Законодавча та нормативна база з обліку готової продукції .

Проведення й оформлення результатів інвентаризації готової продукції здійснюється підприємствами відповідно до вимог Інструкції «По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженою наказом Міністерства фінансів України №69 від 11 серпня 1994 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами № 268 від 5 грудня 1997р., №115 від 26 травня 2000 р.).

Розмір нанесеного підприємству збитку від недостачі і псування готової продукції, який підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається згідно із Законом України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів і валютних цінностей», затверджених постановою Верховної Ради України від 06.06.95 №218 та Постанова Кабінету Міністрів України «Про оцінки збитку від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №116 (з доповненнями і змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.12.97 № 1402).

Згідно із Закон України («Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 р., зі змінами і доповненнями) постачальник (продавець) повинен надати підприємству – покупцю податкову накладну, форма і порядок, заповнення якої затверджені наказом ДПА України.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про оцінки збитку від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (з доповненнями і змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.12.97 № 1402)., підприємства мають право проводити уцінку готової продукції, яка не мала збуту протягом трьох місяців і не користується попитом у споживачів, а також продукції, яка частково втратила свою первинну якість. Уцінка готової продукції (товарів) здійснюється до рівня цін її можливої реалізації (якщо вона не втратила товарний вигляд і придатна до використання) й оформляється описом-актом.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття їх у фінансовій звітності роз’яснюються у Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9»Запаси» (затверджено наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10,99 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №751/4044 від 2.11.99 р.).

До складу запасів входить вся готова продукція, якою підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження. Готова продукція, що є власністю інших фізичних та юридичних осіб і знаходяться на території, що належить підприємству не є запасами підприємства.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12,1999 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №27/4044 від 19.01.2000 р.) визначається первісна вартість готової продукції, що виготовляються власними силами підприємства, яка визнається собівартістю їх виробництва. Собівартість виробництва готової продукції включає витрати, що безпосередньо пов’язані з одиницями виробництва, а саме: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати, які виникають при переробці матеріалів у готову продукцію і поділяються на: постійні накладні витрати, змінні накладні витрати.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та класифікація готової продукції	\|	Порядок формування первісної вартості готової продукції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.