Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Облік дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори– це юридичні чи фізичні особи, що внаслідок минулих подій мають певну заборгованість перед підприємством. Дебітори підприємства поділяються на зовнішніх до яких можна включити покупців (замовників) інших дебіторів, внутрішніх дебіторів які в свою чергу поділяються на підзвітних осіб, осіб до яких в підприємства є претензії щодо відшкодування завданих збитків.

Критерії визнання дебіторської заборгованості:

§ джерело отримання – появі активів повинні передувати минулі операції або події;

§ втілення майбутніх економічних вигід – чи забезпечують активи оборотність інших ресурсів підприємства;

§ забезпечення контролю за активом – це надає підприємству можливість контролювати майбутні вигоди, які воно очікує від використання цього активу;

§ можливість достовірної оцінки активу – визначення виду оцінки для певного активу.

В сучасних умовах виробництва та стані розвитку економіки момент поставки товарів та оплати не співпадають, тому виникає таке поняття як “дебітори”. Зовнішні боржники підприємства виникають або в наслідок попередньої поставки товарів (робіт, послуг) з їх післяплатою по договору, або ж при перерахуванні авансу на рахунок постачальника. Виділяють ще такі види дебіторської заборгованості:

§ за товари та послуги;

§ за отриманими векселями;

§ за відшкодуванням податку на додану вартість;

§ за відшкодуванням завданих збитків і нестач;

§ підзвітних осіб;

§ інша дебіторська заборгованість.

В залежності від різних ознак існують класифікаційні групи дебіторської заборгованості, зображені на рис. 6.7.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», який застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Рис. 6.7. Класифікація дебіторської заборгованості

Довгострокова дебіторська заборгованістьсума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованістьсума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником називають сумнівною дебіторською заборгованістю.

Безнадійна дебіторська заборгованість– поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів називається чистою реалізаційною вартістю дебіторської заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

 

Рис. 6.8. Види довгострокової дебіторської заборгованості

Рис. 6.9. Види поточної дебіторської заборгованості

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

 

Рис. 6.10. Документування дебіторської заборгованості

 

Облік дебіторської заборгованості здійснюється на підставі первинних документів, відображених в таблиці 6.3.

Основним первинним документом, що використовується для обліку дебіторської заборгованості – є накладна, реквізитами якої є: одиниця виміру, найменування продукції, ціна, кількість та сума. На даному документі повинно бути чотири підписи: керівник, головний бухгалтер, хто відпустив і хто прийняв. Підприємство заповнює накладні згідно вимог чинного законодавства.

 


Таблиця 6.3.

Документування дебіторської заборгованості

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»
Виникнення заборгованості
- Накладні - Рахунки-фактури - Акти прийнятих робіт, послуг - Податкові накладні - Товарно-транспортні накладні (ТМ-1) - Договір про реалізацію продукції, надання послуг або виконання робіт - Розпорядження відділу збуту - Приймально-здавальницькі акти - Замовлення на роботи тимчасового або разового характеру - Комерційні документи (рахунки-фактури – invoice) - Транспортні накладні (CMR-залізнична накладна, авіанакладна, комосамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи) - Платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ - Розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Погашення заборгованості
Виписки банку, прибуткові касові ордери, платіжні доручення Виписки банку
372 «Розрахунки з підзвітними особами»
- Заява працівника з проханням дозволити відрядження - Розпорядчий документ керівника (наказ) про направлення у відрядження - Видатковий касовий ордер - Звіт про використання коштів, наданих на відрядження, та додаток до звіту, розрахункові документи, що підтверджують витрати на відрядження - Прибутковий касовий ордер

 

Безпосередньо зі складу відпуск готової продукції оформляють на основі товарно-транспортної накладної, де зазначається: назва замовника, його адрес, вид транспортного засобу, найменування продукції, ціна, кількість, сума та прізвище особи, хто буде здійснювати перевезення.

У такому первинному документі, як рахунок-фактура зазначається опис продукції, її вартість та дата оплати. Оригінал надсилається покупцю і має декілька дублікатів. Підписує рахунок директор та головний бухгалтер.

Для обліку дебіторської заборгованості використовуються приймально-здавальницькі акти із зазначенням номера накладної, дати оформлення, номера та дати договору, назви і реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни та вартості продукції.

Договір про реалізацію продукції, надання послуг або виконання робіт укладається між двома сторонами і складається із таких розділів, як предмет договору, права та обов’язки сторін, строк виконання договору, умови та порядок розрахунків, відповідальність сторін, додаткові умови, юридичні адреси та реквізити сторін.

Податкова накладна – документ, який підписується особою, хто його склав і в якому повинні бути заповнені всі реквізити, а саме назви покупця та продавця, їхні індивідуальні податкові номери, дата відвантаження товарів, назва товару, одиниця виміру, кількість, ціна продажу, порядковий номер накладної.

Дебіторська заборгованість погашається такими документами: виписками банку, прибутковими касовими ордерами, платіжними дорученнями.

На підприємствах реалізацію готової продукції (товарів) зі складу покупцям, виконаних робіт, наданих послуг проводять на основі таких первинних документів:

§ накладних;

§ розпоряджень відділу збуту;

§ приймально-здавальних актів;

§ замовлень на роботи тимчасового або разового характеру.

Основним первинним документом є накладна.

Для забезпечення оплати підприємством-покупцем бажаних цінностей на його адресу від постачальника виставляється «Рахунок-фактура» в якому вказується кількість, ціна і загальна сума щодо їх оплати. В свою чергу перераху­вання коштів на розрахунковий рахунок постачальника здійснюється за допомогою документа «Платіжне доручення». Підтвердженням здійснення оплати постачальнику є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства.

Для отримання у постачальника придбаних цінностей самовивозом, представнику підприємства-покупця повинна бути видана «Довіреність на одержання цінностей».

Видача покупцю із складу постачальника товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі документа «Товарно-транспортна накладна».

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;

363 «Розрахунки з учасниками ПФГ».

За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред’явленим до сплати рахунком.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків з покупцями та замовниками представлено у таблиці 6.4.

Таблиця 6.4.

Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку розрахунків з покупцями та замовниками.

№ п/п Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит
1. Нараховано заборгованість покупцям за відвантажену їм готову продукцію, виконані роботи або надані послуги за цінами реалізації
2. Відображено надходження грошей від покупців та замовників за реалізовані товари, роботи та послуги 30, 31
3. Отримано від покупців векселі в рахунок оплати за реалізовані товари, роботи і послуги 182, 34
4. Отримано від покупця в рахунок оплати цінні папери (облігації, казначейські зобов’язання), придбані ним на фінансовому ринку 14, 35
5. Відображено проведення взаємозаліку між покупцем і продавцем
6. Погашено заборгованість покуп­ця за реалізовані йому товари, роботи і послуги за рахунок раніше одержаного від нього авансу

 

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів».

За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом – списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

 

Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» кореспондує:

за дебетом з кредитом рахунків: 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 71 «Інший операційний дохід» за кредитом з дебетом рахунків: 84 «Інші операційні витрати» 94 «Інші витрати операційної діяльності»

 

Аналітичний облік на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

 

Облік розрахунків між суб’єктами економічних взаємовідносин може здійснюватися за допомогою векселів.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випускаються такі види векселів: простий, переказний.

Простий вексель містить такі реквізити:

§ найменування – «вексель»;

§ просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

§ зазначення строку платежу;

§ зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж;

§ найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

§ дату і місце складання векселя;

§ підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Переказний вексель повинен містити також:

§ просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатній певну суму;

§ найменування того, хто повинен платити (платника);

§ документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів не має сили простого або переказного векселя, за винятком таких випадків;

§ вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається як такий, що підлягає оплаті по пред’явленні;

§ при відсутності особливого зазначення місце, позначене поруч з найменуванням платника (місце складання документа – для простого векселя), вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання платника (векселедавця – для простого векселя);

§ вексель, в якому не вказано місце його складання, визнається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом Міністрів України.

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями.

Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» має такі субрахунки:

341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті»;

342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті».

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом – отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем.

Облік довгострокових векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, ведеться на субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані» рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

За дебетом субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані» відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом – отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій особі тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем.

На рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі.

Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані» має такі субрахунки:

621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті»;

622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті».

За кредитом рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» відображається видача векселів в забезпечення поставок товарів, послуг) постачальників та інших кредиторів та в забезпечена інших операцій, за дебетом – погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями а ш є поточним зобов’язанням.

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані» має такі субрахунки:

511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті»;

512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті».

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» за кредитом відображається видача векселя в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи та за іншими операціями, за дебетом – погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем.

Треба зазначити, що векселі є бланками суворої звітності. Тому їх придбання у бланковидавництві, зберігання, облік і списання на адміністративні витрати здійснюється згідно порядку обліку бланків суворої звітності.

 

Інша дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість з різними дебіторами за виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодування завданих збитків, за позиками кредитних спілок та за іншими операціями.(Рис.6.11)

Порядок виникнення, документальне оформлення та порядок погашення наведено на рис. 6.12.

Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження у межах України), зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми.

Готівка, що видана під звіт, але з якихось причин не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженням – не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини – не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт).

Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видано готівку на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини чи вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансований звіт про витраченні кошти безпосередньо на відрядження.

 

Рис. 6.11. Склад іншої поточної дебіторської заборгованості

Рис 6.12. Документальне оформлення іншої поточної дебіторської заборгованості

 

Нормативним документом, який врегульовує питання порядку відрядження працівників підприємств усіх форм власності є «Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон», затверджена наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998 року.

Даною інструкцією визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації (далі – підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору (контракту) та інших документів, які врегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про нормивідшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Добові витрати в межах України відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

Днем вибуттяу відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.

Типова кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків із підзвітними особами наведена у табл. 6.5.

Таблиця 6.5.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку розрахунків із іншими дебіторами.

№ п/п Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит
1. Видано під звіт працівнику підприємства готівку на господарські потреби або для поїздки у відрядження
2. Перераховано грошові кошти підзвітній особі за місцем її перебування у відрядженні
3. Відшкодовано працівнику суму перевищення витрат від суми, яку було ним отримано під звіт для поїздки у відрядження
4, Списано із працівника на підставі авансового звіту і доданих первинних документів суми, спрямовані на закупівлю для потреби підприємства як оборотних, так і необоротних активів 15, 22, 25,
5. Відображено суму ПДВ (податковий кредит) за придбаними працівником цінностями
6. Відображено повернення до каси невикористаних підзвітних сум
7. Списано витрати по відрядженню на відповідні бухгалтерські рахунки 23, 39, 84, 91, 92, 93
8, Відображена нестача, псування цінностей з вини працівників 20, 23
Суми претензій пред’явлених постачальникам списується на суму авансів:
Перераховано аванс постачальнику:
Надання позик працівникам за рахунок підприємства

Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.

Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.

Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та мети використання коштів, наданих на відрядження. Указані обмеження встановлюються наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Підзвітні особи – це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу (розпорядження) керівника підприємства. на виробничі (господарські) потреби, на закупівлю сільськогосподарської продукції чи на витрати на службові відрядження.

Облік розрахунків з різними дебіторами ведуть на рахунку 37 з відповідними субрахунками. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим.

 

Контрольні запитання:

1. Якщо на підприємстві є тільки посада бухгалтера, чи може він виконувати обов’язки касира?

2. Чому в плані рахунків розмежовано назви рахунків 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» та 37 «Розрахунки з іншими дебіторами». Чи можливо їх об’єднати в один рахунок і збільшити кількість субрахунків?

3. Яким чином дебіторська заборгованість пов’язана з грошовими коштами, чому вони об’єднані в один 3 клас рахунків.

4. Дайте визначення ліміт каси.

5. На якому рахунку узагальнюють інформацію про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію?

6. Які ви знаєте касові документи?

7. Чим відрізняються поточна та довгострокова дебіторська заборгованість?

8. На якому рахунку проводять розрахунки з підзвітними особами?

9. Які штрафні санкцій застосовуються за порушення норм обігу готівки?

 


Тема 7




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Облік безготівкових розрахунків | Облік запасів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.