1) В першому рядку і в першій графі зазначаємо назви рахунків;

2) В другому рядку і в другій графі відображаємо суми залишків за відповідними рахунками: за дебетовими - у графі, за кредитовими – у рядку;

3) Відображаємо суми кореспонденцій на перетині відповідних графи і рядка: за дебетовим рахунком, який знаходиться в першій графі і за кредитовим рахунком, який знаходиться в першому рядку;

4) Відобразивши всі операції, підраховуємо обороти і кінцеві залишки за кожним рахунком.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення бухгалтерського рахунку.

2. Який порядок визначення сальдо на рахунках бухгалтерсько­го обліку?

3. Поясніть економічну суть і значення подвійного запису.

4. Дайте порівняльну характеристику хронологічному і синтетичному обліку.

5. Дайте характеристику синтетичним і аналітичним рахункам.

6. Яке призначення синтетичного та аналітичного облік?

7. Класифікуйте рахунки за економічним змістом.

8. Якою є класифікація рахунків за призначенням і структурою?

9. У чому полягають особливості обліку на позабалансових рахунках?

10.Поясніть призначення Плану рахунків бухгалтерського обліку.

11.У чому полягає узгодженість Плану рахунків із фінансовою звітністю?

12.Розкрийте зміст та структуру діючого в Україні Плану рахунків бухгалтерського обліку.

13.Якою є побудова оборотної відомості за синтетичними рахунками?

14.У чому полягає сутність шахового принципу побудови обо­ротних відомостей?

Проблемні питання:

1. Пояснити неможливість застосування подвійного запису в позабалансо­вих рахунках.

2. Переваги і недоліки оборотної відомості на паперових та електронних носіях інформації.

3. Шляхи удосконалення плану рахунків.

4. Перспективи розвитку видів оборотної відомості.

5. У чому полягає необхідність розробки та використання окремих Планів рахунків для різних секторів економіки?

Тема 4

Переглядів: 2501