• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Облік складових власного капіталу

Статутний капітал – це складова вкладеного зареєстрованого капіталу.

Види вкладів до статутного капіталу:

§ кошти, у тому числі в іноземній валюті;

§ рухоме майно (верстати, обладнання, оргтехніка, інвентар, сировина, продукція, автомобілі та інші матеріальні цінності, які можна вільно переміщувати в просторі і які не обмежені для обігу на території України);

§ нерухоме майно (будівлі, споруди, будинки, квар­тири, земельні ділянки, інші об’єкти, переміщення яких неможливо без їх знецінення та зміни їх призначення);

§ права користування майном;

§ права користування землею, водою та іншими при­родними ресурсами;

§ майнові права на об’єкти інтелектуальної власності (літературні та художні твори, комп’ютерні програми і бази даних, винаходи, корисні моделі, торгові марки тощо);

§ майнові права (права вимоги);

§ цінні папери (акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати.

Не можна вносити до статутного капіталу:

§ бюджетні кошти;

§ кошти, отримані в кредит і під заставу (майно, яке знаходиться у заставі);

§ до статутного капіталу госптовариств – векселі;

§ до статутного капіталу госптовариств – права на земельну частку (пай) до 1 січня 2007 року;

§ до статутного капіталу госптовариства – емітовані ним же облігації;

§ земельні ділянки, призначені для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва;

§ особисті немайнові права інтелектуальної власності;

§ майно, обмежене для обігу на території України.

Порядок формування статутного капіталу:

1) Кожний учасник ТОВ або ТДВ – зобов’язаний внести до моменту державної реєстрації не менше 50% суми свого внеску в частину, що залишилася протягом першого року діяльності товариства.

2) Якщо учасник ТОВ (ТДВ) не виконає свого зобов’язання з повної оплати частки, то за весь час прострочення він сплачує10% річних від недовнесеної суми, якщо інше не передбачено статутом. Товариство повинно зменшити статутний капітал і зареєструвати відповідні зміни у статуті або прийняти рішення про ліквідацію.

3) Особам, які підписалися на акції ВАТ, до дня скликання установчих зборів слід віднести (з урахуванням попереднього внеску) не менше 30%, н менше 50%, якщо це акції ЗАТ номінальної вартості акцій і не пізніше року після держреєстрації АТ оплатити повну вартість акцій. У разі прострочення оплати акціонер також сплачує 10% річних від суми простроченого платежу, якщо інше не записано у статуті.

4) Кожний вкладник командитного товариства зобов’язаний до моменту держреєстрації внести не менше 25% свого внеску. Повних учасників командитного товариства це не стосується.

5) Приватні підприємства, зафіксовані у статуті розмір статутного капіталу, сплачують повністю до державної реєстрації.

6) Комунальним підприємствам мінімальний розмір статутного капіталу встановлює місцева рада, який сплачують до державної реєстрації.

Рис. 11.4. Мінімальний розмір статутного капіталу

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу. Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом.

Способи збільшення статутного капіталу:

1) для товариств з обмеженою відповідальністю:

§ внесення додаткових вкладів;

§ реінвестиція нарахованих дивідендів

2) для акціонерних товариств:

§ збільшення номінальної вартості акцій;

§ здійснення додаткової емісії акцій

Зменшення статутного капіталу при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.

Підстави для зменшення статутного капіталу:

1) в товариствах з обмеженою відповідальністю:

§ учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили (внесли) повністю суму своїх внесків;

§ по закінченні другого або кожного наступного фінансового року вартість чистих активів виявляється меншою за статутний капітал;

§ правонаступник (спадкоємець) відмовляється від вступу у товариство або учасники відмовляють йому в прийомі у разі, якщо статут передбачає обов’язковість одержання такої згоди;

§ учасник виходить із товариства;

§ одного із учасників виключають із товариства;

§ частка учасника придбана товариством і не реалізована протягом строку, встановленого статутом і законом;

§ звернено стягнення на частку учасника;

2) в акціонерних товариствах:

§ по закінченні другого і кожного наступного фінансового року вартість чистих активів виявляється меншою за статутний капітал;

§ протягом року після викупу акцій товариство не змогло здійснити їх реалізацію.

Загальну схему бухгалтерського обліку статутного капіталу наведено на рис. 11.5.

Рис. 11.5. Призначення та побудова рахунку 40 «Статутний капітал»

Сальдо на рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розмішених у товаристві для здійснення його фінансово – господарської діяльності, це складова викладеного, зареєстрованого власного капіталу.

Загальну схему бухгалтерського обліку пайового капіталу наведено рис.11.6.

Колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) на рахунку 41 «Пайовий капітал» обліковують частину вартості майна, яка була розпайована між його членами, частину вартості майна, яка не була розпайована між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства.

Рис. 11.6. Призначення та побудова рахунку 41 «Пайовий капітал»

Основні складові додаткового капіталу зображено на рис. 11.7.

Рис. 11.7. Складові додаткового капіталу

Додатковий капітал може направлятися на збільшення статутного, пайового, резервного капіталу та на покриття збитків від діяльності підприємства.

Загальну схему бухгалтерського обліку додаткового капіталу наведено на рис.11.8.

Рис. 11.8. Призначення та побудова рахунку 42 «Додатковий капітал»

Субрахунки:

421 «Емісійний дохід» – для відображення прибутку від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу. Сума перевищення збитку від зазначених операцій над залишком емісійного доходу відображається за дебетом рахунку 44 «Нерозподілені прибутки”;

422 «Інший вкладений капітал» – для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капіталу, що перевищує статутний капітал, інших внесків тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу;

423 «Дооцінка активів» – для відображення суми дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових і інструментів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується у разі уцінки та вибуття зазначених активів, зменшення їх корисності;

424 «Безоплатно одержані необоротні активи» – для відображення вартості необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб. Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується на суму визнаного доходу протягом строку корисного використання безоплатно одержаних об’єктів необоротних активів (окрім землі) і при вибутті таких активів і землі;

425 «Інший додатковий капітал» – для обліку інших видів додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків;

426 «Фонди спеціального призначення» – для обліку фондів спеціального призначення, які створюються на підприємстві.

Резервний капітал створюється у товариствах у розмірі, вставленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу.

Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.

Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до напрямків, передбачених в установчих документах: у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованим акціями.

Рис. 11.9. Призначення та побудова рахунку 43 «Резервний капітал»

Сальдо рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Метою всієї господарської діяльності господарюючих суб’єктів є одержання прибутків, суми яки, після погашення всіх зобов’язань, є власністю підприємства.

Рис. 11.10. Призначення та побудова рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

Субрахунки:

441 «Прибуток нерозподілений» – для відображення наявності та руху нерозподіленого прибутку;

442 «Непокриті збитки» – для відображення непокритих збитків. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо;

443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» – для відображення розподілу прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахувань в резервний капітал та іншого використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 та / або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.

Акціонерні товариства мають право викупити у акціонерів сплачені ними акції для їх подальшого перепродажу, анулювання з метою зменшення статутного капіталу за рахунок сум, що перевищують статутний капітал.

Реалізація або анулювання повинні бути здійснені в строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів здійснюється без урахування придбаних акціонерними товариствами власних акцій. Фактична собівартість акції власної емісії або часток викуплених товариством у його учасників формує вилучений капітал.

Загальну схему бухгалтерського обліку додаткового капіталу наведено на рис.11.11.

Рис. 11.11. Призначення та побудова рахунку 45 «Вилучений капітал»

Субрахунки:

451 «Вилучені акції»;

452 «Вилучені вклади й паї»;

453 «Інший вилучений капітал»

Неоплачений капітал в сумі заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу протягом першого року діяльності товариства з моменту державної реєстрації може складати:

§ в товариствах з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю – не більше 50% суми внесків учасників товариств;

§ у відкритих акціонерних товариствах – не більше 70% номінальної вартості акцій;

§ у закритих акціонерних товариствах – не більше 50% номінальної вартості акцій.

Загальну схему бухгалтерського обліку додаткового капіталу наведено на схемі 11.12.

Рис. 11.12. Призначення та побудова рахунку 46 «Неоплачений капітал»

Переглядів: 1920